Копія
Справа № 822/2807/15
05 серпня 2015 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі :головуючого-суддіПольового О.Л.
при секретарі за участі: Нетичай Ю.В. позивача представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління МВС України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління МВС України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
05.08.2015 року в судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі.
Представник позивача проти заявленого клопотання заперечував.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 названої правової норми закріплено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, захист суспільних інтересів та інтересів держави шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів, позивач просить зобов'язати відповідача негайно надати житлове приміщення для проживання ОСОБА_3 та членів його сім'ї.
Таким чином, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з незабезпеченням позивача житлом.
Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Приписи п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України прямо встановлюють правило про захист прав, зокрема, що виникають із житлових відносин, у порядку цивільного судочинства. Поняття «житлові відносини» в контексті змісту наведеної норми включає і право на одержання житла в зв'язку з проходженням публічної служби, оскільки норма не містить винятку зі встановленого нею загального правила.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».
З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Та обставина, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень не змінює правову природу спірних відносин та не робить даний спір публічно-правовим, оскільки держава, юридичні особи публічного права, у даному випадку - відповідач у справі, можуть виступати учасниками цивільних відносин (ст. 2, 80 Цивільного кодексу України), і розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.12.2014 року у справі № 21-530а14, яка, в силу приписів ч.1 ст.244-2 КАС України, є обов'язковою для застосування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що справу належить розглядати місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст складено 07 серпня 2015 року.
Суддя/підпис/О.Л. Польовий
"Згідно з оригіналом" Суддя О.Л. Польовий