Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" серпня 2015 р.Справа № 922/4068/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Омельченко К.А.
розглянувши справу
за позовом Публічне АТ "Харківгаз", м. Харків
до ТОВ "НВП "Меридіан", с. Комунар
про стягнення коштів в сумі 23454,24 грн.
за участю сторін:
позивача - Рожкова С.Г.
відповідач - не з*явився
В липні 2015 року до суд звернулось Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" та просить стягнути з ТОВ "НВП "Меридіан" ( відповідача) основний боргу за договором № 11ПТ-ПРФ-267-2015 від 30.01.2015 року в розмірі 20314,17 грн., пеню в розмірі 264,36 грн., 3 % річних - 31,72 грн., інфляційні втрати - 2843,98 грн. та судовий збір.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 11 ПТ-ПРФ-267-2015 в частині не оплати за спожитий природний газ.
30.07.2015 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 264,36 грн., 3 % річних - 31,72 грн., інфляційні втрати - 2843,98 грн. та судовий збір.
Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Суд, вислухавши пояснення позивача , дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне, так 30 січня 2015 року між сторонами було укладено договір № 11ПТ-ПРФ-267-2015 на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам). Відповідно до умов договору позивач зобов'язався передавати у власність відповідачеві природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
У відповідності до п. 4.7 договору відповідач здійснює оплату планових місячних обсягів газу що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору передав протягом березня 2015 року природний газ в загальному обсязі 1,787 тис. куб. м. на загальну суму 20352,92 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, підписаними представниками сторін та скріпленим печатками, які долучені до матеріалів справи. Відповідач, в свою чергу, не виконав своєчасно та належним чином взяті на себе зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, внаслідок чого на час звернення позивача з позовом у відповідача утворилась заборгованість в сумі 20352,92 грн., що стало причиною звернення позивача до суду з позовною заявою.
Проте, відповідачем з порушенням строку оплати 13.07.2015 року була сплачена основна сума боргу в розмірі 20352,92 грн.,що підтверджується банківською випискою ( суд зазначає, що позовна заява за вихідним номером № 2365 від 25.06.2015 року отримана судом 14.07.2015 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції за № 4068/15). За таких підстав, суд вважає необхідним в частині стягнення 20314,170 грн. - відмовити у задоволені.
Таким чином, у відповідача перед позивачем станом на час винесення рішення залишилась непогашеною пеня 264,36 грн., 3 % річних - 31,72 грн. та інфляційні втрати - 2843,98 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору № 11 ПТ-ПРФ-267-2015 на постачання природного газу промисловим та комунально-побутовим споживачам від 30.01.2015 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму, але враховуючи що суму основного боргу відповідач сплатив, суд продовжує розгляд справи з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 30.07.2015 року.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами спірного договору, п.7.2 передбачено, що в разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.4. 5. даного договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення платежу.
На підставі даного пункту договору позивачем зроблений розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 264,36 грн.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Таким чином, позивачем необґрунтовано нараховано відповідачу пеню у розмірі 0,5%, пеня за період з 11.02.2015 року по 30.04.2015 року перерахована судом з урахуванням вимог законодавства і станом на час розгляду справи вона складає 264,36 грн., а отже суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 264,36 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 2843,98 грн., та 3% річних, сума яких складає грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.
З врахуванням вимог ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача, а саме стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1827 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
Прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 30.07.2015 року.
Відмовити в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 20314,17 грн.
Стягнути з ТОВ"НВП"Меридіан" ( Харківська обл. , Харківський район , с. Комунар, вул.Безлюдівська,6) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" ( м.Харків, вул.Безлюдівська,1 АБ"Кліринговий Дім" МФО 300647, р/р 2600508424) пеню264,36 грн., 3 % річних - 31,72 грн., інфляційні втрати - 2843,98 грн. та судовий збір 1827,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 05.08.2015 р.
Суддя Л.С. Лаврова