Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"06" серпня 2015 р. Справа №911/3363/15
Суддя Заєць Д.Г., розглянувши матеріали
за позовом Баляр Вікторії Олександрівни, м. Київ
до Рудольфа Лоскота, Чеська Республіка
за участю третьої особи - Приватного підприємства «Юридична фірма «Брама», Київська область, м. Бровари
про розірвання договору, визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 5 серпня 2015 року (вх. №3507/15 від 5 серпня 2015 року) Баляр Вікторії Олександрівни до Рудольфа Лоскота за участю третьої особи - Приватного підприємства «Юридична фірма «Брама» про розірвання договору, визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії.
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Згідно п. 1.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю, або, якщо представником є адвокат, - ордером з доданим до нього договором чи засвідченим сторонами цього договору витягом з нього, в якому зазначено повноваження адвоката, або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної допомоги.
Відповідно до ст. 75 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.
Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви б/н від 5 серпня 2015 року, позовну заяву від імені Баляр Вікторії Олександрівни підписано представником за довіреністю №877 від 16 червня 2014 року Розовим О.С. Однак, подана на підтвердження повноважень представника позивача копія довіреності, що посвідчувалась нотаріально, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 75 Закону України «Про нотаріат», оскільки, подана копія не посвідчена нотаріально, а отже, не може підтверджувати повноваження на підписання позовної заяви.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду належних доказів на підтвердження повноважень Розова О.С. підписувати вказану позовну заяву.
Пунктом 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», визначено, що недодержання вимог ст.ст. 54, 56 та п.п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, або позовна заява не підписана позивачем.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Крім того, згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Пунктом 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що Законом України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України (ч. 1 ст. 9).
Відповідно до абзацу 3 п. 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21 лютого 2013 року за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору.
Відповідно до вищевикладеного, суд звертає увагу заявника, що платіжними реквізитами для перерахування судового збору за подання позовних заяв, інших заяв до господарського суду Київської області є:
Отримувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989
Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області
Код банку отримувача (МФО) 821018
Рахунок отримувача: 31214206783001
Код класифікації доходів бюджету: 22030001
Призначення платежу: 22030001; (ПІБ чи назва установи, організації позивача) Господарський суд Київської області (назва суду, де розглядається справа), вказати пункт ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Як вбачається з позовної заяви б/н від 5 серпня 2015 року Баляр Вікторії Олександрівни, в якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано квитанцію №207 від 16 липня 2015 року на суму 1218,00 грн., квитанцію №ПН654910 від 4 серпня 2015 року на суму 1218,00 грн. та квитанцію №ПН654908 від 4 серпня 2015 року на суму 1218,00 грн., в яких зазначено отримувача коштів: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача: 31215206783001, призначення платежу: Господарський суд м. Києва.
Судом встановлено, що заявником сплачено судовий збір за платіжними реквізитами для перерахування судового збору Господарського суду м. Києва.
Таким чином, квитанція №207 від 16 липня 2015 року на суму 1218,00 грн., квитанція №ПН654910 від 4 серпня 2015 року на суму 1218,00 грн. та квитанція №ПН654908 від 4 серпня 2015 року на суму 1218,00 грн. не можуть бути документами, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
До позовної заяви б/н від 5 серпня 2015 року додано опис вкладення у цінний лист від 22 липня 2015 року та митну декларацію від 22 липня 2015 року, які не можуть підтверджувати направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та третій особі з наступних підстав: опис вкладення та митна декларація долучені до позовної заяви, датовані раніше, ніж сама позовна заява, в зв'язку з чим не зрозуміло яку саме кореспонденцію позивач направив відповідачу та третій особі 22 липня 2015 року.
Таким чином, опис вкладення від 22 липня 2015 року та митна декларація від 22 липня 2015 року не можуть вважатися належними доказами надсилання відповідачу та третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно абз. 2 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники (акціонери).
Враховуючи викладене та керуючись п.п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву б/н від 5 серпня 2015 року (вх. №3507/15 від 5 серпня 2015 року) Баляр Вікторії Олександрівни до Рудольфа Лоскота за участю третьої особи - Приватного підприємства «Юридична фірма «Брама» про розірвання договору, визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути заявнику без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Д.Г. Заєць