29 липня 2015 року 810/2728/15
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"
до
Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників
про
визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2015 №0000843903 та рішення про застосування фінансових санкцій від 09.04.2015 №8996/0042/2810.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства та прийняте на їх підставі оскаржувані рішення є протиправними.
Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що перевіркою магазину, який належить позивачу, встановлено зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку, а також встановлено, що позивачем не забезпечено зберігання фіскального звітного чеку та не забезпечено відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій. Таким чином, на думку відповідача, спірні рішення прийнято правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
У судове засідання, призначене на 06.07.2015, з'явились представники сторін.
До початку розгляду справи по суті від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" є юридичною особою, здійснює торговельну діяльність через мережу магазинів. Як платник податків позивач перебуває на обліку в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників.
З матеріалів справи вбачається, що в березні 2015 року посадовими особами Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників проведено фактичну перевірку магазину "Сільпо" за адресою: м. Київ, вул.Дорогожицька, буд. 2, який належить ТОВ "Фоззі-Фуд", за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 26.03.2015.
Як вбачається із зазначеного Акта, перевіркою встановлено наступні порушення, а саме:
- на реалізації знаходився алкогольний напій не позначений акцизною маркою встановленого зразка, а саме вино ординарне, столове, напівсолодке, червоне "Ізабелла Чорноморська", спирт 9 - 12 %, цукор 3,0 - 5,0 % мас., об'єм 1 дм3, виробник ТОВ "Одеський завод класичних вин" за ціною реалізації 22,99 грн., чим порушено вимоги ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту, етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів";
- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня на суму 48,81 грн., чим порушено вимоги п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
- не забезпечено зберігання у КОРО від 29.10.2013 №1013014840 Z-звіту за 25.05.2014, чим порушено п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
На підставі висновків Акту перевірки МГУ ДФС - ЦО з обслуговування ВП прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 30.03.2015 №7807/0039/2810, згідно з яким позивачу було нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв, які виробляються в Україні, а також, що імпортуються в Україну, не позначених марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством, та податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 №000843903, згідно з яким позивачу було нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 340,00 грн. за не зберігання фіскального звітного чеку в книзі обліку розрахункових операцій та 1,00 грн. за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Щодо застосування до позивача штрафних санкцій за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
В силу положень пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого вчинене вперше застосовуються фінансові санкції у розмірі 1 гривня.
Як вбачається зі змісту Акта перевірки, у ході проведення перевірки перевіряючими встановлено, зокрема, факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті на суму 48,81 грн.
При цьому, позивачем не надано суду доказів того, що на місці проведення розрахунків сума коштів відповідала денному звіту.
Крім того, як вбачається з Акта перевірки, у ньому зафіксоване зазначене порушення, але позивач його підписав без будь-яких зауважень. Тобто, погодився із встановленим в Акті перевірки обставиною щодо невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті на суму 48,81 грн.
Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним викладений в Акті перевірки висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та, як наслідок, застосування на підставі пункту 1 статті 17 зазначеного Закону штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1,00 грн.
Щодо незабезпечення зберігання у книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Пунктом 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.
Як було встановлено під час проведення перевірки, позивачем не забезпечено зберігання у Книзі обліку розрахункових операцій від 29.10.2013 №1013014840 Z-звіту за 25.05.2014.
При цьому, позивачем не надано суду доказів того, що у Книзі обліку розрахункових операцій від 29.10.2013 №1013014840 наявний Z-звіт за 25.05.2014.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в Акті перевірки зафіксоване зазначене порушення, але позивач його підписав без будь-яких зауважень. Тобто, погодився із встановленим в Акті перевірки обставиною щодо незабезпечення зберігання в КОРО від 29.10.2013 №1013014840 Z-звіту за 25.05.2014.
Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним викладений в Акті перевірки висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та, як наслідок, застосування на підставі пункту 4 статті 17 зазначеного Закону штрафної (фінансової) санкції у розмірі 340,00 грн.
Відносно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 09.04.2015 №8996/0042/2810 щодо нарахування штрафних санкцій на суму 17000,00 грн., суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено судом, вказаним рішенням до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17000,00 грн. за факт зберігання алкогольного напою без акцизної марки встановленого зразка.
Згідно із ч. 4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Такий порядок маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначений в Положенні про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251 (далі - Положення).
Абзацами першим і другим п. 20 зазначеного Положення встановлено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
При цьому маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи Міністерства доходів і зборів.
Згідно з п.п.14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Підпунктом 14.1.109 вказаної статті передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Відповідно до п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п.226.2 ст. 226 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 226.5 ст.226 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР визначена відповідальність за порушення норм цього Закону.
Відповідно до абз. 15 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Як було встановлено перевіряючими під час перевірки, в магазині позивача "Сільпо" за адресою: місто Київ, вул. Дорогожицька, 2, зберігалось з метою реалізації алкогольний напій не позначений акцизною маркою встановленого зразка, а саме вино ординарне, столове, напівсолодке, червоне "Ізабелла Чорноморська", спирт 9 - 12 %, цукор 3,0 - 5,0 % мас., об'єм 1 дм3, виробник ТОВ "Одеський завод класичних вин" за ціною реалізації 22,99 грн.
Вказане підтверджується Актом опису залишків продукції, яка знаходиться у ТОВ "Фоззі-Фуд", без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, а саме Додатком №1 до Акту перевірки від 26.03.2015.
У свою чергу, позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б спростовували твердження податкового органу і дані Акта перевірки.
Крім того, твердження позивача відносно того, що акцизна марка була зірвана посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, не приймаються судом до уваги, оскільки вони документально не підтверджені.
А відтак, оскільки під час перевірки податковим органом було встановлено факт зберігання алкогольного напою без акцизної марки встановленого зразка, суд вважає, що відповідачем за встановлене порушення правомірно було застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 17000,00 грн.
Це означає, що рішення про застосування фінансових санкцій від 09.04.2015 №8996/0042/2810 на суму 17000,00 грн. є правомірним.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем були надані всі докази, які дають підстави вважати про правомірність висновків перевіряючих під час проведення перевірки.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Доказів понесення таких витрат суду не надано.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (частина друга статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1218 гривень.
Враховуючи наведене та ту обставину, що відповідно до платіжного доручення від 23.06.2015 №2912876 позивачем сплачено 182,70 грн., суд дійшов висновку, що решта суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. (1218 грн. * 1,5 розміри мінімальної заробітної плати - 182,70 грн. сплаченого судового збору) підлягає стягненню з позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" - відмовити.
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (код ЄДРПОУ 32294926) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.