Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"03" серпня 2015 р. Справа № 911/2374/15
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа", Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Пески
до Публічного акціонерного товариства "Кожухівське", Київська обл., Васильківський р-н, с. Кожухівка
про стягнення 62553,33 грн.
за участю представників:
від позивача: Кобцева М.О. (дов. від 18.11.2014р.);
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
товариство з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Кожухівське" (далі - відповідач) про стягнення 62553,33 грн. заборгованості за видатковими накладними.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ним за видатковими накладними, перелік яких міститься в тексті позовної заяви, було поставлено відповідачу товар на суму 13915535,18 грн., який був оплачений ним частково у сумі 13852981,96 грн., у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 62553,33 грн.
У судове засідання 07.07.2015 р. представник позивача не з'явився, хоча про час і місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, а в судових засіданнях 21.07.2015 р. та 03.08.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судові засідання 07.07.2015 р., 21.07.2015 р. та 03.08.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 48702536, № 49742027 та № 49436562.
Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
товариством з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа" в період з 09.04.2014 р. по 07.02.2015 р. було поставлено, а публічним акціонерним товариством "Кожухівське" було прийнято згідно з видатковими накладними у кількості 120 штук, які наявні в матеріалах справи, товар на загальну суму 13915535,18 грн.
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується видатковими накладними, підписаним сторонами. Відповідно до цього договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.
За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.
Відповідно до п. 2.1 Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналогічне положення міститься в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 за № 996-XIV де зазначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Зі змісту доданих до позовної заяви видаткових накладних у кількості 120 штук вбачається, що вони оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, оскільки містять: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.5 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N 88, повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Також, на підтвердження факту здійснення між сторонами вказаних господарських операцій позивачем надано суду довіреності № 142 від 08.04.2014 р., № 166 від 30.04.2014 р., № 190 від 02.06.2014 р., № 236 від 01.07.2014 р., № 270 від 01.08.2014 р., № 312 від 02.09.2014 р., № 357 від 01.10.2014 р., № 386 від 01.11.2014 р., № 417 від 01.12.2014 р., № 1 від 01.01.2015 р. та № 38 від 02.02.2015 р. на ім'я Дригалка Людмили Володимирівни.
Вказані довіреності містять інформацію щодо особи, уповноваженої відповідачем на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача, а підпис вказаної особи на довіреності співпадає з підписами на видаткових накладних. Крім того, зазначене в довіреності найменування та кількість товару, відповідає видатковим накладним.
На підтвердження факту отримання відповідачем товару на загальну суму 13915535,18 грн. до позовної заяви також додано товарно-транспортні накладні у кількості 120 штук, які містяться в матеріалах справи.
Отже, факт передачі відповідачу товару на загальну суму 13915535,18 грн. підтверджується видатковими накладними у кількості 120 штук, товарно-транспортними накладними у кількості 120 штук та довіреностями № 142 від 08.04.2014 р., № 166 від 30.04.2014 р., № 190 від 02.06.2014 р., № 236 від 01.07.2014 р., № 270 від 01.08.2014 р., № 312 від 02.09.2014 р., № 357 від 01.10.2014 р., № 386 від 01.11.2014 р., № 417 від 01.12.2014 р., № 1 від 01.01.2015 р. та № 38 від 02.02.2015 р., які додані позивачем до позовної заяви, тобто, документами, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Таким чином, на підставі ст. 692 ЦК України відповідач повинен був оплатити товар за видатковими накладними після його прийняття.
Відповідач станом на час звернення позивача до суду з даним позовом за отриманий товар розрахувався частково на суму 13852981,96 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
Отже, товар, отриманий за останньою видатковою накладною № КЗ-0000075 від 07.02.2015 р., залишився частково неоплаченим на суму 62553,22 грн.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 62553,22 грн. за товар, поставлений на підставі видаткової накладної № КЗ-0000075 від 07.02.2015 р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 62553,33 грн. підлягає частковому задоволенню у сумі 62553,22 грн.
Вимога позивача про стягнення з відповідача 0,11 грн. є необґрунтованою, недоведеною, а отже такою, що задоволенню не підлягає.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Кожухівське" (08621, Київська обл., Васильківський р-н, с. Кожухівка, вул. Першотравнева, буд. 1, код 05477050) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа" (12431, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Піски, вул. Польова, буд. 3, код 39143022) 62553,22 грн. (шістдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три грн. 22 коп.) заборгованості та 1826,99 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять шість грн. 99 коп.) судового збору.
2. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.О. Рябцева
Рішення підписано 07.08.2015 р.