03 серпня 2015 року 810/3053/15
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Волков А.С.,
фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Рада" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним та скасування розпорядження,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Рада" з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним та скасування розпорядження від 23.06.2015 № 1436, згідно з яким позивачу анульовані ліцензії на провадження страхової діяльності.
В основу розпорядження Нацкомфінпослуг про анулювання ліцензій позивача на провадження страхової діяльності покладено твердження про те, що позивач не здійснював страхову діяльність відповідно до виданої ліцензії протягом останніх 12 місяців, чим порушив пункт 7.3 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 р. за № 805/8126.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем розпорядження вважає незаконним. Позивач визнав, що не здійснював страхову діяльність відповідно до виданої ліцензії протягом останніх 12 місяців, однак пояснив, що це було зумовлене тим, що двома іншими послідовно прийнятими у попередні періоди розпорядженнями відповідач тимчасово зупиняв дію ліцензій позивача. У подальшому обидва розпорядження відповідача про тимчасове зупинення дії ліцензій позивача були визнані судом протиправними та скасовані. Таким чином, позивач не здійснював страхову діяльність в силу заборони, яку незаконно запровадив регулятор. На думку позивача, період, у якому діяла незаконна заборона на здійснення страхової діяльності, не може братися до уваги при обчисленні 12-місячного строку, передбаченого пунктом 7.3 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності.
Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що розпорядження є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Рада" є юридичною особою, що зареєстрована 10.03.2000 (запис про державну реєстрацію в ЄДР: 10681200000000596).
Основним видом діяльності позивача є страхова діяльність, позивач включений до Державного реєстру фінансових установ.
У липні 2015 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, прийняла розпорядження від 23.06.2015 № 1436 "Про анулювання ліцензій на провадження страхової діяльності, виданих Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Рада", відповідно до якого анульовано ліцензії у формі добровільного:
страхування вантажів та багажу (вантажобагажу) серії АВ № 594202;
страхування наземного транспорту (крім залізничного) серії АВ № 594203;
страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ серії АВ № 594204;
страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту) серії АВ № 594205;
страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій серії АВ № 594206;
страхування залізничного транспорту серії АВ № 594207;
страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту) серії АВ № 594208;
страхування майна [крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу вантажобагажу)] серії АВ № 594208;
медичного страхування (безперервного страхування здоров'я) серії АВ № 594210;
страхування від нещасних випадків серії АВ № 594211;
страхування відповідальності перед третіми особами [крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника)] серії АВ № 594213;
страхування повітряного транспорту серії АВ № 594214;
страхування фінансових ризиків серії АВ № 594216;
страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) серії АВ № 594217;
у формі обов'язкового:
особистого страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд) серії АВ № 594215;
особистого страхування від нещасних випадків на транспорті серії АВ № 594212;
авіаційного страхування цивільної авіації серії АВ № 594201.
В обґрунтування прийнятого розпорядження відповідач зазначив, що позивач не здійснював страхову діяльність відповідно до виданої ліцензії протягом останніх 12 місяців, чим порушив пункт 7.3 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 р. за № 805/8126.
Такий висновок зроблено відповідачем на підставі аналізу звітних даних Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Рада" за 2014 рік та перший квартал 2015 року , що надійшли до Нацкомфінпослуг.
Не погоджуючись з прийнятим розпорядженням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Під час судового розгляду позивач визнав, що не здійснював страхову діяльність протягом останніх 12 місяців, зокрема, упродовж 2014 року та І кварталу 2015 року, оскільки в цей період Нацкомфінпослуг двічі зупиняв дію ліцензії позивача на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг.
Так, згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 26.12.13 № 4742 дію ліцензії позивача на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг було тимчасово зупинено.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2014 в адміністративній справі № 826/1418/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014, суд визнав протиправним та скасував розпорядження Нацкомфінпослуг від 26.12.13 № 4742 "Про тимчасове зупинення дії ліцензії з надання фінансових послуг ТДВ "СК "Рада".
У липні 2014 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, прийняла розпорядження від 10.07.2014 № 2101, згідно з яким вдруге було зупинено дію ліцензії позивача на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 від 27.11.2014 в адміністративній справі № 810/5123/14 суд визнав нечинним та скасував розпорядження Нацкомфінпослуг від 10.07.2014 № 2101 "Про тимчасове зупинення дії ліцензій Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Рада" на провадження страхової діяльності".
Таким чином, суд констатує, що у 2014 році позивач фактично мав право здійснювати страхову діяльність у періоди з 22.05.2014 по 10.07.2014 та з 27.11.2014 по 31.12.2014, що разом становить 83 календарних дні; у 2015 році - у період з 01.01.2015 по 23.06.2015, що становить 173 календарних дні.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 34 Закону України від 12.07.2001 № 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами страхової діяльності.
В силу частини другої вказаної статті здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно із статтею 39 Закону № 2664-III у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.
Зокрема, відповідно до пункту 4 Закону № 2664-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг.
Пунктом 7.3 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 р. за № 805/8126, передбачено, що підставою для анулювання (відкликання) ліцензії є, зокрема, нездійснення страховиком страхової діяльності відповідно до виданої ліцензії протягом останніх 12 місяців.
Аналіз перелічених норм надає підстави для висновку, що страховик має право здійснювати страхову діяльність тільки після отримання відповідної ліцензії упродовж строку дії ліцензії, який спливає з настанням визначеного у ліцензії терміну або в силу прийняття регулятором рішення про скасування або анулювання (відкликання) ліцензії.
При цьому, зупинення дії ліцензії означає, що у період, в якому дію ліцензії було зупинено, страхувальник не має права здійснювати страхову діяльність чи діяльність з надання фінансових послуг, а порушення такої заборони тягне за передбачену законом відповідальність.
Таким чином, при обчислені передбаченого пунктом 7.3 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності строку нездійснення страховиком страхової діяльності відповідно до виданої ліцензії Нацкоміфінпослуг має визначити строк, який має бути останнім і тривати не менше 12 місяців, упродовж якого ліцензія діяла, але страхувальник не здійснював страхову діяльність відповідно до виданої ліцензії. При цьому, при обчисленні такого строку не можуть враховуватися періоди, в яких страхувальник був позбавлений можливості здійснювати таку діяльність в силу обмежень чи заборон, встановлених на підставі актів органів державної влади.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справі, що розглядалась, суд встановив, що при прийнятті розпорядження про анулювання ліцензій позивача на провадження страхової діяльності відповідач діяв з порушенням вимог пункту 4 Закону України від 12.07.2001 № 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та пункту 7.3 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 вересня 2003 р. за № 805/8126, адже строк, упродовж якого позивач не здійснював страхову діяльність відповідно до виданої ліцензії від дати прийняття оспорюваного розпорядження є меншим, ніж 12 місяців.
Таким чином, розпорядження Нацкомфінпослуг від 23.06.2015 № 1436 про анулювання ліцензій позивача на провадження страхової діяльності є безпідставним, протиправним і тому підлягає скасуванню.
За наведених обставин позов є таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір, доказів понесення інших судових витрат суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 23.06.2015 № 1436, згідно з яким Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Рада" анульовано ліцензії на провадження страхової діяльності.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Рада" судові витрати у сумі 73 (сімдесят три) гривень 08 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "07" серпня 2015 р.