ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
04.08.2015
Справа № 910/19063/15
Суддя Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард-А"
до Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ"
про зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард-1" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про зобов'язання перерахувати грошові кошти, а також стягнення 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Суд зазначає, що правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", ст. 55 ГПК України передбачає визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Як вбачається із змісту поданої позовної заяви б/н від 02.06.15 р., предметом даного позову є зобов'язання відповідача перерахувати кошти у загальному розмірі 1 544 923,00 грн. з одного рахунку на інший, внаслідок чого з відкритих в установі банку (відповідача) рахунків позивача будуть перераховані певні (наведені в платіжних дорученнях) суми грошових коштів на інші рахунки. Тобто фактично позивачем подано позов на захист його майнового інтересу, що полягає у відновленні порушеного права на вільне володіння та розпорядження належним позивачу майном, яким, в розумінні статей 177, 190 Цивільного кодексу України, є грошові кошти.
Відтак, заявлені позовні вимоги направлені на захист майнового інтересу позивача та підлягають вартісній оцінці (по відношенню до сум грошових коштів, які позивач просить перерахувати), отже є майновими вимогами, і тому судовий збір, відповідно до статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання даного позову має справлятися у відсотковому співвідношенні до ціни позову, та згідно встановлених законом граничних розмірів.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Нормами статті 55 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог; у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Як встановлено судом, у позовній заяві позивачем не визначено ціни позову, тоді як зі змісту позовної частини вбачається, що позивач просить суд зобов'язати відповідача перерахувати грошові кошти згідно платіжних доручень, а саме: № 102 від 19.05.15 р. на суму 174 524,00 грн., № 110 від 19.05.15 р. на суму 62 503,00 грн., № 121 від 25.05.15 р. на суму 1800,00 грн., № 122 від 25.05.15 р. на суму 12 096,00 грн., № 123 від 25.05.15 р. на суму 1 294 000,00 грн. тощо. Тобто при зверненні з даним позовом до суду позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 30898,46 грн.. виходячи з ціни позову 1 544 923,00 грн.
З поданої позивачем в якості доказів сплати судового збору квитанції № 504 від 13.05.15 р. вбачається, що позивачем за подання до суду вказаної позовної заяви № б/н від 02.06.15 р. сплачено лише 1218,00 грн. судового збору, тобто судовим збором оплачено немайнову вимогу, за умови звернення до суду з майновими вимогами, а тому в меншому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".
Інших доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви не додано.
Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти квитанцію № 504 від 13.05.15 р. як належний доказ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У відповідності до п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.
З огляду на повернення позовної заяви без розгляду, судовий збір у сумі 1218,00 грн., сплачений позивачем квитанцією № 504 від 13.05.15 р., підлягає поверненню.
Керуючись Законом України «Про судовий збір», п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Форвард-1" (вул. Монтажників, буд. 40, літера А, м. Київ, 03036, код 34771339) судовий збір у сумі 1218,00 грн., сплачений позивачем квитанцією № 504 від 13.05.15 р., відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11 р..
Додаток: на 25 арк.
Дана ухвала набирає законної сили з 04 серпня 2015 року та є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.
Для вирішення питання про повернення судового збору заявник має звернутись до органів Державної казначейської служби України.
Суддя Селівон А.М.