Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
19 травня 2015 року Справа № П/811/1228/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Маловисківського районного центру зайнятості
до відповідача - ОСОБА_1
про стягнення матеріального забезпечення.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся Маловисківський районний центр зайнятості (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення безпідставно виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 1117,93 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, перебуваючи на обліку в Маловисківському районному центрі зайнятості у статусі безробітного, отримуючи допомогу по безробіттю, приховав відомості про те, що одночасно працював у СТОВ "Хутірське", а відтак - протиправно з 01 квітня по 06 травня 2014 року отримав допомогу по безробіттю у сумі 1117,93 грн. За таких обставин позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача незаконно отриманих коштів.
Представник позивача до суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, у порядку письмового провадження (а.с.30).
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак 14 травня 2015 року до суду повернулась кореспонденція, яка направлялась йому за адресою, повідомленою Управлінням Державної міграційної служби України у Кіровоградській області, з відміткою „за закінченням терміну зберігання" (а.с.29).
Згідно з частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.
Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд
27 листопада 2013 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся із заявою про надання статусу безробітного до Маловисківського районного центру зайнятості. У заяві відповідач зазначив, в даний час трудовою діяльністю не займається, не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.7).
Згідно персональної картки (а.с.6) на підставі вказаної заяви відповідачеві був наданий статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю; з того ж часу розпочато виплату допомоги по безробіттю (а.с.6).
В результаті проведеної перевірки обгрунтованості виплат матеріального забезпечення Маловисківським районним центром зайнятості було проведено звірку бази даних між районним центром зайнятості та державною податковою адміністрацією за 2014 рік, результати якої відображені у Акті №19 від 04 березня 2015 року (а.с.11)
Даною звіркою виявлено, що відповідач працював у СТОВ "Хутірське" з 01 по 30 квітня 2014 року по 07 травня 2014 року та з 01 по 06 травня 2014 року.
Наказом директора Маловисківського районного центру зайнятості від 04 березня 2014 року №32 вирішено відшкодувати за рахунок ОСОБА_1 незаконно отримані кошти по безробіттю у сумі 1117,93 грн. (а.с.9).
З метою досудового врегулювання спору відповідачеві направлено лист-претензію від 05 березня 2015 року №04-28/177-03, але станом на день подачі позову зазначені кошти відповідачем на рахунок Маловискіському районному центру зайнятості не перераховані.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VI, безробітними визнаються особи віком від 15 до 70 років, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готові та здатні приступити до роботи.
Так само, пунктом 1 частини першої статті 43 вказаного Закону визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
У свою чергу, частиною першою статті 4 Закону до зайнятого населення віднесені особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Виходячи зі змісту зазначених норм, суд приходить до висновку, що отримання особою заробітку за цивільно-правовим договорами про виконання робіт належить до обставин, що виключають наявність підстав для надання такій особі статусу безробітного та виплати їй допомоги по безробіттю.
На запит суду 15 червня 2015 року СТОВ "Хутірське" повідомило, що між СТОВ "Хутірське" та ОСОБА_1 було укладено цивільно-правові договори від 01 квітня 2015 року №6 та від 01 травня 2015 року №18 (а.с.35).
Також вказано, що виплати по даним договорам були здійсненні згідно актів виконаних робіт, а саме: за договором №6 від 01 квітня 2015 було виплачено 920,00 грн., за договором №18 від 01 травня 2015 року було виплачено відповідачеві 418,00 грн.
На підтвердження вказаного, СТОВ "Хутірське" надано вказані договори, акти прийняття-передачі виконаних робіт та відомість по рахунку (а.с.36-41).
Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Це стосується відомостей про зайняття особою трудовою діяльністю.
Суд бере до уваги, що відповідачем не спростовано факту перебування його у трудових відносинах СТОВ "Хутірське" та отримання ним доходу у період з 01 по 30 квітня 2014 року по 07 травня 2014 року та з 01 по 06 травня 2014 року.
За таких умов, під час перебування ОСОБА_1 у статусі безробітного, йому безпідставно було нараховано 1117,93 грн. допомоги по безробіттю за 01 по 30 квітня 2014 року по 07 травня 2014 року та з 01 по 06 травня 2014 року (а.с.8).
На підставі п.п.1 п.5.5 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).
Статтею 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Згідно вимог частини третьої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у разі умисного невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживанням ними (у тому числі, щодо повідомлення про отримання доходу), з неї стягується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно пунктом 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року за №60/62, Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009 року за № 232/16248 у разі відмови особи повернути кошти, а також в разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку.
Враховуючи, що на момент розгляду справи безпідстапвно отримана допомога по безробіттю відповідачем не повернута, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 86, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти в сумі 1117,93 грн. (одна тисяча сто сімнадцять гривень, дев'яносто три копійки) на користь Маловисківського районного центру зайнятості на рахунок №37179303901243 в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області МФО 823016, код 20653000.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строк, що передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук