Кіровоградської області
05 серпня 2015 рокуСправа № 912/2573/15
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Балика В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2573/15
за позовом Фермерського господарства "Гиренко С.О."
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Креатив"
про стягнення 2 704 108,79 грн,
за участю представників:
від позивача - Маківський В.О., довіреність від 15.06.2015 б/н,
від відповідача - Бойченко Л.В., довіреність від 30.12.2014 № 7.
Фермерське господарство "Гиренко С.О." звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Креатив" заборгованості за договором поставки від 11.09.2014 № С14-00251 в сумі 2704108,79 грн, з яких 2700779,06 грн основного боргу та 3329,73 грн 3% річних.
Ухвалою від 02.07.2015 господарським судом порушено провадження у справі за даним позовом, розгляд справи призначено на 05.08.2015.
Позивач у судовому засіданні підтримав поданий позов, при цьому подав суду докази здійснення відповідачем після порушення провадження у справі часткової оплати суми основного боргу за договором в розмірі 300000,00 грн.
Відповідач подав відзив на позовну заяву від 03.08.2015 № 975-10, за змістом якого просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з посиланням на те, що видаткові накладні на поставку відповідачеві товару складені з порушенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містять відтиску печатки покупця.
Окрім того, відповідач стверджує, що на додатковій угоді та акті переоцінки соняшнику від 28.05.2015, які додані позивачем до позовної заяви, міститься відтиск печатки ПрАТ "Креатив", зразок якої на 28.05.2015 був анульований.
З огляду на зазначені обставини відповідачем подано суду клопотання про призначення технічної експертизи від 03.08.2015 № 977-10, яким просить суд поставити на вирішення експерта такі питання:
- коли саме було зроблено відбиток печатки на додатковій угоді від 28.05.2015 та на акті переоцінки насіння соняшнику від 28.05.2015?
- чи є відбиток печатки на додатковій угоді від 28.05.2015 та на акті переоцінки насіння соняшнику від 28.05.2015 оригінальним та належить ПрАТ "Креатив"?
Також, відповідачем подано суду клопотання про витребування у Фермерського господарства "Гиренко С.О." оригіналів усіх документів, наданих до матеріалів позовної заяви та зобов'язати надіслати копії зазначених документів на адресу ПрАТ "Креатив".
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, господарським судом встановлено наступне.
Між Приватним акціонерним товариством "Креатив" (Покупець) та Фермерським господарством "Гиренко С.О." (Продавець) укладено договір поставки від 11.09.2014 № С14-00251 (надалі за текстом - Договір).
За умовами даного Договору сторонами погоджено, що Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року (надалі - Товар) на умовах Договору.
У відповідності до пункту 4.1 Договору кількість Товару, що поставляється за даним Договором - 250 тонн ±35 тонн (за вибором Покупця).
Пунктом 4.2 Договору сторонами визначено, що для оприбуткування Покупцем поставленого Товару Продавець надає Покупцю видаткові накладні на кількість фактично поставленого Товару по ціні 2000,00 грн, виписані датою фактичної поставки. Вказана ціна для оприбуткування Товару є первісною. Подальше визначення ціни здійснюється сторонами в порядку, встановленому п.п. 4.3-4.3.1 Договору.
Умовами вказаних пунктів Договору передбачено, що ціна Товару з якісними показниками, передбаченими в п. 2.1 Договору, встановлюється сторонами шляхом укладання Додаткової угоди (надалі - Додаткова угода визначення ціни) та визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки на дату підписання зазначеної Додаткової угоди, але не пізніше 31 грудня 2014 року, зменшена на 16% річних, нарахованих на суму здійсненої оплати (відповідно до п. 5.1 Договору) з дати перерахування коштів до дати переоцінки, за кожну фактично поставлену тонну партії Товару, що переоцінюється. Визначена таким чином ціна Товару може як перевищувати первісну ціну для оприбуткування, вказану в п. 4.2 Договору, так і бути меншою.
Пунктом 4.5 Договору сторони визначили, що у випадку неотримання Покупцем 31 грудня 2014 року (включно) Додаткової угоди визначення ціни, Покупець складає та направляє Продавцю Додаткову угоду визначення ціни, в якій ціна визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки станом на 31 грудня 2014 року. Складена та направлена таким чином Додаткова угода визначення ціни є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.
У відповідності до пункту 4.7 Договору для розрахунків на підставі Додаткової угоди визначення ціни формується Акт визначення кінцевої ціни та вартості Товару з врахуванням вимог розділу 4 Договору.
Відповідно до пункту 4.8 Договору сума Договору визначається шляхом множення кількості поставленого Товару на остаточну ціну Товару.
Згідно пункту 4.9 Договору попередня сума Договору (виходячи з первісної ціни) - 500000,00 грн.
У пунктах 5.1-5.2 Договору сторонами погоджено, що Покупець зобов'язується здійснити оплату вартості фактично отриманого Товару, виходячи з кількості, визначеної відповідно до п. 3.4 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, документів, визначених п.п. 3.8-3.9 Договору, та проведення досліджень Товару на відповідність вимогам п. 2.1 даного Договору. Оплата отриманого Товару здійснюється виходячи з первісної ціни на Товар, вказаної у п. 4.2 Договору.
Остаточний розрахунок (доплати Покупцем або повернення коштів Продавцем) здійснюється протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами Додаткової угоди (п. 4.3) та Акта визначення кінцевої ціни (п. 4.7), виходячи з остаточної ціни на Товар відповідно до п. 4.6 Договору.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, що свідчить про погодження сторонами усіх його умов.
Як убачається з матеріалів справи, Продавцем поставлено Покупцеві Товар за наступними накладними:
- від 13.09.2014 № 15 у кількості 56,41 тонни на суму 112820,00 грн;
- від 15.09.2014 № 16 у кількості 55,21 тонни на суму 110420,00 грн;
- від 16.09.2014 № 17 у кількості 76,71 тонни на суму 153420,00 грн;
- від 17.09.2014 № 18 у кількості 53,58 тонни на суму 107160,00 грн;
- від 17.09.2014 № 19 у кількості 53,39 тонни на суму 106780,00 грн.
Всього Продавцем поставлено Покупцеві 295,3 тонн Товару.
У всіх зазначених накладних міститься посилання саме на Договір поставки № С14-00251, який є предметом розгляду у даній справі.
При цьому, суд враховує, що, незважаючи на те, що у накладних вказана дата договору поставки - 11.09.2013, тоді як у справі наявна копія договору поставки від 11.09.2014, номер договору у справі та у накладних співпадає - С14-00251, а сторонами не повідомлено суд про укладення між ними інших договорів, окрім як від 11.09.2014 № С14-00251.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність технічної помилки на накладних у зазначенні дати договору.
Отримання Товару саме у вказаній кількості та саме на виконання договору поставки від 11.09.2014 № С14-00251 не заперечено і самим відповідачем як у поданому відзиві на позовну заяву, так і у судовому засіданні.
Відтак, суд вважає беззаперечним факт здійснення позивачем поставки відповідачеві Товару на підставі договору поставки від 11.09.2014 № С14-00251 у кількості 295,3 тонни та факт прийняття такого Товару відповідачем.
Суд звертає увагу на порушення з обох сторін контрагентами вимог Договору, зокрема, п.п. 4.3, 4.5, оскільки даними положеннями Договору сторони домовлялись про те, що Додаткова угода визначення ціни укладається сторонами не пізніше 31 грудня 2014 року.
При цьому, у випадку неотримання Покупцем 31 грудня 2014 року (включно) такої Додаткової угоди, Покупець самостійно складає та направляє Продавцю Додаткову угоду визначення ціни в порядку, визначеному п. 4.5 Договору.
Ні Продавцем, ні Покупцем вказаний термін дотримано не було.
Лише 28.05.2015 між сторонами підписано Додаткову угоду № С14-00251/4 до Договору поставки від 11.09.2014 № С14-00251 (надалі - Додаткова угода), п.п. 1,3 якої погоджено, що Продавцем на адресу Покупця поставлено 295,3 тонни фізичної ваги насіння соняшника врожаю 2014 року, ціна партії Товару, вказаної в п. 1 Додаткової угоди, складає 9206,08 грн, з урахуванням ПДВ за одну тонну.
Пунктом 4 Додаткової угоди сторони визначили, що ціна партії Товару, вказана в п. 3 цієї Додаткової угоди, встановлена за Товар з якісними показниками, вказаними в п. 2.1 Договору (базисні норми).
Умови Договору № С14-00251 від 11.09.2014 виконуються з урахуванням умов Додаткової угоди (п. 5 Додаткової угоди), яка набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та є невід'ємною частиною Договору № С14-00251 (п. 7 Додаткової угоди).
Сторонами також підписано Акт переоцінки насіння соняшнику від 28.05.2015 № 1 (а.с. 17), згідно якого вартість поставленого Товару після переоцінки складає 2700779,06 грн.
Позивачем відповідачеві виставлено рахунок-фактуру від 28.05.2015 № 3 на суму 2700779,06 грн, який не оплачено відповідачем (а.с. 16).
15.06.2015 позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату боргу у сумі 2700779,06 грн (а.с. 63-64), яка відповідачем залишена без відповіді.
Несплата відповідачем вартості отриманого Товару у вказаній сумі стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
При розгляді спору господарський суд виходить з наступного.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно визначення, наведеного у ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Господарський суд враховує, що відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечено позовні вимоги у повному обсязі з тих підстав, що накладні на поставку Товару не оформлені належним чином відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містять печатки Покупця.
Поряд з тим, господарський суд не може погодитись з такою правовою позицією відповідача, яка, на його переконання, є підставою для відмови у позові.
Так, як встановлено господарським судом при розгляді даної справи, відповідач не заперечує сам факт поставки Товару Продавцем за Договором, як і період, у який у поставлявся Товар, його кількість, а також не оспорює підпис уповноваженої довіреностями від 12.09.2014 № 4966 та від 12.09.2014 № 4967 особи - Святишенка Сергія Сергійовича (а.с. 70, 71), яким отримано Товар.
Пунктом 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей, затвердженої Наказом Мінфіну України № 99 від 16.05.1996 (чинна на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача, а отже довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення керівника підприємства про надання повноважень конкретній фізичній особі одержати для підприємства цінності, згідно визначених у ній переліку та кількості.
Частинами 2, 3 п. 10 відповідної Інструкції встановлено, що невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності. Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.
Із матеріалів справи убачається, що надані позивачем довіреності є дійсними до 21.09.2014. Докази на підтвердження того, що зазначені довіреності не була використані чи анульовані в матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не подавались.
Факт передачі відповідачеві Товару у загальній кількості 295,3 тонни підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних.
Таким чином, відсутність печатки ПрАТ "Креатив" у даному випадку не є підставою вважати факт здійснення поставки таким, що не відбувся.
Окрім того, позивачем до матеріалів справи надано платіжне доручення від 03.07.2015 № 748, яким ПрАТ "Креатив" на виконання Договору від 11.09.2014 № С14-00251 та Додаткової угоди до нього від 28.05.2015 № С14-00251/4 (про що зазначено самим платником у призначенні платежу) сплачено на користь Фермерського господарства "Гиренко С.О." частину заборгованості у сумі 300000,00 грн.
Відтак, часткове виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем свідчить про визнання ПрАТ "Креатив" Договору, Додаткової угоди, та, відповідно, зобов'язань за ними.
Відповідач заперечив також і факт підписання ним Додаткової угоди від 28.05.2015 № С14-00251/4 та Акта переоцінки насіння соняшнику від 28.05.2015 № 1 з тих підстав, що станом на 28.05.2015 зразок печатки ПрАТ "Креатив", відтиск якої міститься на вказаних документах, було анульовано.
За цих обставин відповідач просить суд призначити технічну експертизу з метою встановлення питання, коли та як було складено такі документи, та яким чином відбиток анульованої печатки з'явився на них.
При цьому, господарський суд не вбачає належних підстав для проведення технічної експертизи Додаткової угоди та Акта переоцінки, оскільки, як вже зазначалось судом вище, часткове погашення відповідачем заборгованості згідно Договору поставки та Додаткової угоди до нього свідчать про їх визнання відповідачем, підпис особи, яка підписала Додаткову угоду та Акт переоцінки, відповідачем не оспорюється.
Окрім того, у відповідності до статті 207 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент підписання сторонами Додаткової угоди та Акта переоцінки, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.
З матеріалів справи не убачається, а відповідачем суду не доведено письмової домовленості між сторонами щодо обов'язковості скріплення Додаткової угоди печатками сторін, а відтак, її використання сторонами при підписанні Додаткової угоди взагалі не було обов'язковим.
Таким чином, з урахуванням вказаної часткової оплати 03.07.2015, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий Товар складає 2400779,06 грн.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу господарським судом задовольняються на суму 2400779,06 грн.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 300000,00 грн провадження у справі господарський суд припиняє на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3329,73 грн за період прострочення з 08.06.2015 по 22.06.2015.
При розгляді даної позовної вимоги господарський суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Поряд з тим, господарський суд не може погодитись із обраним позивачем періодом нарахування 3% річних, виходячи з наступного.
Як убачається з умов укладеного між сторонами Договору, зокрема, п. 5.2, остаточний розрахунок (доплати Покупцем або повернення коштів Продавцем) здійснюється протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами Додаткової угоди (п. 4.3) та Акта визначення кінцевої ціни (п. 4.7), виходячи з остаточної ціни на Товар відповідно до п. 4.6 Договору.
Матеріалами справи підтверджено, що Додаткову угоду та Акт переоцінки сторонами підписано 28.05.2015, відтак, грошове зобов'язання щодо оплати отриманого Товару виникло у Покупця після закінчення 10-ти банківських днів з моменту їх підписання, а саме - з 12.06.2015.
Між тим, позивачем нараховано 3% річних, починаючи з 08.06.2015, тобто після закінчення 10-ти календарних, а не банківських днів.
Відтак, з урахуванням здійсненого господарським судом перерахунку 3% річних за період з 12.06.2015 по 22.06.2015 (кінцевий термін нарахування 3% річних, визначений позивачем), позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3329,73 грн господарським судом задовольняються частково на суму 2441,80 грн.
В частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 887,93 грн господарський суд відмовляє.
Враховуючи положення статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача у справі покладаються судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів усіх документів, наданих до позовної заяви та зобов'язання ФГ "Гиренко С.О." надіслати копії зазначених документів на адресу ПрАТ "Креатив" з огляду на наступне.
Так, як убачається з опису вкладення у цінний лист, поданого позивачем разом з позовною заявою до суду, на виконання вимог п. 2 ч. 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України позивачем копії усіх доданих до позовної заяви документів направлено на адресу ПрАТ "Креатив", за якою зареєстровано його місцезнаходження: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 19.
Підстави для повторного направлення позивачем на адресу відповідача копій доданих до позовної заяви документів відсутні.
Окрім того, не вважає за доцільне господарський суд і витребовувати у позивача оригінали доданих до позовної заяви документів, оскільки сумнівів у достовірності наданих копій позивачем у суду не виникло, достатніх підстав сумніватись у таких копіях відповідач не зазначив.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, просп. Промисловий, 19, ідентифікаційний код 31146251) на користь Фермерського господарства "Гиренко С.О." (42506, Сумська область, Липоводолинський район, с. Калінінське, вул. Московська, 47, ідентифікаційний код 33246124) заборгованість у сумі 2 403 220,86 грн, з яких 2 400 779,06 грн основного боргу та 2441,80 грн 3% річних, а також 54060,55 грн судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
В частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 300000,00 грн провадження у справі припинити.
В частині позовних вимог про стягнення 887,93 грн 3% річних відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його підписання.
Повне рішення складено 07.08.2015.
Суддя В.М. Балик