ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
03 серпня 2015 року № 813/594/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.
за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа» (далі - позивач, ТОВ «Галицька Основа») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Личаківському районі) , в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.07.2011 року № 0002312320/16564, № 0002322320/16565 та від 08.07.2011 року № 00022123201/16264.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Галицька Основа» зазначає, що висновки податкового органу, викладені в актах перевірки від 25.06.2011 року № 404/23-2/33419843 та від 30.06.2011 року № 135/23-а/33419843 про нереальність господарських операцій з ПП «Львів Проектбуд Реставрація», ПП «Львів Металбуд», ТОВ «Екопласт Львів», ТОВ «Компанія «Добробут» є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті безпідставно, тому просить суд їх скасувати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні. Зазначив, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ПП «Львів Проектбуд Реставрація», ПП «Львів Металбуд», ТОВ «Екопласт Львів», ТОВ «Компанія «Добробут», оскільки при проведенні перевірки встановлено відсутність факту господарських операцій між ТОВ «Галицька Основа» та його контрагентами. Cтверджує, що за результатами перевірок контрагентів ТОВ “Галицька основа”, складених органами ДПС за місцями їх реєстрації, спостерігається, що фактична господарська діяльність вищезазначеними підприємцями не здійснюється, а договори укладалися із метою надання податкової вигоди третім особам без мети настання реальних господарських наслідків. Також зазначає, що факт наявності належно оформлених документів на підставі таких договорів, не є підставою для формування валових витрат підприємства та податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, якщо операції між підприємствами реально не відбулися, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені правомірно і підстав для їх скасування немає, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.
ТОВ «Галицька Основа» 17.02.2005 року зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради та 02.03.2005 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова та було платником податку на додану вартість.
ДПІ у Личаківському районі м. Львова на підставі наказу від 17.06.2011 року № 547 в період з 17.06.2010 року по 23.06.2011 року проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Галицька Основа» (ЄДРПОУ 33419843) з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, за результатами якої складено акт від 25.06.2011 року № 404/23-2/33419843.
Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на суму 154494,00 грн.
Згідно з актом перевірки, вказана заборгованість виникла за результатами здійснення господарських операцій між ТОВ “Галицька основа” та ТОВ “Компанія “Добробут”.
За наслідками перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення форми “Р” від 08.07.2011 року № 0002212320/16264, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 154495,00 грн, (в тому числі за основним платежем 154494 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн).
Також, на підставі наказу від 10.05.2011 року № 482 ДПІ у Личаківському районі в період з 25.05.2011 року по 22.06.2011 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Галицька Основа» (ЄДРПОУ 33419843), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року за результатами якої складено акт від 30.06.2011 року № 135/23-а/33419843.
Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем:
- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, встановлено заниження податку на прибуток підприємств в сумі 363072,00 грн за 2010 рік;
- пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.4, пп. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 290458,00 грн, зокрема по місяцях: січень 2010 року - 49608,84 грн, липень 2010 року - 101140,60 грн, серпень 2010 року - 88706,00 грн, вересень 2010 року - 51001,83 грн.
Як зазначено в акті перевірки, вказані порушення допущені внаслідок ведення господарських операцій із ПП «Львів Проектбуд Реставрація», ПП «Львів Металбуд», ТОВ «Екопласт Львів».
За наслідками перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено:
- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 14.07.2011 року № 0002312320/16564, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 453840,00 грн (в тому числі за основним платежем 363072,00 грн, за штрафними санкціями 90768,00 грн);
- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 14.07.2011 року № 0002322320/16565, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 363073,00 грн (в тому числі за основним платежем 290458,00 грн, за штрафними санкціями 72615,00 грн).
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно з ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1 - 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
У той же час, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ПП «Львів Проектбуд Реставрація», ПП «Львів Металбуд», ТОВ «Екопласт Львів», ТОВ «Компанія «Добробут» позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку.
Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ «Екопласт Львів».
Згідно накладної від 02.08.2010 року № 001 ТОВ «Екопласт Львів» передало, а ТОВ «Галицька Основа» прийняло плитку гранітну (покостівське місце народження (10 мм)) на суму 113150,00 грн, у тому числі ПДВ 22630,00 грн.
На зазначену продукцію ТОВ «Екопласт Львів» виписало позивачу податкову накладну від 28.07.2010 року № 40, яка скріплена печаткою Продавця.
Позивачем надано копії банківських виписок, що підтверджують перерахування коштів підприємству-контрагенту.
Позивачем до матеріалів справи долучено копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій ТОВ «Екопласт Львів» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ПП «Львів Металбуд».
Між ТОВ «Галицька основа» та ПП «Львів Металбуд» укладено договір на виконання робіт від 01.12.2009 року № 032-12/09-Л, відповідно до умов якого ПП «Львів Металбуд» (Виконавець) зобов'язується виконати роботи за завданням Замовника, а ТОВ «Галицька основа» (Замовник) зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Виконавець зобов'язується виконати наступні роботи з власних матеріалів на об'єкті «Будівництво багатоповерхового житлового будинку по вул. Панча, 18 Б, в м. Львові» за наступними розцінками:
- влаштування стяжок - 53,0 грн/м2;
- штукатурка стін - 33,0 грн/м2;
- опорядження стін загального коридору - 18,0 грн/м2;
- опорядження стель загального коридору - 23,0 грн/м2;
- влаштування плитки - 40,0 грн/м2.
На виконання умов договору ПП «Львів Металбуд» виконано роботи, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт за 01.01.2010 року - 31.01.2010 року, за 01.02.2010 року - 31.01.2010 року, за 01.03.2010 року - 30.03.2010 року та актами приймання виконаних підрядних робіт за січень 2010 року № 1/01-1-С, за лютий 2010 року № 1/02-1-СП, за березень 2010 року № 1/03-1-СП.
За результатами виконаних робіт ПП «Львів Металбуд» виписано податкову накладну від 22.01.2010 року № НОМЕР_1 на суму 297653,23 грн (в тому числі ПДВ 49608,87 грн).
Позивачем надано копії банківських виписок, що підтверджують перерахування коштів підприємству-контрагенту.
Позивачем до матеріалів справи долучено копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій ПП «Львів Металбуд» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ПП «Львів Проектбуд Реставрація».
Між ТОВ «Галицька основа» та ПП «Львів Проектбуд Реставрація» укладено договір на виконання робіт від 01.07.2010 року № 029-07/10-Л, відповідно до умов якого ПП «Львів Проектбуд Реставрація» (Виконавець) зобов'язується виконати роботи за завданням Замовника, а ТОВ «Галицька основа» (Замовник) зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Виконавець зобов'язується виконати наступні роботи на об'єкті «Виробничий цех для виготовлення кормів для непродуктивних тварин» за адресою Львівська область, Яворівський район, с. Прилбичі:
- влаштування фундаментів - 1018,0 грн/м3;
- влаштування цегляної вкладки - 350,0 грн/м3.
На виконання умов договору ПП «Львів Проектбуд Реставрація» виконано роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за 01.07.2010 року - 31.07.2010 року та актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року № 01/07-Л, № 02/07-Л.
За результатами виконаних робіт ПП «Львів Проектбуд Реставрація» виписано податкову накладну від 31.07.2010 року № 0448 на суму 471063,61 грн (в тому числі ПДВ 78510,60 грн).
Між ТОВ «Галицька основа» та ПП «Львів Проектбуд Реставрація» укладено договір на виконання робіт від 01.08.2010 року № 030-08/10-Л, відповідно до умов якого ПП «Львів Проектбуд Реставрація» (Виконавець) зобов'язується виконати роботи за завданням Замовника, а ТОВ «Галицька основа» (Замовник) зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Виконавець зобов'язується виконати наступні роботи на об'єкті «Реконструкція площі Театральної з влаштуванням підземних переходів з торговим центром в м. Рівне»:
- влаштування гранітних сходів - 325,0 грн/м2;
- влаштування граніту на підлогу - 220,0 грн/м2;
- влаштування граніту на стіни - 280,0 грн/м2;
- влаштування гранітних парапетних плит - 195,0 грн/м.п.;
- влаштування підлоги з керамічної плитки - 60,0 грн/м2;
- влаштування стяжки на підлогу - 59,0 грн/м2;
- влаштування бруківки - 53,0 грн/м2.
На виконання умов договору ПП «Львів Проектбуд Реставрація» виконано роботи, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року, за вересень 2010 року та актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року № 1/08-СР, за вересень 2010 року № 2/09-СР.
За результатами виконаних робіт ПП «Львів Проектбуд Реставрація» виписано податкові накладні від 31.08.2010 року № 0598 на суму 532240,36 грн (в тому числі ПДВ 88706,73 грн) та від 30.09.2010 року № 0694 на суму 306010,97 грн (в тому числі ПДВ 51001,83 грн).
Позивачем надано копії банківських виписок, що підтверджують перерахування коштів підприємству-контрагенту.
Позивачем до матеріалів справи долучено копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій ПП «Львів Проектбуд Реставрація» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ «Компанія «Добробут».
Між ТОВ «Галицька основа» та ТОВ «Компанія «Добробут» укладено договір на виконання робіт від 09.03.2011 року № 036-03/11-Л, відповідно до умов якого ТОВ «Компанія «Добробут» (Виконавець) зобов'язується виконати роботи за завданням Замовника, а ТОВ «Галицька основа» (Замовник) зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Виконавець зобов'язується виконати наступні роботи на об'єкті «Центр керування повітряним рухом у м. Львові»:
- влаштування монолітної залізобетонної плити перекриття - 1200,0 грн/1 м2.
На виконання умов договору ТОВ «Компанія «Добробут» виконано роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року, та актами приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року № 1/04-11-СДА, № 2/04-11-СДА, № 3/04-11-СДА, № 4/04-11-СДА.
За результатами виконаних робіт ТОВ «Компанія «Добробут» виписано податкові накладні від 13.04.2011 року № 76 на суму 202247,19 грн (в тому числі ПДВ 33707,87 грн), від 20.04.2011 року № 80 на суму 89887,64 грн (в тому числі ПДВ 14981,27 грн), від 20.04.2011 року № 80 на суму 89887,64 грн (в тому числі ПДВ 14981,27 грн), від 22.04.2011 року № 84 на суму 359550,56 грн (в тому числі ПДВ 59925,09 грн).
Позивачем надано копії банківських виписок, що підтверджують перерахування коштів підприємству-контрагенту.
Позивачем до матеріалів справи долучено копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій ТОВ «Компанія «Добробут» було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Судом встановлено, що роботи, які були виконані субпідрядниками і передані ТОВ «Галицька основа» в подальшому були передані замовникам. Реальність виконання робіт, їх господарський і товарний характер підтверджується ідентичністю робіт, виконаних субпідрядниками та робіт реально прийнятих замовниками, їх найменуванням обсягом, строками виконання.
На підтвердження даного факту позивачем долучено до матеріалів справи договори підряду, графіки виконання робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, взаєморозрахунки, податкові накладні, акт готовності об'єкта до експлуатації, паспорт зовнішнього опорядження (Об'єкт: Підземні переходи з торговим центром в м. Рівне, пл. Театральна. Входи в підземний перехід з театральними касами та торговими кіосками), план мощения площі Театральної та території прилеглої до будинку № 61, відомість опорядження приміщень, робочий проект підземних переходів з торговим центром в м. Рівне пл. Театральна.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на постанову слідчого в ОВС СВ ГУ МВС України у Львівській області від 10.01.2011, на підставі якої було проведено виїмку оригіналів первинних та платіжних документів по взаєморозрахунках з ПП «Львів Проектбуд Реставрація» та ПП «Львів Металбуд», в межах кримінальної справи № 141-3897 стосовно ОСОБА_4, яка є засновником та директором ПП «Львів Проектбуд Реставрація», ПП «Львів Металбуд», і якою створено та придбано ряд підприємств, для прикриття незаконної діяльності по конвертації безготівкових коштів в готівку, їх легалізації та мінімізації податкових зобов'язань для підприємств та організації на території м. Львова та Львівської області, оскільки чинним законодавством не передбачено відповідальності позивача за нарахування та сплату податку своїх контрагентів. ТОВ «Галицька основа» виконало покладені на нього зобов'язання відносно ПП «Львів Проектбуд Реставрація» та ПП «Львів Металбуд» шляхом оплати виконаних послуг, до вартості яких включено податок на додану вартість.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ТОВ «Галицька основа» та ПП «Львів Проектбуд Реставрація», ПП «Львів Металбуд», ТОВ «Екопласт Львів», ТОВ «Компанія «Добробут» суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.
У матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарський операцій позивача, а відтак спростовуються висновки актів перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Слід зазначити, що відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсним договорів укладених позивачем з ПП «Львів Проектбуд Реставрація», ПП «Львів Металбуд», ТОВ «Екопласт Львів», ТОВ «Компанія «Добробут», та в Акті перевірки не зазначено, чи винесено обвинувальний вирок щодо будь-кого з посадових осіб та чи притягнуто будь-кого з посадових осіб ПП «Львів Проектбуд Реставрація», ПП «Львів Металбуд», ТОВ «Екопласт Львів», ТОВ «Компанія «Добробут» до кримінальної відповідальності за злочини передбачені ст. 205 та ст. 212 Кримінального кодексу України щодо створення та господарської діяльності ПП «Львів Проектбуд Реставрація», ПП «Львів Металбуд», ТОВ «Екопласт Львів», ТОВ «Компанія «Добробут».
Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників по справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 14.07.2011 року № 0002312320/16564.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 14.07.2011 року № 0002322320/16565.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 08.07.2011 року № 00022123201/16264.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа» (вул. Водогінна, 2, оф. 229, Львів, 79017, ЄДРПОУ 33419843) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок судового збору.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Суддя Кедик М.В.
Повний текст постанови складено 07.08.2015 р.