Справа № 152/51/14-ц
2/152/45/14
12 листопада 2014 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - Славінської Н.Л.,
з участю:
секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представників:
позивача - ОСОБА_3,
відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
12.11.2014 року в судовому засіданні представником відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заявлено клопотання про призначення додаткової експертизи, клопотання про повторний допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, жителів с. Стрільники та допит ОСОБА_7, жительки с. Стрільники, з метою з'ясування в останніх, якої форми були роги корови ОСОБА_2 та які особливості мали роги корови, що станом на 24.10.2013 року перебувала у власності відповідачки, посилаючись на те, що покази свідків з цього приводу необхідні для повноти та об'єктивності розгляду справи та для вирішення поставлених перед експертами питань.
ОСОБА_2 підтримала заявлене її представником клопотання.
ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 просили у задоволенні вказаного клопотання відмовити, посилаючись на те, що корова ОСОБА_2 відсутня на теперішній час, тому не можливо ні виміряти розмір її рогів, ні встановити якісь інші особливості.
З приводу клопотання суд вислухав думки учасників судового розгляду і прийшов до висновку, що воно задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ст.1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Предметом заявленого позову ОСОБА_1 є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, тому свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викликалися в судове засідання і допитувалися судом з приводу заявленого предмету позову.
Додатковий допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також основний допит в якості свідка ОСОБА_7 з приводу того, якої форми були та які особливості мали роги корови відповідачки ОСОБА_2 станом на 24.10.2013 року, не має значення для повноти та об'єктивності розгляду справи, оскільки корова, що належала ОСОБА_2, паспорта, де були б зазначені всі параметри та особливості, не мала. До того ж, корови, що належала ОСОБА_2, на даний час в наявності немає, оскільки, як пояснила в попередніх судових засіданнях відповідачка ОСОБА_2, паспорта на корову вона не мала, нею ця корова була здана в жовтні 2013 року особам, що скуповують худобу на забій.
Ці обставини представнику відповідачки ОСОБА_2 достовірно відомі, оскільки ОСОБА_4 приймав участь у всіх судових засіданнях.
Цивільним процесуальним законодавством України встановлено, що докази у справі повинні бути належними та допустимими.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, що передбачено в ст.58 ЦПК України.
Натомість представник відповідачки просить суд про повторний та основний допит свідків з приводу інформації, яка не є предметом доказування, тому не може мати значення для об'єктивного вирішення спору.
Відтак, суд вважає клопотання представника відповідачки безпідставним та таким, що спрямоване на затягування строків розгляду справи, а тому воно задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.168, 210 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про виклик свідків - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: