ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
23 липня 2015 року м. Київ № 826/9974/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Качура І.А., секретаря судового засідання Дмитрієвій В.В., розглянувши клопотання відповідача2 про зупинення провадження у справі
за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л.О.
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
за участю представників сторін:
пр-к позивачів, ОСОБА_18,
представник відповідача2, Дідук О.В., довіреність № 14/7, від 03.06.15,
представник відповідача1, Савескул - Савело В.О., довіреність № 09-14718/14, від 01.10.14,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л.О. про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 28.05.2015р. відкрито провадження у справі №826/9974/15.
22.07.2015р. через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача2 про зупинення провадження у справі до прийняття відповідного рішення Конституційним судом України щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Представник позивачів проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі №826/9974/15 заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі, зважаючи на наступне.
Так, предметом спору у даній справі є оскарження рішень та дій відповідачів, що пов'язані з відшкодуванням позивачу коштів за договором банківського вкладу за рахунок Фонду.
Разом з тим, обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову, позивачі, зокрема, посилаються на ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до положень якої Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.
При цьому, в доводах щодо правомірності оскаржуваних рішень та дій відповідачі посилаються на необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо визнання договорів банківського вкладу, укладених фізичними особами з банком, що перебуває в стані ліквідації, нікчемними.
Таким чином, при вирішенні справи судом застосуванню підлягають положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким згідно преамбули цього Закону встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Встановлено, що Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 р. зупинено провадження у справі № 826/9693/13-а за позовом ОСОБА_21 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення шкоди та вирішено звернутись до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Приймаючи рішення про необхідність звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» суд касаційної інстанції виходив з того, що, на думку колегії суддів, попри встановлену мету Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України (ст. 2 Закону), його практичне застосування до неплатоспроможних банків ставить вкладників банку в нерівні умови при відшкодуванні депозитних коштів, допускає застосування до неплатоспроможних банків різних підходів в зобов'язальних відносинах з кредиторами та позичальниками банку.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КАС України у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
Наведену правову норму застосував Вищий адміністративний суд України при винесенні ухвали від 02 квітня 2015 року у справі № 826/9693/13-а, згідно з якою вирішено звернутись до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Зважаючи на те, що предметом даного закону є встановлення правових, фінансових та організаційних засад функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (у відповідності до ст. 1 Закону №4452), суд приходить до висновку про те, що обставини, що будуть встановлені у рішенні Конституційного суду України, щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» можуть вплинути на розгляд справи №826/9974/15, що свідчить про обґрунтованість клопотання відповідача2 про зупинення провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.
Керуючись положеннями ч. 2 ст.156, ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Клопотання відповідача2 про зупинення провадження у справі №826/9974/15, - задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі № 826/9974/15 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 до Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії до прийняття відповідного рішення Конституційним судом України щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
3. Зобов'язати сторін повідомити суд про усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у справі №826/9974/15.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.А. Качур