ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
07 серпня 2015 року № 813/3445/15
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кедик М.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності -
встановив :
Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі -ДПІ у Галицькому районі м. Львова) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1О.) з вимогою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не подає обов'язкової податкової звітності більше одного року, чим порушує вимоги пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, що є підставою до припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця відповідно до п. 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
Ухвалою суду від 17.07.2015 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
На адресу суду повернувся поштовий конверт, направлений відповідачу за адресою, яка зазначена у позовній заяві з відміткою, “за закінченням терміну зберігання”. Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183-2, п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив.
Згідно з довідкою ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 29.04.2015 року № 1513041400688 ФО-П ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Галицькому районі м. Львова з 12.03.2001 року за № 2020.
Як вбачається з акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 20.05.2015 року № 6804/13-04-17-01/679/136 відповідач не подає податкову звітність з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, чим систематично порушує пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.
Згідно з довідкою ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 15.05.2015 року № 6655/10/13-04-17-01/637/39, ФО-П ОСОБА_1 не має заборгованості зі сплати податків та зборів.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, КАС України.
Згідно з пп. 16.1.3 п. 16.3 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно з пп. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 та п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб та припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до п. 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” передбачено, що неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Згідно з ст. 49 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими ст. 47 цього ж Закону.
Вищевказаними доказами підтверджено, що відповідач протягом року не подавав органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про припинення підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 159-163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код № НОМЕР_1, АДРЕСА_1).
3. Копію постанови суду, після набрання нею законної сили, направити державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної - особи підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
4. Постанову суду звернути до негайного виконання.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Суддя Кедик М.В.