Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Мальцев Д.О.
№22-ц/796/8543/2015 Доповідач - Борисова О.В.
Справа № 756/4738/15-ц
м. Київ
30 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Мазурик О.Ф., Гаращенка Д.Р.
при секретарі: Кутц А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою стягувача ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2015 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії начальника Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Солтиса Юрія Степановича, головного державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Дудара Владислава Олеговича, заінтересована особа: ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування постанови та розрахунку заборгованості по аліментам, зобов'язання провести розрахунок заборгованості,-
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із скаргою на дії державного виконавця, в якій з урахуванням уточнень просив суд:
- визнати постанову начальника Франківського ВДВС Львівського МУЮ Солтиса Ю.С. від 07 листопада 2014 року «Про скасування процесуального документа» та «Розрахунок заборгованості по аліментах» головного державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ Дударя В.О. від 07 листопада 2014 року неправомірними та скасувати;
- зобов'язати державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ та начальника Франківського ВДВС Львівського МУЮ провести розрахунок заборгованості по аліментах ОСОБА_2, з урахуванням суми утриманих з ОСОБА_2 аліментів в розмірі 42142,93 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2015 року скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково.
Визнано дії начальника Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Солтиса Ю.С. про скасування розрахунку заборгованості по аліментах від 24 жовтня 2014 року - неправомірними.
Скасовано постанову начальника Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Солтиса Ю.С. від 07 листопада 2014 року про скасування розрахунку заборгованості по аліментах від 24 жовтня 2014року.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити.
Вказує на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що заборгованість ОСОБА_2 була встановлена спочатку Бориспільським ВДВС, а потім Київським ВДВС Сімферопольського МУЮ, фактичного доходу ОСОБА_2 не одержував і відповідно аліментні зобов'язання не виконав та ОСОБА_1 право власності на аліменти не набула, оскільки їх не отримала.
В судовому засіданні заінтересована особа та її представник апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Представник боржника проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Державні виконавці Солтис Ю.С. та Дудар В.О. в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на виконанні у Франківському ВДВС Львівського МУЮ перебуває виконавче провадження ВП № 44904890 з примусового виконання виконавчого листа № 2-13292/10 виданого 03 вересня 2010 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 04 червня 2010 року і до досягнення ним повноліття.
Вказаний виконавчий документ надійшов за належністю з Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ у зв'язку із тим, що боржника було звільнено з місця роботи ПАТ «Авіакомпанія «Ейр Онікс». Згідно розрахунку заборгованості по аліментам зробленого Київським ВСДВС Сімферопольського міського управління юстиції, заборгованість ОСОБА_2 станом на 01 квітня 2014 року становила 46241,22 грн.
02 жовтня 2014 року постановою державного виконавця Франківського відділу ДВС Львівського міського управління юстиції Дудара В.О. відкрито виконавче провадження. При відкритті виконавчого провадження державним виконавцем було зроблено розрахунок заборгованості по аліментах, згідно якого заборгованість станом на 01 жовтня 2014 року становила 50949,72 грн. Постанову про відкриття виконавчого провадження та розрахунок заборгованості по аліментах було направлено боржнику та стягувачу.
22 жовтня 2014 року представником боржника було подано заяву про здійснення перерахунку заборгованості по аліментах до якої додано копії квитанцій та довідку з його попереднього місця роботи ПАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» від 02 грудня 2013 року № 7404, відповідно до якої із заробітної плати боржника було утримано 42142,93грн. аліментів однак стягувачу не перераховано у зв'язку із наявністю арешту на рахунках ПАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт».
24 жовтня 2014 року головний державний виконавець Франківського ВДВС Львівського МУЮ Дудар В.О. здійснив розрахунок заборгованості по аліментам і встановив заборгованість ОСОБА_2 в розмірі 2806,79 грн.
07 листопада 2014 року постановою начальника Франківського ВДВС Львівського МУЮ Солтис Ю.С. було скасовано «Розрахунок заборгованості по аліментам» проведений 24 жовтня 2014 року державним виконавцем Франківського ВДВС Львівського МУЮ Дудар В.О. та зобов'язано державного виконавця скласти новий розрахунок заборгованості по аліментам.
07 листопада 2014 року на підставі вищевказаної постанови головний державний виконавець Франкіського ВДВС Львівського МУЮ Дудар В.О. здійснив розрахунок заборгованості по аліментам, яким встановив заборгованість в розмірі 45734,47 грн.
Частково задовольняючи скаргу ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що під час складання розрахунку заборгованості по аліментах станом на 24 жовтня 2014 року державний виконавець діяв у відповідності до закону та у межах повноважень, при цьому перевіряючи надані копії матеріалів виконавчого провадження судом встановлено відсутність мотивованої постанови про проведення начальником відділу перевірки матеріалів виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.
Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; за власною ініціативою; в інших передбачених законом випадках.
Згідно з п.8 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, у разі відсутності заборгованості із сплати аліментів адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, повертають постанову державного виконавця про стягнення аліментів органу державної виконавчої служби з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу утриманих сум аліментів. У разі якщо утримані суми аліментів стягувачу не перераховані, державний виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, роз'яснює йому права, встановлені частиною першою статті 87 цього Закону, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
За приписами ч.1 ст.87 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, зазначеної у статті 3 цього Закону, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини такої юридичної особи.
Згідно з роз'ясненнями викладеними п.п. 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам необхідно враховувати, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліментів державний виконавець повинен визначати, керуючись вимогами статті 74 Закону про виконавче провадження, відповідними нормами сімейного законодавства, а також постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 (з наступними змінами) «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб». При цьому він не може вирішувати питання про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості.
Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, або у позовному провадженні.
Передбачене статтею 87 Закону про виконавче провадження право стягувача звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини такої юридичної особи поширюється й на випадки невиконання юридичними особами рішень про стягнення аліментів, а також рішень, на підставі яких здійснюється утримання за виконавчими документами із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника.
За змістом цієї норми права відповідальність юридичної особи може застосовуватись як при неможливості, так і при утрудненні виконання рішення з вини зазначеної особи.
Вина юридичної особи у невиконанні рішення суду доводиться відповідно до положень статей 10, 60 ЦПК і може полягати у непроведенні стягнення коштів із боржника як навмисно, так і внаслідок недбалості, у тому числі й у разі невиплати йому заробітку (доходу), на який звертається стягнення.
До юридичної особи не переходять зобов'язання боржника за виконавчим документом. Присуджені з неї на користь стягувача кошти мають компенсаційний характер.
Таким чином встановивши, що невиконання рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відбувається з вини юридичної особи, оскільки із заробітної плати боржника було утримано 42142,93грн. аліментів однак стягувачу не перераховано у зв'язку із наявністю арешту на рахунках ПАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що під час складання розрахунку заборгованості по аліментах станом на 24 жовтня 2014 року державний виконавець діяв у відповідності до закону та у межах повноважень, а тому дії начальника Франківського ВДВС Львівського МУЮ Солтиса Ю.С. про скасування розрахунку заборгованості по аліментах від 24 жовтня 2014 року є неправомірними та його постанова про скасування розрахунку заборгованості по аліментах від 24 жовтня 2014року підлягає скасуванню.
При цьому суд також дійшов правильного висновку що вимоги скарги ОСОБА_2 про зобов'язання державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ провести розрахунок заборгованості по аліментах ОСОБА_2, з урахуванням суми утриманих з ОСОБА_2 аліментів в розмірі 42142,93 грн. не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Пунктом 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» визначено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.
Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Доводи апеляційної скарги про те, що фактичного доходу ОСОБА_2 не одержував і відповідно аліментні зобов'язання не виконав та ОСОБА_1 право власності на аліменти не набула, оскільки їх не отримала колегія суддів відхиляє, оскільки право останньої на отримання належних їй до виплати аліментів не оспорюється та начальником Франківського ВДВС Львівського МУЮ Солтисом Ю.С. їй було роз'яснено її право на звернення до суду з позовом до ПАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» про стягнення суми утриманих з ОСОБА_2 аліментів в розмірі 42142,93 грн.
Відповідно до ч.1 ст.312 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Враховуючи наведене вище, колегія дійшла висновку про законність постановленої ухвали та безпідставність доводів апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу стягувача ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: