Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
06 серпня 2015 року Справа №П/811/1546/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
- №0000491701 від 06.02.2015 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2 125,44 грн., у тому числі 1 416,96 грн. основного платежу та 708,48 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);
- №0000501701 від 06.02.2015 р., яким позивачу нараховано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) розмірі 510,00 грн.
Окрім того, позивач просив стягнути кошти витрачені на отримання правової допомоги в сумі 2 000,00 грн. (а.с.164).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що перевірку розпочато до моменту надсилання платникові податку повідомлення про проведення перевірки та закінчено, коли лист навіть не надійшов до відділення зв'язку за місцезнаходження платника податку, у зв'язку з чим позивач не мав можливості надати на перевірку необхідні документи.
Також позивач наголошує на тому, що його діяльність за березень 2011 року вже була предметом планової виїзної перевірки за результатами якої складено акт №8/1710/НОМЕР_1 від 05.07.2012 р.
Представником відповідача до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 суми чистого доходу на загальну суму 8 335,00 грн., у зв'язку з відображенням у податковій звітності правових взаємовідносинз ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» без мети реального настання правових наслідків для заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.
Також представник відповідача вказує, що згідно бази даних ІС «Податковий блок» податкова декларація про майновий стан і доходи за 2011 рік №9016574781 ОСОБА_1 подана до Кіровоградської ОДПІ 06.02.2012 р., а тому станом на 17.10.2014 р., тобто на дату надання платником податків відповіді на наданий Кіровоградською ОДПІ запит та на дату складання акта перевірки від 30.12.2014 р. термін 1095 днів встановлений для зберігання документів не сплинув.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти їх задоволення.
За клопотанням представника позивача, з огляду на позицію представника відповідача, на підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 20.07.2015 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.235), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
Наказом Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 22 грудня 2014 року №316 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Спецторг трак» тривалістю 3 робочих дня з 22.12.2014 р. (а.с.128, зі зворотного боку).
Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено перелік обставин за наявності однієї з яких здійснюється документальна позапланова перевірка.
У відповідності до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
З аналізу зазначених норм та зважаючи на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27.01.2015 р. у справі №21-425а14, судом встановлено, що платник податків повинен бути ознайомлений з наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки до початку проведення такої перевірки. При цьому невиконання вимог п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.
Судом встановлено, що копію наказу №316 від 22.12.2014 р. надіслано на адресу ФОП ОСОБА_1 22.12.2014 р. та 24.01.2015 р. вручено позивачу (а.с.128, 232).
Разом з тим, у період з 22.12.2014 р. по 24.12.2014 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області відповідно до наказу №316 від 22.12.2014 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Спецторг трак» за березень 2011 року, за результатами якої складено акт №104/11-23-17-01/НОМЕР_1 від 30.12.2014 р., висновками якого, зокрема, є порушення ФОП ОСОБА_1, на думку відповідача:
- п.177.2, 177.4 ст.177 Податкового кодексу України у зв'язку з чим донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік у сумі 1 416,96 грн.;
- п.44.1, 44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України - ненадання посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать та пов'язані з предметом перевірки (а.с.7-25, 158-163).
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 до проведення перевірки не був ознайомлений з наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, тобто Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області не виконано вимог п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки №104/11-23-17-01/НОМЕР_1 від 30.12.2014 р. Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0000491701 від 06.02.2015 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2 125,44 грн., у тому числі 1 416,96 грн. основного платежу та 708,48 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.27, 98);
- №0000501701 від 06.02.2015 р., яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 510,00 грн. (а.с.29, 100).
Так, податкове повідомлення-рішення №0000501701 від 06.02.2015 р. винесене Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України у зв'язку з наданням ФОП ОСОБА_1 на перевірку документів не в повному обсязі. а саме: не надано документи (видаткові накладні на придбання товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ «Спецторг трак», угоду укладену з ТОВ «Спецторг трак»), відповідно до направленого Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області запиту від 08.10.2014 р. №30012/10/11-23-17-01 «Про надання інформації та її документального підтвердження» (а.с.24, 100, 161).
У відповідності до п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Згідно з п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 71.1 ст.71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
З огляду на зміст абз.11 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
При цьому не надання підтверджуючих документів на запит контролюючого органу має наслідком не тільки призначення документальної позапланової перевірки відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а й застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) передбачених ст.121 Податкового кодексу України. За таких умов недотримання податковим органом вимог п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штраф за ст.121 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що запитом №30012/10/11-23-17-01 від 08.10.2014 р. «Про надання інформації та її документального підтвердження» відповідачем як контролюючим органом запропоновано ФОП ОСОБА_1 надати інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) за взаємовідносинами з ТОВ «Спецторг трак» за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. (а.с.166-167).
Листом від 17.10.2014 р. ФОП ОСОБА_1 на запит №30012/10/11-23-17-01 від 08.10.2014 р. надав контролюючому органу платіжні доручення та повідомив, що надати первинні документи за березень 2011 року, які використовувалися в бухгалтерському та податковому обліку не має можливості, тому що термін зберігання зазначених в запиті документів закінчився (а.с.168).
Суд зауважує, що ст.44 Податкового кодексу України встановлено строк протягом якого платник податків зобов'язаний забезпечити зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів. Разом з тим, після спливу такого строку платник податків не несе відповідальність за незабезпечення зберігання відповідних документів. Проте, якщо такі документи у платника податків є в наявності після спливу строків визначених ст.44 Податкового кодексу України, то платник податків зобов'язаний їх надати до податкового органу відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.
Як встановлено судом, позивачем надано до суду усі первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Спецторг трак» за березень 2011 року, а тому ФОП эГаєвський В.О. безпідставно та необґрунтовано не надав таких документів на запит контролюючого органу №30012/10/11-23-17-01 від 08.10.2014 р.
Також суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що запрошувані документи використовувалися відповідачем під час проведення планової виїзної перевірки за результатами якої складено акт №8/1710/НОМЕР_1 від 05.07.2012 р., оскільки право контролюючого органу щодо направлення запиту стосовно надання інформації та її документального підтвердження не залежить від обсягу документів, які підлягали дослідженню під час проведення перевірок такого платника.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000501701 від 06.02.2015 р. задоволенню не підлягає.
Також у судовому засіданні встановлено, що податковим повідомленням-рішенням №0000491701 від 06.02.2015 р. податковим органом визначено позивачу грошове зобов'язання у зв'язку з включенням позивачем до складу витрат 8 335,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Спецторг трак», які на думку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області, не носять реального характеру.
Так, ФОП ОСОБА_1 у березні 2011 року придбав у ТОВ «Спецторг трак» запасні частини на суму 10 001,99 грн., у тому числі ПДВ - 1 666,99 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.120-123). При цьому 8 335,00 грн. позивачем віднесено до складу витрат за 2011 рік (а.с.116-119).
Оплату вартості придбаного товару здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.124, 125).
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що придбаний товар доставлявся транспортними засобами позивача (а.с.170), при цьому документи на транспортування такого товару не оформлялися, оскільки товар попутно забирався водіями під час виконання інших перевезень, а витрати на доставку товару не включалися позивачем до складу витрат.
У відповідності до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Згідно з п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України. у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
З аналізу п.177.2, 177.4 ст.177, пп.138.2 ст.138 Податкового кодексу України суд вбачає, що визначальним фактором для формування платником податку витрат є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
Зі змісту акта №104/11-23-17-01/НОМЕР_1 від 30.12.2014 р. встановлено, що видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; вантажний автомобільний транспорт; транспортне оброблення вантажів; надання в оренду вантажних автомобілів (а.с.8-9).
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що запасні частини придбані у ТОВ «Спецторг трак» встановлювалися на автомобілі позивача, які використовуються ним у господарській діяльності, на підтвердження чого до суду надано копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу та акт на списання матеріальних цінностей за березень 2011 року від 31.03.2011 р. (а.с.169, 170).
Таким чином, витрати понесені позивачем за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ «Спецторг трак» пов'язані з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1
При цьому такі витрати сформовано ФОП ОСОБА_1 на підставі належно оформлених видаткових накладних виданих ТОВ «Спецторг трак».
Також суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому питання віднесення певних сум до складу витрат не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Спецторг трак». Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000491701 від 06.02.2015 р. підлягає задоволенню.
У відповідності до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.
Позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення і податкових повідомлень-рішень на суму 2 635,44 грн., з яких судом задоволено вимоги в частині суми 2 125,44 грн., що становить 80,65%% від суми заявлених позовних вимог (2 125,44 грн. х 100 : 2 635,44 грн.), натомість щодо 19,35% позовних вимог у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Таким чином, судовий збір, який підлягає сплаті позивачем становить 353,52 грн. 1 827,00 грн. х 19,35%), а тому з огляду на сплачений позивачем під час подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 182,70 грн., підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 170,82 грн. (353,52 грн. - 182,70 грн.).
У відповідності до ч.1, 3 ст.90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 р. №4191-VI у разі якщо сторона у цивільній чи адміністративній справі звільнена від оплати витрат на правову допомогу, компенсація таких витрат виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, у розмірі, що не перевищує 2,5 відсотка встановленої законом мінімальної заробітної плати в місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Компенсація витрат на правову допомогу виплачується за рахунок державного бюджету в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату з 1 січня 1218 грн.
Таким чином, 2,5% мінімальної заробітної плати на час розгляду справи складає 30,45 грн. (1 218,00 грн. х 2,5%).
Як встановлено судом, позивачу правову допомогу надавала адвокат Сьора О.М. відповідно до ордера серії КР №015582 від 16.07.2015 р. та витягу з договору про надання правової (адвокатської) допомоги №015582 від 16.05.2015 р. (а.с.135, 136). На підтвердження понесення витрат на правову допомогу до суду надано копію розрахункової квитанції серії ЛЛКД №101922 від 18.05.2015 р. (а.с.165).
Так, адвокат Сьора О.М. надавала правову допомогу в судових засіданнях 16.07.2015 р. та 20.07.2015 р., які в загальному тривали 46,31 хв., тож граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу становить 23,77 грн.
Отже, з огляду на розмір задоволених позивачу позовних вимог, підлягають присудженню ФОП ОСОБА_1 з Державного бюджету України витрати на правову допомогу у розмірі 19,17 грн. (23,77 грн. х 80,65%).
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що стягненню з позивача підлягають судові витрати (судовий збір) у розмірі 151,65 грн. (170,82 грн. - 19,17 грн.).
Керуючись ст.ст.86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000491701 від 06 лютого 2015 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2 125,44 грн., у тому числі 1 416,96 грн. основного платежу та 708,48 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (рахунок 31210206784002, отримувач коштів УК у м. Кіровограді, код отримувача 38037409, банк отримувача ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 151,65 грн. (сто п'ятдесят одна грн. 65 коп.).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.М. Момонт