04 серпня 2015 р. Справа № 903/549/15
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Ковель
до Ковельської міської ради
про визнання недійсним рішення Ковельської міської ради № 68/48 від 11.03.2015 року "Про внесення доповнень до рішення міської ради від 25.12.2014 року № 64/3 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м.Ковеля, що підлягають приватизації в 2015 році" в частині п. 3 додатку
Суддя Якушева І.О.,
при секретарі судового засідання Хомич О.В.
за участю представників:
від позивача: Півень Г.В. - адвокат (договір про надання правової допомоги від 24.03.2015р.),
від відповідача: Куптій Г.А. - начальник юридичного відділу (дов. №239 від 31.12.2014р.)
Суть спору: позивач в позовній заяві просив визнати недійсним рішення Ковельської міської ради від 11 березня 2015 року №68/48 "Про внесення доповнень до рішення міської ради від 25.12.2014 року №64/3 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м.Ковеля, що підлягають приватизації в 2015 році" в частині п. 3 додатку, яким доповнено перелік об'єктів комунальної власності м.Ковеля, що підлягають приватизації шляхом продажу з аукціону у 2015 році, а саме: " 3. Нежитлове приміщення площею 47,4 кв.м. в м.Ковелі по АДРЕСА_1".
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що право приватизації шляхом викупу орендованого ним приміщення гарантоване йому як орендарю, який здійснив невід'ємні поліпшення в розмірі не менше 25 % ринкової вартості майна, ст.18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Окрім того, Ковельською міською радою рішенням від 10.07.2014 року №57/68 йому надано дозвіл на викуп приміщення, однак, по закінченню договору оренди, незважаючи на підтвердження ним наміру викупити приміщення, Ковельською міською радою прийнято рішення № 68/48 від 11.03.2015 року "Про внесення доповнень до рішення міської ради від 25.12.2014 року № 64/3 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м.Ковеля, що підлягають приватизації в 2015 році" та включено приміщення в перелік об'єктів, які підлягають продажу з аукціону, чим безпідставно позбавлено його права пріоритетного покупця.
Ухвалою суду від 21.05.2015р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.06.2015р., зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; письмові пояснення, в яких навести норми законодавства на обґрунтування права органу місцевого самоврядування на приватизацію об'єктів комунальної власності; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Позивач в судове засідання 03.06.2015р. не з'явився, уповноваженого представника не направив.
03.05.2015р. до господарського суду електронною поштою надійшло клопотання позивача б/н від 03.06.2015р., в якому він просив розгляд справи відкласти на інший день, посилаючись не неможливість прибути в судове засідання у зв'язку із виробничою необхідністю.
Відповідач в судове засідання 03.06.2015р. уповноваженого представника також не направив, вимог ухвали суду від 21.05.2015р. щодо подачі обґрунтованих письмових пояснень на заявлений позов, доказів на їх підтвердження; письмових пояснень на обґрунтування права органу місцевого самоврядування на приватизацію об'єктів комунальної власності; довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не виконав.
03.06.2015р. електронною поштою до господарського суду надійшло клопотання відповідача №135 від 03.06.2015р., в якому він просив розгляд справи відкласти, посилаючись на участь представника Ковельської міської ради в іншому судовому засіданні.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи розгляд справи було відкладено на 08.07.2015р.
06.07.2015р. відповідач на адресу суду надіслав відзив на позов №159 від 03.07.2015р. (а.с.46-51), в якому просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на таке:
- між позивачем та відповідачем 13.03.2013р. було укладено договір оренди № 572 нежитлового приміщення площею 50 кв. м за адресою: м.Ковель АДРЕСА_1 (далі - договір).
Згідно з додатковою угодою № 2 від 10.02.2014р. до договору площа переданого в оренду нежитлового приміщення визначено в розмірі 43,6 кв.м., строк дії договору встановлено з 13.03.2014 по 12.03.2015р.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно даного договору, передача майна в оренду не припиняє право власності територіальної громади м. Ковеля на це майно, а орендар лише користується майном протягом терміну оренди. Тобто, власник - територіальна громада м. Ковеля залишає за собою право власності на об'єкт нерухомості.
Пунктом 2.2 договору встановлено порядок продовження строку його дії шляхом подання орендарем за 30 днів до закінчення дії договору відповідної заяви.
Тобто, пролонгація договору на такий же строк умовами не передбачається, водночас, з цією метою є необхідним прийняття окремого рішення власника майна та укладення додаткової угоди.
Переважне право позивача перед іншими заявниками, які виявили бажання отримати майно в оренду, передбачене п.2.3 договору.
Проте, заяв про оренду спірного нежитлового приміщення до відповідача від інших осіб не надходило та майно в оренду іншим особам не передавалось.
Ковельська міська рада як власник нерухомого майна не має на меті передавати нежитлове приміщення площею 47, 4 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Ковелі в оренду й надалі.
Однією з причин відмови позивачу у продовженні дії договору є прийняття Ковельською міською радою рішення № 68/48, яким нежитлове приміщення площею 47, 4 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Ковелі включено до переліку об'єктів комунальної власності м. Ковеля, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні у 2015 році, про що позивача було повідомлено.
Згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання щодо відчуження комунального майна.
11 березня 2015 року на сесії Ковельської міської ради було прийняте оспорюване позивачем рішення "Про внесення доповнень до рішення міської ради від 25.12.2014 року № 64/3 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Ковеля, що підлягають приватизації в 2015 році", в доповненому переліку якого зазначено нежитлове приміщення площею 47, 4 кв.м. в м. Ковелі по АДРЕСА_1.
Вважаємо дане рішення обґрунтованим, прийнятим в межах наданої компетенції та на підставі вимог чинного законодавства.
Відповідно до розпорядження міського голови, на підставі рішення комісії по проведенні конкурсу на право оренди комунального майна від 07.03.2013 року відділом по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради було укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 50 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Ковелі з підприємцем ОСОБА_1 терміном на 1 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і под.). Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання. Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у користування і т. ін.).
У сукупності ці правомочності вичерпують усі надані власнику можливості.
На відміну від прав власника, правомочності іншого законного володільця, навіть зі схожими правомочностями власника, не тільки не виключають прав самого власника на це майно, а й зазвичай виникають із його волі і в передбачених ним межах (наприклад, договір оренди).
Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами(в даному випадку інтересами громади), здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства.
24 жовтня 2013 року на підставі ст.ст. 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 778 ЦК України орендарю - підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на здійснення за власні кошти невід'ємних поліпшень орендованого майна, що знаходиться за адресою: м. Ковель, АДРЕСА_1, та має площу 43,6 кв.м. (згідно зі змінами, внесеними на підставі наказу відділу УМКВ). Сума невід'ємних поліпшень орендованого майна встановлена в розмірі 12340 грн.
Рішенням Ковельської міської ради від 26.12.2013 року № 47/2 було затверджено перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2014 року, куди ввійшло і згадане нежитлове приміщення.
Тобто, Ковельська міська рада, як представницький орган територіальної громади мала на меті саме у 2014 році надати можливість позивачу приватизувати об'єкт (нежитлове приміщення) оренди шляхом викупу.
Враховуючи те, що договір було укладено на один рік, 10 лютого 2014 року на підставі розпорядження міського голови підприємцю ОСОБА_1 продовжено договір оренди нежитлового приміщення площею 43, 6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Ковель, АДРЕСА_1, - до 12 березня 2015 року.
Рішенням міської ради від 10.07.2014 року № 57/68 пункт 3 переліку об'єктів комунальної власності м. Ковеля, що підлягають приватизації шляхом викупу у 2014 році, викладено в наступній редакції: "Нежитлове приміщення площею 47, 4 кв.м., м. Ковель, АДРЕСА_1, орендар - ОСОБА_1" та в подальшому на підставі наказу відділу УМВК внесено зміни до договору оренди нежитлового приміщення (в частині площі).
На підставі згаданих вище рішень (які стосуються приватизації об'єкту комунальної власності у 2014 році) наказом відділу УМКВ від 31.07.2014 року № 33 вирішено приватизувати об'єкт комунальної власності - нежитлове приміщення площею 47, 4 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Ковелі шляхом викупу орендарем ОСОБА_1; визначити вартість об'єкта, що приватизовується, за результатами незалежної оцінки.
Оскільки наказ №33 відділу УМВК приймався на підставі рішень Ковельської міської ради (власника майна), які визначали (затверджували) об'єкти комунальної власності м. Ковеля, що підлягають приватизації у 2014 році, то і сам наказ діяв (мав діяти) в цей період.
11.09.2014 року рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради №323 було затверджено висновок про вартість об'єкта оцінки, проведеної з метою визначення ринкової вартості об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, а саме: нежитлового приміщення площею 47, 4 кв.м. за адресою: Волинська обл., м. Ковель, АДРЕСА_1, ринковою вартістю 443 685 грн.
06 листопада 2014 року листом за № 3.22/295 ОСОБА_1 було додатково повідомлено, що рішенням міської ради від 10.07.2014 року № 57/68 нежитлове приміщення площею 47, 4 кв.м. по АДРЕСА_1, в м. Ковелі включено до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу у 2014 році, а також вказано, що у відповідності до звернення підприємця ОСОБА_1 та поданої заяви на приватизацію, підготовлено пакет документів для укладення договору купівлі - продажу.
Крім цього, в листі позивачу звернуто увагу на той факт, що у разі відмови від приватизації (у 2014 році, як випливає з повідомлення), нежитлове приміщення площею 47, 4 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Ковелі буде включено до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні у 2015 році, на що було отримано схвальну відповідь (погодження на викуп) від підприємця ОСОБА_1
Однак, останній жодних дій щодо приватизації об'єкта шляхом викупу у 2014 році підприємець ОСОБА_1 не вчинив.
Враховуючи той факт, що позивачем не було вчинено жодних дій щодо приватизації об'єкта шляхом викупу у 2014 році, 11 березня 2015 року рішенням Ковельської міської ради за № 68/48, нежитлове приміщення площею 47, 4 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Ковелі включено до переліку об'єктів комунальної власності м. Ковеля, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні у 2015 році, про що було повідомлено підприємця та вказано на відмову у продовженні договору оренди на новий термін.
Крім цього, 31 березня 2015 року виконавчий комітет міської ради з метою підготовки об'єкта до продажу на аукціоні звернувся до Волинської торгово-промислової палати з проханням провести актуалізацію звіту про оцінку об'єкта комунальної власності - нежитлового приміщення площею 47, 4 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Ковелі.
Також підприємець ОСОБА_1 ігнорує законну вимогу орендодавця щодо звільнення зазначеного вище приміщення, оскільки договір оренди закінчений і на продовження його власник згоди не надає.
Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2015р. позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні 08.07.2015р. позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзив на позов №159 від 03.07.2015р.
З метою дотримання принципу рівності і змагальності сторін, необхідністю ознайомлення позивача з відзивом відповідача на позов розгляд справи було відкладено на 22.07.2015р., на підставі ст.69 ГПК України строк розгляду спору продовжено на 15 днів - до 04.08.2015р. включно.
20.07.2015р. представник відповідача подав письмові пояснення №170 від 20.07.2015р., 22.07.2015р. - копії експертних висновків щодо вартості приміщення, 24.07.2015р. - копії витягів з протоколів, рішення міської ради, розпорядження міського голови, посадові інструкції, список реєстрації.
22.07.2015р. представник позивача подав письмові пояснення від 22.07.2015р., клопотання про витребування письмових доказів, клопотання про покладення на відповідача судових витрат, 24.07.2015р. додаткові письмові пояснення від 24.07.2015р.
У зв'язку з необхідністю ознайомлення із поясненнями представників сторін, доданими до них документами в судовому засіданні було оголошено перерву з 22.07.2015р. до 24.07.2015р.
Клопотання про витребування письмових доказів в судовому засіданні 24.07.2015р. було задоволено судом частково: витребувано від відповідача копії розпоряджень Ковельського міського голови «Про скликання 68 сесії міської ради» та «Про скликання (призначення) другого пленарного засідання 68 сесії міської ради». Крім цього, було зобов'язано відповідача подати суду письмові пояснення з врахуванням письмових пояснень позивача від 22.07.2015р., 24.07.2015р.
У зв'язку з цим в судовому засіданні було оголошено перерву з 24.07.2015р. до 29.07.2015р.
28.07.2015р. представник відповідача подав письмові пояснення №176 від 27.07.2015р.
У зв'язку з необхідністю подачі відповідачем доказів на підтвердження повідомлення депутатів про скликання 68 сесії Ковельської міської ради; доказів на підтвердження оприлюднення проекту рішення №68/48 від 11.03.2015р. у встановленому законом порядку в судовому засіданні було оголошено перерву з 29.07.2015р. до 04.08.2015р.
В судовому засіданні 04.08.2015р. представник позивача подав клопотання від 04.08.2015р. про приєднання письмових доказів, яке судом задоволено; представник відповідача - додаткові пояснення №180 від 30.07.2015р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
13.03.2013 року між відділом по управлінню майном комунальної власності виконавчого комітету Ковельської міської ради як орендодавцем і підприємцем ОСОБА_1 як орендарем було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 572 (надалі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору орендодавець на підставі розпорядження міського голови № 87-р від 13.03.2013 року передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 50 кв. м., в будівлі по АДРЕСА_1, в м. Ковелі.
Пунктом 2.1. договору було визначено строк його дії - з 13.03.2013р. по 12.03.2014р. включно».
Згідно з пунктом 2.2. договору для продовження договору оренди орендар зобов'язаний за 30 днів до закінчення терміну дії договору оренди подати заяву на продовження договору оренди, яка розглядається орендодавцем у встановленому порядку.
Згідно п. 2.3. договору у випадку надходження від інших заявників заяв на оренду нежитлового приміщення договір оренди якого закінчується, орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, в тому числі проводив своєчасно розрахунки за надані йому комунальні послуги (тепло-, водо-, електро-, газопостачання, каналізації, прибирання території та ін.), має при рівних умовах переважне право на продовження оренди.
Згідно з п. 10.1 договору договір оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі об'єкта оренди; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду у разі невиконання умов договору; банкрутства орендаря; приватизації орендованого майна орендарем.
До вказаного договору додатковими угодами №№ 1-3 вносилися зміни.
Згідно з додатковою угодою № 2 до договору, укладеною 10.02.2014 року, п. 1.1. договору викладено в наступній редакції: « 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 43,6 кв. м. в будівлі по АДРЕСА_1, в м. Ковелі. Первісна балансова вартість приміщення становить 22347,77 грн. Приміщення буде використовуватися для торгівлі непродовольчими товарами».
Пункт 2.1 викладено в такій редакції: « 2.1. Строк договору оренди встановлюється з 13.03.2014р. по 12.03.2015р. включно».
Додатковою угодою № 3 до договору, укладеною 19.06.2014р., п. 1.1. розділу 1 договору викладено в наступній редакції: « 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 47,4 кв. м. в будівлі по АДРЕСА_1, в м. Ковелі. Вартість приміщення становить 33804 грн. Станом на 01.09.2013р. (дата проведення експертної оцінки). Приміщення буде використовуватися для торгівлі непродовольчими товарами».
Рішенням Ковельської міської ради від 24.10.2013 року № 43/45 «Про надання дозволу підприємцю ОСОБА_1 на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна» підприємцю ОСОБА_1 було надано дозвіл на здійснення за власні кошти невід'ємних поліпшень орендованого майна - нежитлового приміщення площею 43,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м.Ковель, АДРЕСА_1, на суму 12340 грн. відповідно до кошторису.
Роботи по здійсненню невід'ємних поліпшень орендованого майна згідно з дозволом були виконані позивачем, про що свідчить акт приймання виконаних підрядних робіт від 01.10.2013 року.
Рішенням Ковельської міської ради від 28.11.2013р. № 44/54 «Про внесення доповнень до рішення міської ради від 20.12.2012 року № 32/37 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності міста Ковеля, що підлягають приватизації» доповнено перелік об'єктів комунальної власності м. Ковеля, що підлягають приватизації у 2013 році, п. 16, яким підприємцю ОСОБА_1 надано право на приватизацію нежитлового приміщення площею 43,6 кв. м., розташованого в м. Ковелі, по АДРЕСА_1, шляхом викупу.
Рішенням Ковельської міської ради від 26.12.2013 № 47/2 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Ковеля, що підлягають приватизації у 2014» позивачу п. 3 надано право на приватизацію нежитлового приміщення площею 43,6 кв., розташованого в м. Ковелі, по АДРЕСА_1, шляхом викупу.
Рішенням Ковельської міської ради від 10.07.2014 № 57/68 «Про внесення змін та доповнень до рішення Ковельської міської ради від 26.12.2013 № 47/2 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Ковеля, що підлягають приватизації у 2014 році» у зв'язку з уточненням технічного паспорту встановлено, що пункт 3 переліку об'єктів комунальної власності м. Ковеля, що підлягають приватизації шляхом викупу у 2014 році, читати в наступній редакції: « 3.Нежитлове приміщення площею 47,4 кв. м. ,м. Ковель, АДРЕСА_1, Орендар - ОСОБА_1».
11.09.2014 року рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 323 було затверджено висновок про вартість об'єкта оцінки, проведеної з метою визначення ринкової вартості об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, а саме: нежитлового приміщення площею 47, 4 кв.м. за адресою: Волинська обл., м. Ковель, АДРЕСА_1, ринковою вартістю 443 685, 00 грн.
06 листопада 2014 року листом за №3.22/295 підприємця ОСОБА_1 було додатково повідомлено про те, що рішенням міської ради від 10.07.2014 року № 57/68 нежитлове приміщення площею 47, 4 кв.м. по АДРЕСА_1, в м. Ковелі включено до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу у 2014 році, а також вказано, що у відповідності до його звернення та поданої ним заяви на приватизацію підготовлено пакет документів для укладення договору купівлі - продажу.
Крім цього, в листі позивачу звернуто увагу на той факт, що у разі відмови від приватизації (у 2014 році, як випливає з повідомлення), нежитлове приміщення площею 47,4 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Ковелі буде включено до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні у 2015 році, на що було отримано схвальну відповідь (погодження на викуп) від підприємця ОСОБА_1
Однак, жодних реальних дій, спрямованих на приватизацію об'єкта шляхом викупу у 2014 році підприємець ОСОБА_1 не вчинив, доказів цього суду подано не було.
Враховуючи те, що позивачем не було вчинено жодних дій щодо приватизації об'єкта шляхом його викупу в 2014 році, 11 березня 2015 року рішенням Ковельської міської ради за №68/48, нежитлове приміщення площею 47, 4 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Ковелі включено до переліку об'єктів комунальної власності м. Ковеля, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні у 2015 році, про що було повідомлено підприємця та вказано на відмову у продовженні договору оренди на новий термін.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням №68/48 від 11.03.2015р. в частині п.3 додатку, позивач - підприємець ОСОБА_1 оскаржив його до суду.
Вимога позивача про визнання недійсним рішення Ковельської міської ради від 11.03.2015 року №68/48 «Про внесення доповнень до рішення міської ради від 25.12.2014 року №64/3» Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м.Ковеля, що підлягають приватизації в 2015 році" в частині п. 3 додатку, до задоволення не підлягає.
У відповідності із ч. 4 ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями Закону України "Про приватизацію державного майна", інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Як визначено частиною 2 ст.327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
За приписами п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992р. № 2171-XII (далі - Закон) встановлено правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу.
Статтею 2 Закону визначено об'єкти малої приватизації, серед яких, зокрема, є: окреме індивідуально визначене майно, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких розташовано майно (група А).
Статтею 3 Закону визначено способи приватизації: викуп, продаж на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продаж за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).
Згідно із ст.ст. 4, 5 Закону продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.
Покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна".
Відповідно до ст. 7 Закону Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється з ініціативи державного органу приватизації, уповноваженого органу управління чи покупця.
Частиною 1 ст. 11 Закону передбачено, що викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.12.2000р. у справі №1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", положення частини першої, третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (про малу приватизацію)" щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу.
Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (про малу приватизацію)" та іншими законами.
Положення частини п'ятої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (про малу приватизацію)" слід розуміти так, що органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації, включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову в приватизації.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
Тобто, вищенаведеними положеннями встановлено обставини, згідно з якими в орендаря комунального майна виникає переважне право на його викуп у випадку прийняття відповідним органом приватизації рішення щодо відчуження такого майна шляхом його приватизації.
Разом з цим, наведені обставини не виключають права відповідного органу приватизації самостійно встановити будь-який спосіб приватизації (в т.ч. шляхом викупу), зокрема в частині приватизації комунального майна.
Так, приписами статті 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності (ст.ст. 142, 143 Конституції України).
Частинами 5, 6 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.
З огляду на викладене вбачається, що умови приватизації комунального майна територіальної громади (в т.ч. визначення способу) визначаються відповідним органом місцевого самоврядування.
В даному випадку спірне майно на момент його приватизації належало до комунальної власності територіальної громади міста Ковеля в особі Ковельської міської ради, а тому особою, наділеною правом визначення доцільності, порядку та умов приватизації такого майна є саме Ковельська міська рада.
Про викладене свідчить і частина 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" за змістом якої Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.
За змістом п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000р. №14-рп/2000 доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами.
Зокрема, викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону та іншими законами, і є в такому разі обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації.
Отже, враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що позивач як орендар, не скористався переважним правом викупу приміщення, передбаченим п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Ковельська міська рада, приймаючи рішення про приватизацію шляхом продажу на аукціоні нежитлового приміщення за адресою: м.Ковель, АДРЕСА_1, загальною площею 47,4 кв.м., була наділена правом самостійно на власний розсуд обирати той чи інший спосіб приватизації спірного майна, зокрема, шляхом продажу на аукціоні.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з п. 2 чинного роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000р. року № 02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Приймаючи рішення №68/48 від 11.03.2015р. і доповнюючи перелік об'єктів комунальної власності м.Ковеля, що підлягають приватизації шляхом продажу з аукціону в 2015 році нежитловим приміщенням площею 47,4 кв.м., що знаходиться в м.Ковелі по АДРЕСА_1, Ковельська міська рада діяла у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а тому правові підстави для визнання його недійсним в частині п.3 немає.
Прийняття цього рішення відповідає компетенції органу місцевого самоврядування, визначеного п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч.ч.5, 6 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", частині 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Посилання позивача на порушення відповідачем при прийнятті спірного рішення приписів ч.3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не заслуговують на увагу, оскільки ця норма регулює переважне право орендаря на укладення договору оренди державного та комунального майна на новий термін, а не питання приватизації.
Та обставина, що на думку представника позивача, сесія Ковельської міської ради, на якій приймалось рішення №68/48 від 11.03.2015р., скликалась і проводилась з порушенням процедури її скликання і проведення, не може бути підставою для визнання недійсним цього рішення.
Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта.
Оскільки в даному випадку саме по собі рішення органу місцевого самоврядування в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийняте відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури скликання і проведення сесії, на якій цей акт приймався, не можуть бути підставою для визнання рішення недійсним.
Іншого законодавством не передбачено.
Відповідачем не було порушено переважне право позивача на викуп майна як орендаря, що здійснив поліпшення орендованого майна, яке передбачене п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Вчинені впродовж 2014 року дії свідчать про те, що Ковельська міська рада як представницький орган територіальної громади у 2014 році здійснила підготовку об'єкта оренди (нежитлового приміщення) до приватизації шляхом викупу, але позивач не реалізував своє право на приватизацію об'єкта оренди.
Відповідно до п. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду.
В пункті 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з: - приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.
З огляду на викладене, спір щодо визнання недійсним рішення Ковельської міської ради № 68/48 від 11.03.2015 року "Про внесення доповнень до рішення міської ради від 25.12.2014 року № 64/3 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м.Ковеля, що підлягають приватизації в 2015 році" в частині п. 3 додатку розглянуто господарським судом.
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення № 68/48 від 11.03.2015р. ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 12.05.2015р. (а.с.34-35) було закрито у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Разом з цим позивачу було роз'яснено, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Керуючись ст. 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 21, 327, Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст. 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 2, 3, 4, 5, 7, 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 12, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.
Повне рішення складено: 07.08.2015р.
Суддя І. О. Якушева