Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
06 серпня 2015 року Справа №П/811/1724/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0029821701 від 19.11.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34 557,50 грн., у тому числі 27 646,00 грн. основного платежу та 6 911,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), в частині основного платежу в сумі 22 385,00 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 5 596,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на перевірку ним надано всі первинні документи. які підтверджують отримання бензину від ТОВ «Кронос Лімітед», зокрема: договори, специфікації, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, банківські виписки про оплату.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не мав можливості здійснювати реалізацію товарів придбаних у ТОВ «Кронос Лімітед», так як в останнього відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти їх задоволення.
На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 03.08.2015 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.211), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
У період з 16.10.2014 р. по 29.10.2014 р. посадовими особами Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на підставі направлень від 16.10.2014 р. №000957 та №000958 (а.с.180, 181) та відповідно до наказу №685 від 06.10.2014 р. (а.с.178-179) проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт №481/17-01/НОМЕР_1 від 05.11.2014 р. висновками якого є, зокрема, порушення ФОП ОСОБА_1, на думку відповідача, п.198.2, 198.6 ст.198, п.201.8 ст.201, п.184.5 ст.184 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму податку на додану вартість у сумі 27 646,00 грн., у тому числі: березень 2013 року - 5 261,00 грн., листопад 2013 року - 22 385,00 грн. (а.с.26-79).
На підставі акта перевірки Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0029821701 від 19.11.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34 557,50 грн., у тому числі 27 646,00 грн. основного платежу та 6 911,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.80).
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем в частині основного платежу в сумі 22 385,00 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 5 596,25 грн.
Як встановлено судом, податковим повідомленням-рішенням №0029821701 від 19.11.2014 р. в оскаржуваній частині податковим органом визначено ФОП ОСОБА_1 грошове зобов'язання у зв'язку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум за господарськими операціями з ТОВ «Кронос Лімітед». При цьому відповідачем не визнано задекларовану позивачем суму податкового кредиту у розмірі, який відповідає сумі залишку нереалізованої продукції, придбаної у ТОВ «Кронос Лімітед» - 22 385,41 грн.
Так, відповідно до договору поставки №63-ПО від 01.10.2013 р. (а.с.85-89, 98) ФОП ОСОБА_1 у листопаді 2013 року придбав у ТОВ «Кронос Лімітед» бензин на суму 148 346,25 грн., у тому числі ПДВ - 24 724,38 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.92-95, 99-101). При цьому суму ПДВ 24 724,37 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2013 року (а.с.112-118).
Оплату вартості товарів придбаних у ТОВ «Кронос Лімітед» здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.96, 97, 103, 104).
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що 198.6. не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у листопаді 2013 року сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому ТОВ «Кронос Лімітед», яке на час їх видачі зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с.155), а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України було зобов'язане виписувати податкові накладні.
Водночас визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
У відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є роздрібна торгівля пальним (а.с.8).
Відповідно до торгового патенту на право здійснення торгівельної діяльності. діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових цінностей. діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу у період з 01.04.2011 р. по 31.03.2016 р. ПП ОСОБА_1 надано право на здійснення торгівлі нафтопродуктами на АЗС у м. Світловодську, вул. Калініна, 4 (а.с.12).
У судовому засіданні представник позивача пояснила, що бензин придбаний у ТОВ «Кронос Лімітед» реалізовувався на АЗС позивача, на підтвердження чого до суду надано копії свідоцтва про право власності на будівлі заправочного пункту, технічного паспорту на будівлю заправки, договору оренди земельної ділянки, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, фіскальних чеків (а.с.14-25, 200-219).
Відтак витрати понесені позивачем за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ «Кронос Лімітед» пов'язані з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1.
Разом з тим, суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від ведення такого обліку іншими особами, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання декларування сум податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не доведено факту відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Кронос Лімітед». Більш того, реальність частини таких господарських операцій податковим органом не заперечується.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0029821701 від 19.11.2014 р. в оскаржуваній частині підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Отже, сплачений позивачем судовий збір (10% від ставки судового збору для позовних вимог майнового характеру) в розмірі 182,70 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст.86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0029821701 від 19 листопада 2014 року, винесене Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34 557,50 грн., у тому числі 27 646,00 грн. основного платежу та 6 911,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), у частині основного платежу в сумі 22 385,00 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 5 596,25 грн.
Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ід. код НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.М. Момонт