03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
05 серпня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Луцькій Л.С..
за участю: представника третьої особи ОСОБА_2
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення обтяження і виключення його з реєстру, -
Справа №752/1596/2015
№ апеляційного провадження:22-ц-796/7999/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Пасинок В.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про припинення обтяження і виключення його з реєстру.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син - ОСОБА_7, яким за життя з ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав для придбання автомобіля 35 000 гривень. Транспортний засіб в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був переданий в заставу.
Після смерті сина відкрилась спадщина, про те, банк пропустив строки, визначені ч.ч.2, 3 ст. 1281 ЦК України, для пред'явлення вимог до спадкоємців, а отже, позбавляється права вимоги, з огляду на що в силу положень п. 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 05 липня 2004 року, повинен припинити обтяження на автомобіль.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення обтяження і виключення його з реєстру - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду, позивачем ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, не було з'ясовано всі обставини справи та не надано належної оцінки доводам та доказам.
В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_4, підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник ПАТ «Укрсоцбанк», позивач ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5, в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с.69,70,71), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18 вересня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 960/07-50, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику для придбання автомобіля 35 000 гривень, строком до 16 вересня 2012 року зі сплатою 14,05% річних (а.с. 5-7).
Того ж дня сторонами кредитного договору був укладений договір застави №935/09-464 (а.с. 8-9).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14 липня 2009 року, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).
05 травня 2014 року державним нотаріусом Бобровицької районної державної нотаріальної контори Чернігівської області було винесено постанову, якою було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину спадкового майна, до складу якого входить і переданий в заставу банку автомобіль (а.с. 11).
Звернувшись до суду, ОСОБА_3 вказав на те, що після смерті сина відкрилась спадщина, проте, банк пропустив строки, визначені ч.ч.2, 3 ст. 1281 ЦК України, для пред'явлення вимог до спадкоємців, а, отже, позбавляється права вимоги, з огляду на що в силу положень п. 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою кабінету міністрів України № 830 від 05 липня 2004 року, повинен припинити обтяження на автомобіль.
Разом з тим, як убачається з матеріалів спадкової справи, з заявами про прийняття спадщини позивач ОСОБА_3. третя особа ОСОБА_4, звернулися 02 вересня 2009 року, третя особа ОСОБА_5 - 23 жовтня 2009 року.
Відповідачем ПАТ «Укрсоцбанк» 14 січня 2010 року за №02-07/09-299 до Бобровицької нотаріальної контори була направлена заява - вимога кредитора про повідомлення спадкоємців про задоволення вимог кредитора за рахунок спадкового майна.
Вимоги кредитора спадкоємцями задоволені не були, заборгованість не погашена.
Відповідно до статей 1216,1281 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умови та порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до його спадкоємців встановлені ст.1281 ЦК України.
Відповідно до вимог ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відмовляючи в задоволенні позову про визнання недійсним договору поруки, судом першої інстанції надано вірну оцінку обставинам справи, оскільки ні позивачем ні представником третьої особи не надано жодного письмового доказу, який би підтверджував порушення відповідачем вимог ст.1281 ЦПК України, а відповідно до ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 - відхилити.
Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: