ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про припинення провадження у справі
04.08.2015Справа № 910/7845/13
За позовомПублічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод»
доПублічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»
простягнення 3 067 570,76 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:Гордієнко Л.М.
На розгляді господарського суду міста Києва перебувала справа №910/7845/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» до Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про стягнення 3 067 570,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором №720-230 від 05.11.2010 р. на ремонт судна т/х «Орель-1» в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2014 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 р., позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на користь Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» основну заборгованість в сумі 2 877 044,60 грн., 3% річних в сумі 118 461,73 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 59 910,13 грн., в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва №04-23/540 від 27.05.2015 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи.
Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №910/7845/13 передано на розгляд судді Босому В.П.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2015 р. справу прийнято до свого провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду на 17.06.2015 р.
17.06.2015 р. представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з наявністю між сторонами арбітражного застереження на розгляд даного спору у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.
Судові засідання, призначені на 22.06.2015 р. та 22.07.2015 р. не відбулися, у зв'язку з чим розгляд справи було перенесено на 04.08.2015 р.
Представник позивача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, 12.06.2015 р. до господарського суду міста Києва подав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвал суду надала пояснення по справі, провадження у справі просила припинити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.
За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги позивача ґрунтуються на наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором №720-230 від 05.11.2010 р. у розмірі 2 939 018,19 грн. та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 128 552,57 грн.
При цьому, пунктом 10.1 вказаного договору визначено, що будь-який спір, який виник по даному договору чи у зв'язку з ним та не урегульований шляхом переговорів протягом 10 днів, підлягає передачі на розгляд та на кінцеве вирішення у Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України.
Відповідно до частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, що виникають з корпоративних відносин.
За змістом ст. 2 Закону України «Про Міжнародний комерційний арбітраж» «арбітраж» - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки N 1 і N 2 до цього Закону).
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Міжнародний комерційний арбітраж» арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Міжнародний комерційний арбітраж» суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Пунктом 5 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» зазначено, що господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору - ad hoc). Ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном. Господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958).
Враховуючи викладене, в розумінні чинного законодавства та судової практики необхідною передумовою розгляду справи господарським судом при наявності арбітражної угоди є її недійсність, втрата чинності або ж неможливість виконання вказаної угоди, що відповідно повинно бути предметом судового розгляду та обґрунтовано рішенням суду.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2015 р. у справі №910/12147/13 в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» до Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про визнання недійсним положення 10 договору №720-230 від 05.11.2010 р. про арбітражне застереження відмовлено повністю.
Вказане рішення не було оскаржене в апеляційному порядку та набрало чинності в порядку приписів ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/163 від 12.03.2009 р. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» наявність арбітражної угоди унеможливлює вирішення спору у господарському суді, оскільки сторони домовилися про вирішення спору іншим органом. З'ясування обставин, пов'язаних з недійсністю арбітражної угоди, втратою нею чинності або з неможливістю її виконання, може бути здійснене господарським судом лише за результатами судового розгляду, проведеного в установленому законом порядку. Тому, за наявності арбітражної угоди, суд не повинен відмовляти у прийнятті позовної заяви з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу України, але має прийняти її до розгляду, а в разі відсутності зазначених обставин - припинити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 названого Кодексу.
Отже, якщо клопотання про припинення провадження по справі було зроблено стороною до подання суду своєї першої заяви щодо суті спору, то таке провадження підлягає припиненню.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2015 р. Публічним акціонерним товариством «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до початку розгляду справи по суті було подано клопотання про припинення провадження у справі з посилання на арбітражне застереження викладене у розділі 10 договору № 720-230 від 05.11.2010 р.
Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.
Існування норм, що регулюють припинення провадження у справі, викликано необхідністю вилучати з процесу судочинства справи, порушені за позовами, що подані на підставі помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду, або внаслідок розпорядчих дій сторін. При виявленні встановлених законодавством обставин відсутня необхідність розгляду справи по суті та винесення рішення. Припинення провадження у справі відбувається у випадках, коли неможливий судовий захист особи у господарському суді.
Припинення провадження у спорі за своєю суттю направлене на уникнення ситуацій щодо дублювання спорів та за своєю функціональністю має на меті розвантаження судів від зловживань учасниками процесу своїми процесуальними правами щодо оскарження ідентичних правовідносин тим самим породжуючи додатковий обсяг, а також додатково виконує функцію протекції для запобігання ситуацій вирішення правового спору шляхом прийняття відповідних судових актів відмінних між собою за кінцевим результатом.
Пунктом 4.2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 передбачено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК України). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:
- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;
- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК.
З огляду на викладене, оскільки відповідач наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічні висновки містяться у постановах Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 р. у справі №910/5380/14 та від 28.01.2015 р. у справі №910/16202/14, а також у постанові Вищого господарського суду України від 09.10.2013 р. у справі №910/288/13.
Керуючись ст. ст. п. 5 ч. 1 ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
Провадження у справі №910/7845/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» до Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» про стягнення 3 067 570,76 грн. припинити.
Суддя В.П. Босий