Справа № 152/2202/14-ц
2/152/17/15
27 січня 2015 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді - Славінської Н.Л.,
з участю:
секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
встановив:
10.12.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Провадження у справі відкрито 10.12.2014 року і справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 23.12.2014 року.
У зв'язку із неявкою відповідача в судове засідання на 23.12.2014 року, судові засідання відкладалися на 13.01.2015 року, на 27.01.2015 року.
В судовому засіданні 13.01.2015 року, до початку розгляду справи по суті, позивачка заявила клопотання про витребування від начальника Могилів-Подільського прикордонного загону Вінницької області інформації про те, чи призивався ОСОБА_2 на військову службу в ЗСУ, чи перебуває останній на теперішній час на службі в складі Збройних Сил України.
Вказане клопотання задоволено судом і витребувано означену інформацію від Могилів-Подільського прикордонного загону Вінницької області, а також судом, відповідно до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, відповідну інформацію витребувано від органу місцевого самоврядування за місцем проживання відповідача та від відділу освіти Шаргородської РДА, оскільки відповідач, відповідно до документів, доданих до позову, працює директором Зведенівської СЗОШ І-ІІІ ступенів.
Органом місцевого самоврядування - Зведенівською сільською радою проігноровано ухвалу суду про надання витребуваної інформації.
З отриманих на виконання ухвали суду документів від відділу освіти Шаргородської РДА та ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що ОСОБА_2 призваний Шаргородським районним військовим комісаріатом по мобілізації 01.08.2014 року та проходить військову службу в Збройних Силах України, що вбачається із довідок від 08.08.2014 року за №451 та від 03.09.2014 року за №1292 військового комісара Шаргородського районного військового комісаріату (а.с.32-33).
Крім того, встановлено, що ОСОБА_2 проходить військову службу у ЗСУ, зокрема у військовій частині НОМЕР_1 м. Могилів-Подільський Вінницької області, та з 20.09.2014 року вибув у складі підрозділу до н.п. Лисичанськ Луганської області з метою виконання завдань по лінії державного кордону в межах Донецької та Луганської областей, контрольованих силами АТО, що вбачається із довідки заступника начальника відділу кадрів військової частини НОМЕР_1 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 20.10.2014 року (а.с.34) та із довідки начальника Могилів-Подільського прикордонного загону від 26.01.2015 року за №30/224 (а.с.38).
Заслухавши думку позивачки, вивчивши матеріали цивільної справи суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Оскільки встановлено, що відповідач ОСОБА_2 призваний по мобілізації до складу Збройних Сил України та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 по виконанню завдань по лінії державного кордону в межах Донецької та Луганської областей, контрольованих силами АТО, то суд вважає, що провадження у цій справі підлягає зупиненню на час перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
При цьому, суд відхиляє ствердження позивачки про те, що відсутні підстави для зупинення провадження у справі і слід продовжувати судовий розгляд справи у відсутності відповідача, оскільки п.3 ч.1 ст.201 ЦПК України встановлено обов'язок суду зупинити провадження у справі у випадку перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
До того ж, ст.27 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, крім іншого, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
Крім того, відповідно до ст.1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З роз'яснень, що містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вбачається, що розглядаючи і вирішуючи цивільні справи на засадах змагальності та диспозитивності, суди, відповідно до положень статей 10, 11 ЦПК повинні роз'яснювати особам, які беруть у ній участь, їх права та обов'язки, … і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
З роз'яснень, що містяться в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати, серед іншого, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інші обставини, що мають значення для справи, що не можливо зробити у вказаному випадку, оскільки відповідач не ухиляється від явки до суду і надання пояснень, а перебуває на службі у складі ЗСУ.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Виходячи з наведеного, а також враховуючи наведені вище норми ЦПК України, норми міжнародного права, а також виходячи із принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, суд вважає, що слід зупинити провадження у справі на час перебування відповідача у складі ЗСУ. При цьому, права позивачки на отримання аліментів на утримання малолітньої дитини порушені не будуть, оскільки, відповідно до вимог ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Керуючись п.3 ч.1 ст.201, ст.210 ЦПК України, суд
ухвалив:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини зупинити на час перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: