Справа № 148/1056/15-к
07 серпня 2015 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду у місті Тульчині обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 12015020310000280 та № 12015020310000322 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нестерварки Тульчинського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, непрацюючого, який проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст. 289 КК України, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, уродженця м. Тульчина Вінницької області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_4 , 01.05.2015 близько 23:00 год. в с. Нестерварка, Тульчинського району, біля магазину «Зупинка», перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вступивши в попередню злочинну змову на відрите викрадення чужого майна із ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, навмисно відкрито заволоділи майном ОСОБА_7 , а саме: тканинною барсеткою чорного кольору вартістю 50 грн., в якій знаходились, мобільний телефон «Нокіа 6233» чорного кольору вартістю - 250 грн., з сім-картою мобільного оператора «Київстар» вартістю - 10 грн., на рахунку якої кошти в сумі 5 грн. та флеш картою ємністю 2 Гб, вартістю - 45 грн.; мобільній телефон «Нокіа 5130» чорного кольору з синім обідком вартістю - 250 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Лайф» вартістю - 7 грн. та флеш карта ємністю 4 Гб вартістю - 55 грн.; гайкові ключі розміром 8*10, в кількості 2 шт. вартістю - 20 грн. кожний, на суму 40 грн., ключ 13*14 вартістю - 25 грн., ключ 17*19 вартістю - 5 грн. та люльковий ключ 14*19 вартістю - 48 грн.
Всього відкрито заволоділи майном ОСОБА_8 на загальну суму 840 грн., чим спричинили останньому матеріального збитку на вказану суму.
Після незаконного заволодіння даними речами ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , барсетку разом із ключами викинули по вул. Садовій, в с. Нестервака, Тульчинського району, а два мобільних телефони передали ОСОБА_10 за пляшку пива, тобто розпорядились викраденим майном на власний розсуд.
Також, ОСОБА_4 , 17.04.2015 близько 23:30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в с. Крищенці, Тульчинського району Вінницької області, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, зайшов на територіє подвір'я по АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таємно, ігноруючи волю потерпілого, шляхом запуску двигуна, незаконно заволодів належним останньому мопедом марки «Suzuki Lets-2», номер шасі НОМЕР_1 , сірого кольору, без реєстраційного номеру, вартість якого згідно висновку експерта № 077 від 21.04.2015, становить 7571,92 грн., який перебував в дворі будинку по АДРЕСА_2 , після чого ОСОБА_4 на вказаному мопеді разом з своїм знайомим ОСОБА_6 поїхав додому в с. Нестерварка, Тульчинського району Вінницької області, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 , матеріальну шкоду на суму - 7571, 92 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст. 289 КК України, визнав повністю і суду надав пояснення, що він дійсно вчинив кримінальні правопорушення за обставин викладених в обвинувальних актах, а саме: 01.05.2015 розпиваючи спиртні напої, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, близько 23:00 год., в с. Нестерварка, Тульчинського району, біля магазину «Зупинка», з ОСОБА_6 , до них під'їхав на інвалідному візку ОСОБА_7 і почав розпивати спиртні напої разом з ними. Побачивши, що в ОСОБА_7 є два мобільних телефони, ОСОБА_4 попередньо домовившись з ОСОБА_6 , відкрито, тримаючи ОСОБА_7 , щоб останній не зміг встати з інвалідного візка, заволоділи барсеткою, яка висіла в нього на поясі, і в якій знаходилось два мобільних телефони з сім та флеш картами, а також гайкові ключі.
Після того, як ОСОБА_4 і ОСОБА_6 забрали вказані речі у ОСОБА_7 , барсетку разом із ключами викинули по АДРЕСА_3 , а два мобільних телефони обміняли на пляшку пива.
Також, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що 17.04.2015, близько 23:30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в с. Крищенці, Тульчинського району Вінницької області, зайшов на подвір'я домогосподарства АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_11 шляхом запуску двигуна за допомогою викрутки заволодів мопедом та разом з своїм знайомим ОСОБА_6 , на вказаному мопеді поїхав додому в с. Нестерварка, Тульчинського району Вінницької області.
Щиро кається у скоєному, просить суд суворо не карати.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, визнав повністю і суду надав пояснення, що він дійсно вчинив кримінальне правопорушення за обставин викладених в обвинувальному акті та які повністю підтверджують покази ОСОБА_4 . У вчинені кримінального правопорушення щиро кається просить суд суворо не карати.
Крім повного визнання вини обвинуваченими, їх вина підтверджується показами потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , які пояснили, що надані покази обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_12 повністю відповідають подіям, які відбувались під час вчинення кримінальних правопорушень, а також зазначили, що претензій про заподіяння їм матеріальних шкоди не мають, оскільки вони уклали угоду з обвинуваченими про відшкодування шкоди і просять суд суворо не карати.
У відповідності до вимог ст. 349 КПК України, приймаючи до уваги позицію учасників судового розгляду, суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинувачених, потерпілих, характеризуючих особу обвинувачених та понесених процесуальних витрат матеріалів справи.
Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), кваліфікуючою ознакою якого являється, грабіж вчинений за попередньою змовою групою осіб, в судовому засіданні доведена в повному обсязі і їх дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України.
Також, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у незаконному заволодінні транспортним засобом, в судовому засіданні доведена в повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 289 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , суд враховує особи обвинувачених, які характеризуються посередньо, щире каяття, сприяння в розкритті злочину,
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинувачених відповідно ст. 66 КК України суд визнає їх щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та відносно особи, що перебувала в безпорадному стані.
За таких обставин, з метою попередження нових злочинів, виправлення засуджених, з врахуванням вимог ст. 50 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_4 в межах санкції визначеної ч. 2 ст. 186 та ч.1 ст. 289 КК України, а ОСОБА_6 в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ті обставини, що останній вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 289 КК України, а тому покарання йому необхідно призначити за кожен злочин окремо, і остаточне покарання призначити за сукупністю злочинів, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги позицію державного обвинувача, суспільну небезпечність вчиненого злочину, обсяг заподіяної шкоди, особи обвинувачених, які щиро розкаялися у вчиненні кримінальних правопорушень, встановленні в судовому засіданні пом'якшуючі вину обставини, а також те, що їх виправлення можливе без реального відбуття покарання, суд приходить до висновку про можливе застосувати відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_12 ст. 75 КК України і звільнити останніх від відбуття покарання з випробуванням, поклавши обов'язки визначенні ст. 76 КК України.
Відповідно, до ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_12 солідарно понесені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 61,38 грн.
Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 65-67, 70, 75, 76, 186, 289 КК України, ст. 100, ст. 124, ч. 3 ст. 349, ст. 368- 371, 373, 374, КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 289 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі:
-за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
-за ч.1 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
Відповідно, до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності злочинів призначити покарання, шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком на 2 (два) роки.
Відповідно до п. 2, п. 3, ст. 76 КК України засудженому ОСОБА_4 забороняється виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, а також, засуджений зобов'язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком на 2 (два) роки.
Відповідно до п. 2, п. 3, ст. 76 КК України засудженому ОСОБА_6 забороняється виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, а також, засуджений зобов'язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи.
Запобіжні заходи засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь держави понесені процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 61 (шістдесят одна) гривня 38 копійок.
Речові докази - мопед марки «Suzuki Lets-2», номер шасі НОМЕР_1 , сірого кольору, без реєстраційного номеру, повернути потерпілому ОСОБА_11 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суддя: