06.08.2015 Справа № 920/1771/14
Господарський суд Сумської області у складі: головуючого - судді Рунової В.В.,
при секретарі Осокіній А.М.,
за участю представників:
позивача - Алфімов В.В.
відповідача 1 - не з'явився
відповідача 2 - Конященкова Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1771/14
за позовом Приватного підприємства "Будінвест Ю.С.", м. Ромни
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЕОЛ-М ЛТД", м. Ромни
2) Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ
про визнання договору іпотеки недійсним,
встановив:
До господарського суду звернулось ПП "Будінвест Ю.С." з позовом до ТОВ "ЕОЛ-М ЛТД" та до ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання недійсним укладеного 12 березня 2008 року між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еол-М ЛТД", договір іпотеки без оформлення заставної, посвідчений приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Ганзя О.Б. за реєстровим № 917.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.12.2014р. у даній справі позов задоволено повністю; визнано недійсним укладений 12 березня 2008 року між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ-М ЛТД", договір іпотеки без оформлення заставної, посвідчений приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Ганзя О.Б. за реєстровим № 917.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р. рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.14 р. у справі № 920/1771/14 скасовано. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено
Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2015р. постанову Харківського апеляційного господарського суд від 16.03.2015р. та рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2014р. у справі №920/1771/14 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Сумської області в іншому складі суду.
У постанові від 16.06.2015р. суд касаційної інстанції зазначив, що:
- судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у даній справі не надано належної правової оцінки спірним правовідносинам з урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Закону України "Про іпотеку", а також не було встановлено, чи було дотримано сторонами іпотечного договору порядок визначення вартості предмета іпотеки, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, встановлений Методикою грошової оцінки пам'яток, затвердженою постановою Кабінету міністрів України №1447 від 26.09.2002;
- суд першої інстанції при розгляді справи не встановив, яким чином порушені права чи охоронювані законом інтереси ПП "Будінвест Ю.С.", як позичальника за кредитним договором № 114/08-РБФ від 12.03.2008, укладенням договору іпотеки №96/08-ІФ від 12.03.2008.
Відповідно до ч. 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
20.07.2015р. та 05.08.2015р. від позивача надійшли пояснення та додаткові пояснення щодо заявлених позовних вимог у яких позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
20.07.2015р. від відповідача ТОВ "ЕОЛ -М ЛТД" надійшли пояснення в яких відповідач зазначає, що спірний договір було укладено сторонами без визначення вартості пам'ятки архітектури, яка передавалась в іпотеку в порядку, встановленому ст. 19 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та Методикою грошової оцінки пам'яток, затвердженою постановою КМ України №1447 від 26.09.2002р.
23.07.2015р. та 03.08.2015р. від відповідача ПАТ АБ "Укргазбанк" надійшли пояснення щодо позиції у справі в яких відповідач заперечує позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача ПАТ АБ "Укргазбанк" проти позову заперечує.
Представник відповідача ТОВ "ЕОЛ -М ЛТД" в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки. Враховуючи надання відповідачем ТОВ "ЕОЛ -М ЛТД" письмових пояснень щодо позиції у справі, суд не вбачає у неявці представника ТОВ "ЕОЛ -М ЛТД" перешкод для розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.
У жовтні 2014 року позивач - Приватне підприємство "Будінвест Ю.С." звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ-М ЛТД" та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", першого та другого відповідачів, про визнання недійсним укладеного 12 березня 2008 року між першим та другим відповідачами договору іпотеки без оформлення заставної, посвідченого приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Ганзя О.Б. за реєстровим № 917.
Свої позицію позивач обгрунтовує тим, що договір іпотеки №96/08-ІФ без оформлення заставної від 12 березня 2008 року в порушення вимог частини 1 ст.18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" був укладений без згоди відповідного органу охорони культурної спадщини. Також зазначає, що вказаний договір був укладений без визначення вартості пам'ятки архітектури, яка передавалась в іпотеку, в порядку, визначеному чинним законодавством України. Окрім цього, звертає увагу на те, що порушення відповідачами при укладенні спірного договору іпотеки №96/08-ІФ від 12.03.2008 року вимог ст.319 Цивільного кодексу України, ст.ст.18,19 Закону України "Про охорону культурної спадщини", ст.6 Закону України "Про іпотеку", пунктів 3, 5 Методики грошової оцінки пам'яток, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України N1447 від 26.09.2002 року, ст.ст.203, 215, 319, 576 Цивільного кодексу України впливає на обов'язки позивача, покладені на нього пунктами 3.3.13. - 3.3.17. розділу 3.3. "Позичальник зобов'язується" Кредитного договору №114/08-РБФ від 12.03.2008 року, пунктами 5.2.14. - 5.2.16 Додаткового договору №2 від 15 серпня 2011 року до Кредитного договору №114/08-РБФ від 12.03.2008 року та пунктами 5.2.14. - 5.2.18 Додаткового договору №3 від 14 листопада 2011 року до Кредитного договору №114/08-РБФ від 12.03.2008 року. Також, позивач посилається на інші обставини зазначені за змістом позову та письмових пояснень наданих суду.
ПАТ АБ "Укргазбанк" у своєму відзиві з урахуванням додаткових пояснень, свою позицію обгрунтовує тим, що у спірному договорі наявні всі істотні умови договору іпотеки, відсутність яких може слугувати підставою для визнання його недійсним.Також вказує на те, що договір іпотеки не є договором про передачу предмета іпотеки у володіння, користування чи управління іншій особі, а тому при укладенні договорів іпотеки щодо пам'яток архітектури не потрібно погодження відповідного органу охорони культурної спадщини в порядку статті 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Крім того, зазначає, що факт того, що спірний об'єкт визнано пам'ятником архітектури, не виключає можливості звернення стягнення на цей об'єкт у виконавчому провадженні, а лише передбачає врахування під час такого стягнення норм Закону України "Про охорону культурної спадщини". До того ж, Закон України "Про виконавче провадження" не містить норм, що забороняють реалізацію майна в порядку виконавчого провадження, яке включено до реєстру пам'яток архітектури. Окрім цього, звертає увагу на те, що ПП "Будінвест Ю.С." не може бути позивачем у даній справі, оскільки не є стороною оспорюваного договору іпотеки і укладення такого договору жодним чином не порушує його права чи охоронювані законом інтереси. Також відповідач посилається на інші обставини зазначені за змістом відзиву та письмових пояснень наданих суду.
Як свідчать матеріали справи, 12 березня 2008 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" та Приватним підприємством "БУДІНВЕСТ Ю.С.", позичальником, було укладено кредитний договір № 114/08-РБФ, за умовами пункту 1.1. якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 4500000,00 грн.
14 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" та Приватним підприємством "БУДІНВЕСТ Ю.С." укладено додатковий договір до кредитного договору № 114/08-РБФ від 12.03.2008 р., згідно з пунктом 1 якого сторони виклали кредитний договір № 114/08-РБФ від 12.03.2008 р. в новій редакції.
12 березня 2008 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк", іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ-М ЛТД", іпотекодавцем, укладено договір іпотеки № 96/08-ІФ без оформлення заставної, в забезпечення зобов'язань всіх вимог іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору № 114/08-РБФ від 12 березня 2008 року, за умовами якого позичальник зобов'язаний не пізніше 10 березня 2016 року повернути іпотекодержателю кредит у вигляді невідновлювальної відкличної кредитної лінії у розмірі 4500000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 16 % річних та штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами.
12 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ-М ЛТД" укладено договір про внесення змін до договору іпотеки № 96/08-ІФ від 12 березня 2008 року без оформлення заставної, згідно пункту 1 якого виклали договір іпотеки № 96/08-ІФ від 12.03.2008 року в новій редакції.
Згідно з пунктом 1.1. договору від 12 серпня 2011 року про внесення змін до договору іпотеки № 96/08-ІФ від 12 березня 2008 року цей договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з Кредитного договору № 114/08-РБФ від 12 березня 2008 року (а також договорів про внесення змін до кредитного договору), укладеного між Іпотекодержателем та Приватним підприємством "БУДІНВЕСТ Ю.С.", згідно з яким позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі, не пізніше 10 березня 2016 року повернути кредит у розмірі 3794553,78 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 16% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 17% річних, комісії, а також штрафи та пеню у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
Пунктом 2.1. договору іпотеки № 96/08-ІФ від 12 березня 2008 року та договору від 12 серпня 2011 року про внесення змін до договору іпотеки № 96/08-ІФ від 12 березня 2008 року передбачено, що предметом іпотеки є: нерухоме майно - нежитлова будівля - будівля ресторану - будівля ресторану під літ "А-2", загальною площею 1418,2 кв.м. та літнє кафе-бесідка під літ. "Б (1-5)", які розташовані за адресою: Сумська область, м. Ромни, б-р Жовтневої революції, 28 та належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Роменської міської ради 30.10.2007р. на підставі рішення № 251 від 24.10.2007р., зареєстрованого ДКП Роменське МБТІ 01.11.2007р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим № 20402792, номер запису 501 в книзі № 45. Земельна ділянка, кадастровий номер: 5910700000:05:010:0018, площею 0,1422 га, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Ромни, б-р Жовтневої революції, 28 та належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 396040, виданого Роменською міською радою 15.11.2007р., що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020762200043. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для комерційного використання.
Предмет іпотеки є пам'яткою архітектури, що підтверджується актом технічного стану від 05.04.2012 року.
З повідомлення Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Роменської міської ради № 329 від 20.10.2014 року вбачається, що будівля № 28 по б-ру Свободи (рішенням Роменської міської ради Сумської області від 27.05.2008 року перейменовано бульвар Жовтневої революції на бульвар Свободи) збудована у 1910 роках, як купецький торгівельний будинок. Включений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення рішенням Сумського облвиконкому № 45 від 22.02.1984 року за № 70 См.
Частиною 8 статті 319 Цивільного кодексу України, в редакції, чинній на час укладення спірного договору, передбачено, що особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на час укладення спірного договору, у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.
Однак, спірний договір, як свідчить його зміст, був укладений без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Крім того, згідно ст.19 Закону України «Про охорону культурної спадщини» кожна пам'ятка має майнову цінність, що обчислюється у грошовій одиниці України. Пам'ятки підлягають грошовій оцінці за нормативами і методиками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Постановою Кабінету Міністрів України N 1447 від 26.09.2002 року затверджено Методику грошової оцінки пам'яток.
Вартість пам'ятки, згідно Методики грошової оцінки пам'яток - вартість, визначена в процесі проведення незалежної оцінки на певну дату з урахуванням історичної, архітектурної, художньої, наукової та іншої цінності.
Згідно пункту 3 Методики грошової оцінки пам'яток дія цієї Методики поширюється на випадки проведення суб'єктами оціночної діяльності грошової оцінки пам'яток, а саме: передачі в заставу.
Відповідно до пункту 5 Методики грошової оцінки пам'яток вимоги Методики є обов'язковими для всіх суб'єктів оціночної діяльності під час проведення грошової оцінки пам'яток.
Всупереч зазначеним нормам сторонами іпотечного договору не було дотримано порядок визначення вартості предмета іпотеки, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, встановлений Методикою грошової оцінки пам'яток, затвердженою постановою Кабінету міністрів України №1447 від 26.09.2002р.
Відповідно до частини 1, 2 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно частин 1, 3 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи вищевикладене, оскільки спірний договір був укладений без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини, а також сторонами іпотечного договору не було дотримано порядок визначення вартості предмета іпотеки, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, встановлений Методикою грошової оцінки пам'яток, затвердженою постановою Кабінету міністрів України №1447 від 26.09.2002, суд дійшов висновку про недотримання сторонами договору вимог діючого на момент укладення договору законодавства та наявність підстав для визнання договору недійним.
Щодо порушення права чи охоронювані законом інтересів ПП "Будінвест Ю.С.", як позичальника за кредитним договором № 114/08-РБФ від 12.03.2008р., укладенням договору іпотеки №96/08-ІФ від 12.03.2008р., суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Також згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права є його порушення, не визнання або оспорювання.
Конституційний Суд України в пункті 3.6. мотивувальної частини рішення у справі №18-рп/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01.12.2004 року вказав, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу (1501-06) та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес"у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
Рішення Конституційного Суду України у справі №18-рп/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01.12.2004 року встановлено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Згідно частин 1, 3 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як свідчить зміст пункту 2.1. розділу II "Умови забезпечення кредиту" Кредитного договору №114/08-РБФ від 12.03.2008 року, спірний Договір іпотеки №96/08-ІФ від 12 березня 2008 року був укладений до укладення вказаного Кредитного договору.
В зв'язку з укладенням спірного Договору іпотеки №96/08-ІФ до укладення Кредитного договору №114/08-РБФ від 12.03.2008 року, на позивача умовами Кредитного договору №114/08-РБФ від 12.03.2008 року покладено обов'язок, зокрема укладення договору страхування, вчасної сплати всіх страхових платежів та інші зобов'язання, передбачені пунктами 3.3.13. - 3.3.17. розділу 3.3. "Позичальник зобов'язується" Кредитного договору №114/08-РБФ від 12.03.2008 року, пунктами 5.2.14. - 5.2.16 Додаткового договору №2 від 15 серпня 2011 року до Кредитного договору №114/08-РБФ від 12.03.2008 року та пунктами 5.2.14. -5.2.18 Додаткового договору №3 від 14 листопада 2011 року до Кредитного договору №114/08-РБФ від 12.03.2008 року.
Твердження ПАТ АБ "Укргазбанк" про те, що позивач взяв на себе обов"язки по страхуванню іпотечного майна за власною волею на підставі добровільно укладених договорів, що на думку банку свідчить про відсутність порушення його прав та законних інтересів у зв"язку із укладенням спірного договору іпотеки, суд вважає безпідставними, оскільки позивач не знав та не міг знати, що укладений в майбутньому іпотечний договір буде суперечити вимогам законодавства України. Зокрема невизначення вартості предмета іпотеки, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, в порядку встановленовленому Методикою грошової оцінки пам'яток, затвердженою постановою Кабінету міністрів України №1447 від 26.09.2002р. порушує права та охоронювані законом інтересів позивача в контексті його обов'язку страхування такого майна, оскільки вартість предмету іпотеки визначена не у спосіб встановлений законодавством для такого виду майна впливає і на суми згідно договору страхування.
Відтак, суд дійшов висновку що спірний правочин порушує права та охоронювані законом інтересів позивача, а отже ПП "Будінвест Ю.С." є заінтересованою особою в розумінні ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України
Враховуючи вищевикладене, доведеність факту недотримання сторонами договору вимог діючого на момент укладення договору законодавства, а також порушення спірним договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню, а Договір іпотеки №96/08-ІФ від 12.03.2008р. підлягає визнанню недійсним.
Частиною 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:
у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 1218 грн., по 609 грн. з кожного.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Договір іпотеки №96/08 - ІФ без оформлення заставної, укладений 12 березня 2008 року між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; ід. код 23697280) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "ЕОЛ-М ЛТД" (42000, Сумська область, м. Ромни, б-р. Свободи, 28; ід. код 24001205), посвідчений приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Ганзя О.Б. за реєстровим № 917 - визнати недійсним.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; ід. код 23697280) на користь Приватного підприємства "Будінвест Ю.С." (42001, Сумська область, м. Ромни, вул. Горького, 103; ід. код 34608270) судовий збір у сумі 609 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЕОЛ-М ЛТД" (42000, Сумська область, м. Ромни, б-р. Свободи, 28; ід. код 24001205) на користь Приватного підприємства "Будінвест Ю.С." (42001, Сумська область, м. Ромни, вул. Горького, 103; ід. код 34608270) судовий збір у сумі 609 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 07.08.2015р.
Суддя (підпис) В.В. Рунова