м. Вінниця
07 серпня 2015 р. Справа № 802/2281/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, ,
за участю:
секретаря судового засідання: Панченка Т.Д.
відповідача: ОСОБА_1
у відсутність позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Хмільницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Хмільницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі Хмільницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) податкового боргу в сумі 31555,94 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати орендної плати за землю та складає 31555,94 грн.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив частково, оскільки податковий борг в сумі 30606 грн. ним сплачений. Позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу в сумі 955,94 грн. - визнав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Одночасно зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (вх. № 20772 від 04.08.2015 року).
Пунктом 2 частини 1 статті 128 КАС України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, враховуючи, що від позивача надійшла відповідна заява, суд протокольною ухвалою ухвалив розглянути справу за відсутності позивача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення відповідача, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Хмільницькою районною державною адміністрацією 04.03.2002 року та з 11.03.2002 року взятий на обліку до Хмільницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.
Станом на 14.07.2015 року за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за землю в сумі 31555,94 грн., з яких 29818,28 - основний платіж та 1737,66 грн. - штрафна санкція.
Дана заборгованість виникла внаслідок подання ФОП ОСОБА_1 податкової декларації по орендній платі за землю за 2015 рік №1500000881 від 19.02.2015 року.
03.04.2015 року ФОП ОСОБА_1 направлялась податкова вимога №452-23, яка, у встановлений законом термін, не сплачена.
Разом з тим, в судовому засіданні відповідачем надано квитанції: №10 від 03.08.2015 року про сплату заборгованості по земельному податку в сумі 22600 грн. та №6 від 07.08.2015 року на суму 8000 грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по земельному податку в сумі 955,94 грн.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Обов'язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Так, пунктом 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
В силу пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В свою чергу, податковим зобов"язанням, в розумінні підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК - є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 ст. 14 ПК України).
Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Враховуючи, що податковий борг відповідачем частково сплачений, суд доходить висновку про стягнення в судовому порядку заборгованості в сумі 955,94 грн. В решті заявлених вимог слід відмовити.
Окремо, оцінюючи визнання позову відповідачем в частині стягнення податкового боргу в сумі 955,94 грн. суд зазначає про наступне.
Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
позов задовільнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с.Пагуринці, Хмільницький район, Вінницька обл., ід. код 228210694) податковий борг в сумі 955,94 грн. (дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 94 коп.) по орендній платі за землю в дохід місцевого бюджету.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна