03 серпня 2015 року 810/2717/15
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Агро-Сервіс"
до
Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про
скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хім-Агро-Сервіс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування наказу від 09.02.2015 №57 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", визнання протиправними дій щодо проведення у термін з 10.02.2015 по 14.02.2015 позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Хім-Агро-Сервіс" та зобов'язання вилучити з бази даних Податковий блок "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок." дані про проведення позапланової перевірки ТОВ "Хім-Агро-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Трейдбор" (код ЄДРПОУ 38124130), з ПП "Хімінвест" (код ЄДРПОУ 32424590) за період з 01.03.2014 по 30.06.2014 та ТОВ "Оптова база "Чай-Агропродукт" (код ЄДРПОУ 30785400) за період з 01.04.2014 по 31.05.2014.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ є незаконним, оскільки його прийнято за відсутності обставин, передбачених статтею 78 Податкового кодексу України. Як стверджує позивач, податковим органом не було дотримано обов'язкової підстави для прийняття оскаржуваного наказу, а саме надсилання запиту про витребування документів по взаємовідносинах з підприємствами. Таким чином, на думку позивача, податковий орган порушив законні права та інтереси позивача шляхом проведення незаконної перевірки.
Крім того, позивач зазначив, що відповідачем також порушено вимоги статті 86 Податкового кодексу України, відповідно до якої, у випадках встановлення за наслідками перевірки порушень суб'єктом господарювання норм податкового та іншого законодавства, податковий орган зобов'язаний прийняти рішення про визначення податкових зобов'язань такому суб'єкту. Проте, відповідач податкового повідомлення-рішення за наслідками перевірки позивача не прийняв, а висновки посадових осіб податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту та зобов'язань з податку на додану вартість знайшли своє відображення в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок", що призвело до автоматичного коригування до нуля задекларованих позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, що, у свою чергу, вплинуло на майнові права та інтереси позивача.
Представник відповідача позову не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з мотивів, які ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки.
У судове засідання, призначене на 03.08.2015, з'явився представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, натомість подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хім-Агро-Сервіс" є юридичною особою, що зареєстрована Яготинським районним управлінням юстиції Київської області 08.12.2010.
Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08.12.2010 за №40, перебуває на обліку в Яготинському відділенні Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
Судом встановлено, що 09.10.2015 Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято наказ №57 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки".
Так, в лютому 2015 року на підставі наказу Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 09.02.2015 №57 посадовими особами відповідача та на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Хім-Агро-Сервіс" (код ЄДРПОУ 37412862) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Трейдбор" (код ЄДРПОУ 38124130), з ПП "Хімінвест" (код ЄДРПОУ 32424590) за період з 01.03.2014 по 30.06.2014 та ТОВ "Оптова база "Чай-Агропродукт" (код ЄДРПОУ 30785400) за період з 01.04.2014 по 31.05.2014.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 20.02.2015 №32/10-17-22-02/37412862 (надалі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період липень-вересень 2014 року, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 188, ст. 198 Податкового кодексу України.
Крім того, перевіркою було встановлено, що податковий кредит сформовано ТОВ "Хім-Агро-Сервіс" за рахунок взаємодії протягом березня-червня 2014 року на загальну суму 9165171,25 грн. з "фіктивними підприємствами" підлягає зменшенню до "0", а саме з ТОВ "Трейдбор" на суму 3706930,22 грн., ПП "Хімінвест" на суму 5130314,83 грн., ТОВ "Оптова база "Чай-Агропродукт" на суму 327926,20 грн. та податкові зобов'язання ТОВ "Хім-Агро-Сервіс" підлягають зменшенню до "0", що задекларовані з контрагентами-покупцями за період березень-червень 2014 року, а саме в березні 2014 року на загальну суму 1009586,90 грн., в квітні 2014 року на загальну суму 4478745,44 грн., в травні 2014 року на загальну суму 2697068,84 грн., в червні 2014 року на загальну суму 2198824,93 грн.
Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущенні про фіктивність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Трейдбор", ПП "Хімінвест", ТОВ "Оптова база "Чай-Агропродукт".
На думку відповідача ТОВ "Трейдбор", ПП "Хімінвест", ТОВ "Оптова база "Чай-Агропродукт" є транзитними підприємствами, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Хім-Агро-Сервіс" та ТОВ "Трейдбор", ПП "Хімінвест", ТОВ "Оптова база "Чай-Агропродукт" є фіктивними, та такими, що не мали реального характеру і були вчинені без наміру створення правових наслідків, з метою отримання податкової вигоди для третіх осіб.
Жодних оформлених документально рішень (податкових повідомлень-рішень) за результати перевірки відповідачем прийнято не було.
Разом з тим, як стверджує позивач, висновки Акта перевірки від 20.02.2015 №32/10-17-22-02/37412862 внесені відповідачем до бази даних Податковий блок "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок.", що призвело до автоматичного коригування до нуля задекларованих позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, що, у свою чергу, вплинуло на майнові права та інтереси позивача.
Вважаючи дії відповідача щодо коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача протиправними, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Щодо позовних вимог про скасування наказу та визнання протиправними дій щодо проведення позапланової виїзної перевірки позивача, суд зазначає наступне.
У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У пункті 75.1 статті 75 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За нормами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
У силу положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
За правилами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, наведене правова норма визначає, що перевірка може бути призначена за наявності одночасно таких умов:
- виявлення фактів, що свідчать про порушення платником вимог законодавства, за результатом отримання податкової інформації або за наслідками перевірок інших платників податків;
- направлення контролюючим органом платнику податків письмового запиту із зазначенням в ньому порушень цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства;
- ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
За змістом пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз вищевикладених положень Податкового кодексу України свідчить, що документальна позапланова перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14.
За приписами частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Отже, як отримана контролюючим органом податкова інформація, так і направлений за результатом її аналізу платнику податків письмовий запит, мають містити посилання на факти виявлених порушень цим платником податків вимог чинного законодавства, для з'ясування яких і витребовуються певні документи.
Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів направлення позивачу запиту про надання пояснень та належним чином засвідчених копій документів по контрагентам ТОВ "Трейдбор" та ПП "Хімінвест" за період з 01.03.2014 по 30.06.2014 та ТОВ "Оптова база "Чай-Агропродукт" за період з 01.04.2014 по 31.05.2014, а також доказів отримання позивачем такого запиту.
У зв'язку із цим, суд констатує, що у ДПІ були відсутні правові підстави для прийняття наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП ТОВ "Хім-Агро-Сервіс", а також проведення перевірки на підставі такого наказу.
До того ж, за приписами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
У цьому ж випадку службові посвідчення посадовими особами, які прибули для проведення перевірки, пред'явлено не було.
На підставі викладеного, суд резюмує, що оскаржуваний наказ, як і дії по проведенню перевірки на його підставі не узгоджуються із вимогами Податкового кодексу України та є протиправними.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача вилучити з бази даних Податковий блок "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок." дані про проведення позапланової перевірки ТОВ "Хім-Агро-Сервіс", суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 75 Податкового кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно із статтею 78 Податкового кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Пунктом 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, встановлено, що орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно із пунктом 86.6 статті 86 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Із аналізу вищезазначених норм чинного законодавства вбачається, що податкове повідомлення-рішення - правовий акт індивідуальної дії податкового органу, який останній зобов'язаний прийняти у передбачених законом випадках, видається конкретному платнику податку та створює для нього юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити суму грошового зобов'язання та/або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Суд звертає увагу, що відповідачем, всупереч встановленим чинним законодавством вимогам, станом на час вирішення даної справи не прийнято відповідного податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки, а саме на підставі Акта перевірки від 20.02.2015 №32/10-17-22-02/37412862.
Разом з тим, у вказаному Акті встановлено порушення позивачем положень статей 185, 188, 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Трейдбор", ПП "Хімінвест", ТОВ "Оптова база "Чай-Агропродукт" протягом березня-червня 2014 року на загальну суму 9165171,25 грн.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що своїми діями щодо не винесення та не направлення податкового повідомлення-рішення при наявності порушень, зазначених вище у вказаному акті перевірки, відповідачем було порушено вимоги статті 86 Податкового Кодексу України.
Зазначені дії відповідача ставлять позивача у правову невизначеність, так як наявні висновки акта перевірки про встановлені порушення, і в той же час у позивача відсутні можливості для оскарження таких висновків.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує, що за наслідками проведеної перевірки на підставі Акта перевірки від 20.02.2015 №32/10-17-22-02/37412862., що не заперечувалось відповідачем, відбулось коригування (зменшення до нуля) задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту. Акт перевірки був надісланий до податкових органів, на обліку яких перебувають контрагенти позивача, що у свою чергу вплинуло на майнові права та інтереси позивача та його контрагентів.
Так, статтею 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
При цьому, статтею 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
У відповідності з Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/2499) за даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо. Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації. З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником. За даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою. Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.
Наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.
Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2012 №516) декларація, надана платником, вважається прийнятою за умови дотримання вимог, встановлених ст. ст. 48 і 49 Податкового кодексу України. За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.
Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.
Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.
Самостійна зміна відповідачем в базі даних Податковий блок "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок." показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі Акту перевірки від 20.02.2015 №32/10-17-22-02/37412862 без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.
Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 у справі №826/1539/14 та в Постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014 у справі №811/3756/13-а.
Оскільки за результатами вищезазначеної перевірки відповідачем не виносились податкові-повідомлення рішення про визначення позивачу сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, а сам по собі Акт є лише суб'єктивною думкою перевіряючого та не створює будь-яких наслідків для позивача (саме такої думки дотримується податковий орган у своїх запереченнях), суд дійшов висновку, що у податкового органу не виникло права вносити зміни у дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях, а тому дії відповідача щодо коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача в інформаційній системі "Податковий блок" є протиправними.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача вилучити з бази даних Податковий блок "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок." дані про проведення позапланової перевірки ТОВ "Хім-Агро-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Трейдбор" (код ЄДРПОУ 38124130), з ПП "Хімінвест" (код ЄДРПОУ 32424590) за період з 01.03.2014 п 30.06.2014 та ТОВ "Оптова база "Чай Агропродукт" (код ЄДРПОУ 30785400) за період з 01.04.2014 по 31.05.2014, внесені на підставі Акта перевірки від 20.02.2015 №32/10-17-22-02/37412862 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В силу частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Агро-Сервіс" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 09.02.2015 №57 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки".
Визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, які пов'язані із проведенням документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Агро-Сервіс" у термін з 10.02.2015 по 14.02.2015 на підставі наказу від 09.02.2015 №57 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки".
Зобов'язати Переяслав-Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області вилучити з бази даних Податковий блок "Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок." дані про проведення позапланової перевірки ТОВ "Хім-Агро-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Трейдбор" (код ЄДРПОУ 38124130), з ПП "Хімінвест" (код ЄДРПОУ 32424590) за період з 01.03.2014 п 30.06.2014 та ТОВ "Оптова база "Чай-Агропродукт" (код ЄДРПОУ 30785400) за період з 01.04.2014 по 31.05.2014, внесені на підставі Акта перевірки від 20.02.2015 №32/10-17-22-02/37412862.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.