ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.08.2015Справа № 910/15285/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Промзв'язок»
до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Струганов Олексій Васильович
про стягання 126 599, 93 грн.
Суддя Ломака В.С.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Фатєєва І.В. за довіреністю б/н від 31.10.2015 р.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Промзв'язок» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (далі - відповідач) про стягнення 126 599, 93 грн., в тому числі 86 029, 00 грн. страхового відшкодування, 18 926, 38 грн. інфляційних втрат, 19 657, 63 грн. пені, 1 986, 63 грн. 3 % річних. Крім того, позивач просив покласти на відповідача витрати, понесені ним у зв'язку зі сплатою судового збору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що 22.12.2013 р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний йому автомобіль. Постановою Київського районного суду м. Одеса водія автомобіля, який здійснив зіткнення з вказаним авто, було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована у відповідача, з огляду на що позивач звернувся до відповідача із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування. Оcкільки відповідач так і не здійснив відповідну виплату, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/15285/15, залучено до участі у розгляді справи на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Струганова Олексія Васильовича, розгляд справи призначено на 14.07.2015 р.
Також, в порядку підготовки справи до розгляду судом здійснено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації та належним чином завіреної копії полісу обов'язкового страхування серії серії АС № 5344478.
01.07.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла Інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування серії серії АС № 5344478.
14.07.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
В судовому засіданні 14.07.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 14.07.2015 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2015 р. розгляд справи, з огляду на неявку представників відповідача та третьої особи, було відкладено на 04.08.2015 р.
16.07.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли додаткові документи у справі.
04.08.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 04.08.2015 р. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 04.08.2015 р. суд, з'ясовуючи обставини справи, дійшов висновку про необхідність призначити у справі судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання щодо визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки «Hyundai», модель «Santa Fe», д.н.з. ВН8105ВТ.
Так, згідно зі ст. 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (ст. 38 ГПК України).
Також, за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.
Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.
Також, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявленого позову є вимоги позивача до відповідача про стягнення страхового відшкодування в сумі 86 029, 00 грн., а також 18 926, 38 грн. інфляційних втрат, 19 657, 63 грн. пені, 1 986, 63 грн. 3 % річних.
Вказані вимоги мотивовані тим, що 22 грудня 2013 року о 14 годині 45 хвилин, Струганов О.В., керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номер 09649ОЕ, рухаючись по а/д Одеса - Черноморка, не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем «Хюндай», державний номер ВН8105ВТ. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.
Постановою Київського районного суду міста Одеса від 22.01.2014 р. у справі № 520/302/14-п, Струганова О.В. було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № 125322 серія ВНС від 18.04.2008 р. автомобіль марки «Hyundai», модель «Santa Fe», д.н.з. ВН8105ВТ, належить позивачу.
Відповідно до Довідки ДАІ автомобіль марки «Hyundai», модель «Santa Fe», д.н.з. ВН8105ВТ, внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди отримав наступні пошкодження: деформація переднього лівого крила, передньої лівої двері, задньої лівої двері, арки заднього лівого колеса, пошкоджено передній бампер.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ», державний номер 09649ОЕ була застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5344478, строк дії з 14.08.2013 р. по 13.08.2014 р.
Відповідно до п. 2 Поліса № АС/5344478 страхова сума (ліміт відповідальності) за ним на одного потерпілого складає: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 100 000, 00 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50 000, 00 грн. Розмір фаншизи - 0, 00 грн.
Враховуючи зазначене, позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування щодо події, яка відбулася 23.12.2013 р.
Так, зокрема, позивачем було подано відповідачу повідомлення потерпілої особи про дорожньо-транспортну пригоду.
25.12.2013 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 2283, яким просив забезпечити явку представника відповідача для огляду автомобіля марки «Hyundai», модель «Santa Fe», д.н.з. ВН8105ВТ.
Листом від 19.02.2014 р. № 548 відповідач повідомив позивача про те, що йому потрібно надати заяву про порядок отримання страхового відшкодування.
17.03.2014 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.
24.03.2014 р. позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Оскільки відповідач не здійснював виплати страхового відшкодування, позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг зі скаргою, у відповідь на яку листом від 05.09.2014 р. № 7127/13-11 його було повідомлено, що Комісією встановлено ознаки порушення страховиком вимог законодавства у сфері фінансових послуг щодо нездійснення виплати страхового відшкодування у строк, встановлений Законом.
Оскільки в подальшому відповідач так і не виплатив страхове відшкодування за спірним страховим випадком, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.
Обґрунтовуючи розмір заявленого до стягнення страхового відшкодування, позивач відзначає, що ремонт пошкодженого автомобіля ним не було проведено в силу відсутності грошових коштів, проте ремонтною організацією - ДП «Автотрейдінг-Одеса» було виставлено з метою оплати необхідних запчастин рахунок-фактуру № АС-0003700 від 19.03.2015 р. на суму 57 109, 81 грн. та оплати робіт рахунок-фактуру № ЗН000017249 від 20.03.2015 р. на суму 28 920, 00 грн., всього 86029,81 грн.
Крім того, до матеріалів справи позивач надав копію проведеного на замовлення Графова В.П. Висновку № 518/13 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, завданого власнику КТЗ від 16.01.2014 р., згідно з яким матеріальна шкода складає 24 140, 64 грн.
При цьому, до стягнення у даній справі позивачем заявлено 86 029, 00 грн.
Відповідно до листа Верховного Суду України «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» від 19.07.2011 року, роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Оскільки згідно з поясненнями позивача, ремонт спірного автомобіля не проводився, а також враховуючи вказані розбіжності між заявленою до стягнення сумою, представленими позивачем рахунками-фактурами ремонтної організації та висновком експертного автотоварознавчого дослідження, - для встановлення дійсного розміру завданої позивачу шкоди необхідним є проведення судової автотоварознавчої експертизи.
Так, відповідно до ч. 1-3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» з урахуванням вимог частини третьої статті 41 ГПК господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону.
Згідно з частиною другою статті 10 Закону судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.
За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону).
Проведення експертизи в даному випадку суд вирішив доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, оскільки позивач та спірний автомобіль знаходяться в м. Одеса.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Призначити у справі № 910/15285/15 судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
- який розмір відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу - автомобілю марки «Hyundai», модель «Santa Fe», д.н.з. ВН8105ВТ, внаслідок його пошкодження в ДТП, яке мало місце 22.12.2013 р.?
- якою є вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобілю марки «Hyundai», модель «Santa Fe», д.н.з. ВН8105ВТ внаслідок його пошкодження в ДТП, яке мало місце 22.12.2013 р.?
2. Проведення експертизи у встановлений законом строк доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).
3. Попередити експерта, який буде здійснювати судову експертизу, про кримінальну відповідальність згідно з ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
4. Зобов'язати сторони надати на вимогу експерта оригінали всіх, необхідних для проведення експертизи, документів.
5. Оплату витрат по проведенню судової автотоварознавчої експертизи на даному етапі провадження у справі покласти на позивача і запропонувати йому вирішити питання з експертною установою щодо сплати, в т.ч. шляхом попередньої оплати, сум за проведення судової експертизи.
6. Зобов'язати сторони повідомити господарський суд міста Києва про закінчення експертизи.
Суддя В.С. Ломака