"03" серпня 2015 р.Справа № 916/2265/15
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ";
Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство"
про стягнення
Суддя Н.В. Рога
Представники:
Від позивача: Савастиков В.В. - згідно довіреності № 1 від 05.01.2015 р.
Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" про стягнення вартості спожитого газу за листопад 2014р. у розмірі 11 967грн. 09коп., пені у розмірі 3 070грн. 14коп., 3% річних у розмірі 217грн. 37коп., інфляційних у розмірі 5 253грн. 55коп., штрафу у розмірі 0,5% вартості поставленого газу за кожен день прострочення - 13 223грн. 63коп. та розміру відхилення фактичного об'єму природного газу у розмірі 55 218грн. 31коп.
23 липня 2015р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 14 839грн. 19 коп. штрафу та 55 218грн. 31коп. -розмір відхилення фактичного об'єму природного газу за березень-травень 2014р.
В ході розгляду справи відповідач неодноразово надавав до канцелярії господарського суду Одеської області клопотання про відкладення розгляду справи. Але, відзив на позовну заяву від відповідача не надходив. Представник відповідача в судові засідання не зявлявся, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд встановив:
01 жовтня 2013 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" (надалі - Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" (надалі - Постачальник) укладено Договір №374 на поставку природного газу у 2014 році, згідно умов якого Постачальник зобов'язався поставити природний газ для потреб Споживача на рівні об'ємів, які оплачуються, при умові дотримання Споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити природний газ, що постачається в об'ємі 36,800 тис. куб. м.
Відповідно до п. 1.2 Договору Постачальник здійснює поставку природного газу у період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., відповідно до реєстру розподілу планового об'єму природного газу (далі реєстр), затвердженого газотранспортними організаціями, Постачальником та Споживачем, Протоколом вимог до комерційного обліку природного газу кваліфікованого споживача газу, які є додатками до договору. Постачальник погоджує з газорозподільними підприємствами підтверджені об'єми газу Споживача.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується забезпечувати постачання природного газу Споживача в об'ємах та порядку, передбаченому умовами Договору.
Умовами п. 2.2 Договору встановлено, що Споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та 100% сплату за газ, його транспортування, розподіл та поставку.
Положеннями п. 3.7 Договору встановлено, що представники Споживача та Постачальника в період з 1-го по 5-те число наступного за звітним місяцем складають трьохсторонній акт про кількість поставленого - прийнятого газу за минулий місяць. У випадку, якщо Постачальник поставив у звітному місяці газ, який належить третім особам, про це має бути зазначено у акті про кількість поставленого - прийнятого газу за минулий місяць. При цьому, вищевказаний акт може бути підписаний відповідною третьою особою, газ якої був реалізований Постачальником Споживачу. Постачальник має право вносити додаткові записи та примітки у вищезазначені акти.
Згідно з п. 4.1 Договору, ціна за 1000 куб. м газу, який передається Постачальником Споживачу на умовах даного Договору, узгоджуються шляхом підписання додаткових угод до даного Договору.
Відповідно до п. 4.6 Договору оплата споживаного газу здійснюється Споживачем щомісячно в наступному порядку: 100% передоплати передбачуваного об'єму споживання природного газу відповідно реєстру - не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю споживання. Залишок (різниця між вартістю фактично спожитого газу відповідно акту приймання-передачі газу та передплатою) - не пізніше 05 числа місяця наступного за звітним. Підставою для кінцевого розрахунку за звітний місяць є акт приймання-передачі спожитого газу, складений сторонами.
Умовами п. 4.11 Договору передбачено, що при погашенні споживачем заборгованості, у відповідності до ст. 534 Цивільного кодексу України встановлюється наступна черговість сплати:
- в першу чергу сплачуються відсотки та неустойка;
- в другу чергу сплачується основна сума боргу.
Положеннями п. 7.4 договору визначено, що договір в ступає в силу з 01 січня 2014 та діє до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, за умови дотримання вимог п. 8.3 договору. При цьому, Постачальник має переважне право на здійснення поставки природного газу в наступному періоді перед іншими газотрейдерами України.
Між сторонами було неодноразово укладені додаткові угоди до Договору , згідно додаткової угоди №10 від 01.11.2014р. сторони дійшли згоди та встановили, що загальна вартість 1000 куб.м. газу у період з 01.11.2014р. по 31.12.2014р. включно становить 6 242грн. 40коп.
Позивач у справі зазначає, що він належним чином виконував умови Договору з постачання природного газу, що підтверджується актом прийому передачі об'ємів спожитого природного газу від 30.11.2014р., згідно якого відповідачем було спожито 14,797тис.м.куб. В порушення умов договору, відповідач за спожитий газ своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 11 967грн. 09коп. за 1,917тис. куб.м. Однак, зазначену заборгованість за спожитий природний газ у повному обсязі на суму 11 967грн.09коп. було погашено лише в ході розгляду справи.
Як зазначає позивач, умовами п.5.4. Договору передбачено, що у разі прострочення платежу понад встановленого строку, передбаченого п. 4.6 Договору Споживач сплачує на користь Постачальника пеню, нараховану на суму непогашеної заборгованості, за кожен день прострочення із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, а також неустойку у розмірі 0,5% вартості поставленого природного газу за кожен день прострочення платежу, відповідно до п.11.3 "Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України", затверджених Наказом Державного комітету України по нафті і газу від 1 листопада 1994 року N355.
На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу 14 839грн. 19 коп. штрафу за період з 26.10.2014р. по 30.06.2015р.
Крім того, позивач стверджує, що згідно п. 5.9 Договору у випадку відхилення фактичного об'єму природного газу, вказаного в акті приймання-передачі природного газу за місяць поставки, від підтвердженого та/або погодженого сторонами у порядку, передбаченому п. 3.10 даного Договору, Планового об'єму поставки більш ніж на 5% у бік зменшення, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі різниці вартості Планового об'єму постачання та фактичного об'єму природного газу, вказаного в Акті приймання-передачі природного газу за місяці поставки. Споживач зобов'язаний здійснити оплату суми штрафу, розрахованої у відповідності з умовами даного пункту протягом 5 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Постачальника.
20 березня 2015р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №226 щодо сплати заборгованості на загальну суму 2 783 212грн. 50коп., з яких 55 218грн. 31коп. становить штраф за відхилення фактичного споживання об'єму природного газу відповідачем за березень-травень 2014р. У добровільному порядку зазначений штраф у розмірі 55 218грн. 31коп. сплачено не було.
Такі дії відповідача щодо порушення строків оплати за спожитий природний газ та відхилення від фактичного об'єму спожитого газу позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача 14 839грн. 19 коп. - штраф у розмірі 0,5% вартості поставленого природного газу за кожен день прострочення та 55 218грн. 31коп. - розмір відхилення фактичного об'єму природного газу за березень-травень 2014р.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідач своїм правом на захист в судовому порядку не скористався.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2013 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" (надалі - Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" (надалі - Постачальник) укладено договір №374 на поставку природного газу у 2014 році, згідно умов якого Постачальник зобов'язався поставити природний газ для потреб Споживача на рівні об'ємів, які оплачуються, при умові дотримання Споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити природний газ, що постачається в об'ємі 36,800 тис. куб. м.
За умовами п. 1.2 Договору Постачальник здійснює поставку природного газу у період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. відповідно до реєстру розподілу планового об'єму природного газу , затвердженого газотранспортними організаціями, Постачальником та Споживачем, Протоколом вимог до комерційного обліку природного газу кваліфікованого споживача газу, які є додатками до договору. Постачальник погоджує з газорозподільними підприємствами підтверджені об'єми газу Споживача.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується забезпечувати постачання природного газу Споживача в об'ємах та порядку, передбаченому умовами Договору. Умовами п. 2.2 Договору встановлено, що Споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та 100% сплату за газ, його транспортування, розподіл та поставку.
За матеріалами справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, зокрема, поставив відповідачу 14,797тис.куб.м. природного газу вартістю 6 242грн. 40коп. за 1 000куб.м. , що підтверджується актами прийому передачі об'ємів спожитого природного газу.
Частина 1. ст. 193 Господарського кодексу України, вказує на те, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.525 цього ж Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, прийнявши на себе зобов'язання щодо оплати за спожитий природний газ Товариство з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" мало належним чином їх виконувати. Але, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожитий природний газ виконав з порушенням строків, сплативши заборгованість за 1,917тис.куб.м. спожитого природного газу у розмірі 11 967грн. 09коп. лише під час розгляду справи.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
В силу статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штраф і пеня є формами одного і того ж виду забезпечення виконання зобов'язання -неустойки.
Яв вбачається з матеріалів справи, п. 5.4. Договору сторони передбачили, що у разі прострочення платежу понад встановленого строку, передбаченого п. 4.6 Договору , Споживач сплачує на користь Постачальника пеню, нараховану на суму непогашеної заборгованості, за кожен день прострочення із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, а також неустойку у розмірі 0,5% вартості поставленого природного газу за кожен день прострочення платежу, відповідно до п.11.3 "Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України", затверджених Наказом Державного комітету України по нафті і газу від 1 листопада 1994 року N355.
Отже, заявлений позивачем штраф у розмірі 0,5% вартості поставленого природного газу за кожен день прострочення платежу фактично є пенею, оскільки він обліковується за кожен день прострочення платежу, а не у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання.
Одночасне стягнення заявленого позивачем штрафу, нарахованого за кожен день прострочення невиконаного грошового зобов'язання, та пені, обчисленої у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, є подвійним стягненням пені за несвоєчасне виконання зобов'язань Споживачем, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. (аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 01.07.2014р. у справах №3-31гс14, 3-32гс14).
За таких обставин, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 0,5% вартості поставленого природного газу за кожен день прострочення платежу у розмірі 14 839грн. 19коп., оскільки позивачем у позовній заяві було заявлено до стягнення пеню у розмірі 3 070грн. 14коп., яку під час розгляду справи було погашено.
Що стосується вимоги позивача щодо стягнення 55 218грн. 31коп. - розмір відхилення фактичного об'єму природного газу за березень-травень 2014р., то з цього приводу слід зазначити таке:
Як вбачається з матеріалів справи, п. 5.9 Договору сторони передбачили, що у випадку відхилення фактичного об'єму природного газу, вказаного в акті приймання-передачі природного газу за місяць поставки, від підтвердженого та/або погодженого сторонами у порядку, передбаченому п. 3.10 даного Договору, Планового об'єму поставки більш ніж на 5% у бік зменшення, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі різниці вартості Планового об'єму постачання та фактичного об'єму природного газу, вказаного в Акті приймання-передачі природного газу за місяці поставки. Споживач зобов'язаний здійснити оплату суми штрафу, розрахованої у відповідності з умовами даного пункту протягом 5 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Постачальника.
Судом встановлено, що 20 березня 2015р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №226 щодо сплати заборгованості на загальну суму 2 783 212грн. 50коп., з яких 55 218грн. 31коп. становить штраф за відхилення фактичного споживання об'єму природного газу відповідачем.
Отже, суд доходить до висновку, що позивач правомірно нарахував відповідачу 55 218грн. 31коп. - розмір відхилення фактичного об'єму природного газу за березень-травень 2014р.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом.
За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство" (66740, Одеська обл., Фрунзівський район, смт. Затишшя, вул. Елеваторна, буд. 24, код ЄДРПОУ 00955354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" (68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Хантадзе, 13-Б/1, код ЄДРПОУ 30194498) 55 218грн. 31коп. - розмір відхилення фактичного об'єму природного газу та 1 440грн. 01 коп. витрат по сплаті судового збору.
3.В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 07 серпня 2015р.
Суддя Н.В. Рога