Справа № 139/563/15-ц.
06 серпня 2015 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.
секретаря судового засідання Хонькович Л.І.
з участю заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, залишивши по своїй смерті заповіт на ім'я ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Лучинець Мурованокуриловецького району Вінницької області ОСОБА_3 помер, не прийнявши спадщину за заповітом. Заявник бажає у п'ятій черзі спадкоємців за законом спадкувати після смерті ОСОБА_2, однак у нотаріальній конторі не може довести родинні стосунки між його рідною бабою ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, та її сестрою ОСОБА_2, оскільки відсутній актовий запис про народження спадкодавця. Для захисту своїх прав та інтересів ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту родинних відносин звернувся до суду.
В судовому засіданні заявник підтримав заяву з підстав, викладених у ній.
Заінтересована особа - представник Лучинецької сільської ради у судове засідання не з'явився, подав до суду заяви про слухання справи у їх відсутності, не заперечив проти встановлення факту (а.с. 32).
Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення заявника, свідків, суд прийшов до висновку, заяву ОСОБА_1 слід задовольнити.
Із свідоцтва про смерть слідує, що ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
По своїй смерті ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Лучинецької сільської ради, на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 10). Із роз'яснення приватного нотаріуса Мурованокуриловецького районного нотаріального округу № 161/01-16 від 26 травня 2015 року (а.с. 22), довідки Лучинецької сільської ради № 457 від 15.06.2015 року (а.с. 11) слідує, що ОСОБА_3 не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер (а.с. 5).
Померлий ОСОБА_3 є рідним батьком заявника ОСОБА_1 (а.с. 4). ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8), була рідною матір'ю ОСОБА_3, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с. 6). Дошлюбне прізвище померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_2, і це стверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу (а.с. 7). З віднайденого в Державному архіві Вінницької ОДА актового запису про народження (а.с. 20) слідує, що батьками ОСОБА_5 були ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Як стверджує заявник, а також свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_4 мала рідну сестру ОСОБА_2. Однак, аби ствердити такі родинні стосунки, відсутній актовий запис про народження останньої (а.с. 18), а відновити його неможливо через смерть цієї особи (а.с. 9).
Суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були рідними сестрами, оскільки він беззаперечно доведений в суді поясненнями заявника, свідків, письмовими доказами.
Так, допитані судом свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду пояснили, що вони постійно проживали по-сусідству із сестрами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ОСОБА_2 не була одружена, не мала своїх дітей і постійно проживала із сестрою, а після смерті тої залишилися жити з племінником ОСОБА_3 та його сім'єю. Коли ОСОБА_2 захворіла на психічне захворювання, ОСОБА_3 помістив її до спеціалізованої лікарні.
Факт родинних відносин також доведено витягами з по господарських книг за 1944-1946 року (а.с. 14), 1947-1955 року (а.с. 15), з яких слідує, що головою двору була ОСОБА_7, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
Відповідно до п. 7 Постанови № 5 від 31.03.1995 року Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.
Заявник в судовому засіданні уточнив, що встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 необхідно йому для оформлення права на спадщини за законом у п'ятій черзі спадкоємців після смерті двоюрідної баби ОСОБА_2.
У п'яту чергу право на спадкування за законом(ч. 1 ст. 1265 ЦК України) мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. "Ступінь споріднення" - це кількість народжень, що пов'язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних зв'язках. Зокрема, до родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба).
Свідоцтвом про своє народження (а.с. 4), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с. 6) та іншими доказами, дослідженими в цьому судовому засіданні, ОСОБА_1 довів, що він має право спадкувати після смерті ОСОБА_2 у п'ятій черзі спадкоємців за законом.
Довідкою № 457 від 15 червня 2015 року (а.с. 11) про склад спадкового майна, ксерокопією державного акту на землю на прізвище ОСОБА_2 (а.с. 12), роз'ясненнями приватних нотаріусів Мурованокуриловецького нотаріального округу (а.с. 22) та Вінницького районного нотаріального округу (а.с. 28) заявник довів, що встановлення цього факту йому необхідно для оформлення спадкових прав.
Керуючись ст. ст. 60, 212, 213, 215, 259 ЦПК України, суд
Встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 була рідною сестрою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2.
Рішення суду протягом десяти днів з моменту його проголошення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.
Суддя: ________________