Справа № 4-61/2010
"08" червня 2010 р. смт. Літин
Суддя Літинського районного суду Желіховський В.М.
при секретарі Юрчишиній Г.Г.
з участю прокурора Ліщук О.М.
адвоката ОСОБА_1
перекладача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні в смт.Літин подання відносно Ілмаза ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Кдз Ереглі, ОСОБА_4 Туреччини, тимчасово проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, про застосування тимчасового арешту,-
Працівниками УБОЗ ГУМВС України у Вінницької області 23.03.2010 року був затриманий Ілмаз ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Кдз Ереглі, ОСОБА_4 Туреччини, тимчасово проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_3 який розшукується компетентними органами ОСОБА_4 Туреччини за ухилення від відбування покарання у вигляді 328 днів позбавлення волі та приведення вироку (постанови суду першої інстанції м. Зонгулдак, Республіки Туреччини, винесеної 24.10.2007р. номер справи 2007/83 есас, 2007/174 Карар) до виконання за вчинення на території цієї країни злочину, передбаченого ст.414/1 КК ОСОБА_4 Туреччини (№765) (зґвалтування особи, яка не досягла 15 річного віку).
Затримання проведено на підставі постанови про взяття під варту, винесеної 17 грудня 2008 року прокурором м. Алаплі Республіки Туреччини №2008/441 ІІІаmat.
Про затримання Ілмаза ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Літинського району Вінницької області каналами Інтерполу було невідкладно проінформовано ініціатора розшуку. Посольство Туреччини в Україні та Головне управління юстиції у Вінницькій області.
Правовідносини між Україною та ОСОБА_4 Туреччина у питаннях видачі громадян врегульовано Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13.12.1957 року, яка є чинною для обох країн і яка є частиною національного законодавства України.
Відповідно до положень ст. 1 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957 року сторони зобов'язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених у цій конвенції всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою.
Підстав для невидачі особи в порядку екстрадиції, передбачених ст.ст. 2 - 11 зазначеної конвенції, не вбачається.
Відповідно до ст. 16 Європейської конвенції від 13.12.1957 року, стосовно розшукуваної особи може бути застосовано тимчасовий арешт до отримання клопотання щодо його видачі.
17 лютого 2010 року до ГУМВС України у Вінницькій області каналами Укрбюро Інтерполу у повній відповідності до вимог ст. 16 Європейської конвенції від 13.12.1957 року, надійшло клопотання правоохоронних органів ОСОБА_4 Туреччини про тимчасовий арешт громадянина ОСОБА_4 Туреччини Ілмаза ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Кдз Ереглі, ОСОБА_4 Туреччини, до надходження запиту щодо його видачі в порядку екстрадиції для виконання вироку суду за скоєння злочину на території ОСОБА_4 Туреччини.
З метою забезпечення виконання компетентними органами України вимог вищевказаної конвенції та застосування стосовно видачі Ілмаза ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Кдз Ереглі, ОСОБА_4 Туреччини, правоохоронним органам ОСОБА_4 Туреччини, яка можлива лише за умови перебування його під вартою, і з огляду положення ч. 2 ст. 29 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути заарештований або триматись під вартою не інакше як за вмотивованим рішенням суду тільки на підставі та в порядку, встановлених законом, просять застосувати до Ілмаза ОСОБА_3 тимчасовий арешт.
Прокурор подання підтримав та просить його задовольнити, посилаючись ш обставини , викладені у поданні.
Адвокат ОСОБА_1 просить в задоволенні подання відмовити, оскільки його підзахисний ніяких злочинів в Туреччині не скоював. З 2007 року він проживає в Україні неодноразово виїздив в Туреччину, про що свідчать відмітки в паспорті про перетинанні кордону. Також з 23 березня 2010 року вже минуло більше 40-ка днів на який можливо було застосувати тимчасовий' арешт, а запит про видачу правопорушника від компетентних органів Туреччини так і не надійшли. Крім того відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 08.10.2004 року видача затриманих осіб не здійснюється, які мають в Україні статус біженця, а його підзахисний звернувся до компетентних органів України і отримав довідку про те, що він являється особою стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця.
Ілмаз ОСОБА_3 пояснення адвоката підтримав і пояснив, що на території Туреччини ніяких злочинів не вчиняв, просить не застосовувати до нього тимчасового арешту, так як він проживає разом з дружиною в с.Дяківці і звернувся в Міграційну службу для отримання статусу біженця.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що працівниками УБОЗ ГУМВС України Вінницької області 23.03.2010 року був затриманий Ілмаз ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець Кдз Ереглі, ОСОБА_4 Туреччини, тимчасово проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_3 який розшукується компетентними органами ОСОБА_4 Туреччини за ухилення від відбування покарання вигляді 328 днів позбавлення волі та приведення вироку (постанови суду першої інстанції м. Зонгулдак, Республіки Туреччини, винесеної 24.10.2007р. номер справи 2007/83 есас 2007/174 Карар) до виконання за вчинення на території цієї країни злочину, передбаченого ст.414/1 КК ОСОБА_4 Туреччини (№765) (зґвалтування особи, яка не досягла 15 річного віку)
Затримання проведено на підставі постанови про взяття під варту, винесеної 17 грудня 2008 року прокурором м. Алаплі Республіки Туреччини №2008/441 ІІІаmat.
17 лютого 2010 року до ГУМВС України у Вінницькій області каналами Укрбюро Інтерполу у повній відповідності до вимог ст. 16 Європейської конвенції від 13.12.1957 року, надійшло клопотання правоохоронних органів ОСОБА_4 Туреччини про тимчасовий арешт громадянина ОСОБА_4 Туреччини Ілмаза ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Кдз Ереглі, ОСОБА_4 Туреччини, до надходження запиту щодо його видачі в порядку екстрадиції для виконання вироку суду за скоєння злочину на території ОСОБА_4 Туреччини.
Відповідно до ст. 1 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957 року сторони зобов'язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених в цій Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою.
Згідно ст.16 Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957 року тимчасовий арешт може бути припинений, якщо, впродовж 18 днів після арешту, запитувана Сторона не отримує запиту про видачу правопорушника і документи, зазначені у статті 12. У будь-якому випадку цей період не може перевищувати 40 днів від дати здійснення такого арешту. Можливість тимчасового звільнення у будь-який час не виключається, однак запитувана Сторона вживає будь-яких заходів, які, на її думку, необхідні для запобігання втечі розшукуваної особи.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12.04.2010 року Ілмаза ОСОБА_3 було звільнено з-під варти в зв'язку зі збігом 18-денного терміну арешту.
В судовому засіданні за повідомленням прокурора встановлено, що запит про видачу правопорушника від компетентних органів Туреччини ще не надійшов.
Із копії свідоцтва про шлюб судом встановлено, що Ілмаз ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_5 в м.Черкаси, 20.12.2008 року, актовий запис № 1982.
Із довідки № 004087 від 11.05.2010 року судом встановлено, що Ілмаз ОСОБА_3 є особою стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання її статусу біженця (а.с.67).
Із заключення кардіолога від 04.06.2010 року видно, що Ілмаз ОСОБА_3 хворіє на серцево-судинні захворювання.
Заслухавши пояснення прокурора, адвоката та Ілмаза ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити, так як з 23.03.2010 року минуло більше 40 днів строк на який можливо тимчасовий арешт, тому підстав для подальшого тимчасового арешту Ілмаза ОСОБА_3 не має. Крім того Ілмаз ОСОБА_3 постійно перебуває в с. Дяківці Літинського району Вінницької області та являється на виклики суду, а тому немає підстав вважати що він буде уникати від виконання процесуальних дій і офіційно звернувся з питанням щодо надання йому статусу біженця.
Керуючись ст. 165-2 КПК України, ст. 1, 2,12,16 Європейської конвенції про видачу правопорушників, суд-
В задоволенні подання відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом З діб. Суддя: Желіховський В. М.,