06 серпня 2015 року 810/3019/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Ексімпласт" до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЕКСІМПЛАСТ" з позовом до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.02.2015 № 0000552200, згідно з яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД" у сумі 33377,00 грн.
На підставі вказаного податкового повідомлення-рішення податковий орган застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (нарахував пеню) за порушення статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що виявилось у незабезпеченні зарахування виручки в іноземній валюті за поставлений позивачем за межі території України товар на валютний рахунок позивача в уповноваженому банку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення незаконним і таким, що підлягає скасуванню. Позивач визнав, що виручка в іноземній валюті за поставлений на користь нерезидента товар на його валютний рахунок в уповноваженому банку України не надходила. Він пояснив, що одночасно з вимогою до нерезидента про сплату заборгованості в іноземній валюті він мав борг перед іншим нерезидентом. Внаслідок укладення угод щодо уступки вимоги та про перевід боргу позивач та нерезидент, до якого перейшли право вимоги і зобов'язання зі сплати боргу на користь позивача в іноземній валюті, здійснили залік зустрічних однорідних вимог на суму заборгованості.
Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні.
Ухвалою від 15.07.2015 відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи призначено на 03.08.2015.
Про дату, час і місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. У судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Враховуючи відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експертів, суд на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Ексімпласт" є юридичною особою (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 16.12.2002 № 12241070012008387), як платник податків перебуває на обліку у Тетіївській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.
У січні 2015 року посадовою особою Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 13.05.2014 № 01-05/14 з ВАТ "Гомсельмаш" за період з 28.08.2014 по 29.01.2015 (акт перевірки від 04.02.2015 № 9/220/32192969).
За результатами перевірки посадовою особою контролюючого органу зроблено висновки про порушення позивачем вимог статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що виявилось у порушенні встановленого законодавством терміну розрахунків за експортною операцією в сумі 9345,00 євро за контрактом від 13.05.2014 №01-05/14, укладеним з Відкритим акціонерним товариством "Гомсельмаш» (Республіка Бєларусь).
За результатами перевірки Тетіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.02.2015 № 0000552200, згідно з яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД" на суму 33377,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Судом під час судового розгляду встановлено, що у травні 2014 року між позивачем (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Гомсельмаш» (Республіка Бєларусь) укладено контракт від 13.05.2014 №01-05/14 на поставку товару (шлангу гнучкого армованого з ПВХ) на загальну суму 56250,00 євро.
Умовами контракту передбачено, що оплата товару здійснюється протягом 30 днів з моменту поставки товару на склад покупця.
Позивач на виконання умов вказаного контракту здійснив поставку товару на користь нерезидента на суму 9345,00 євро, що підтверджується митною декларацією від 28.08.2014 № 125130006/2014/574155.
Визначений статтею 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" граничний термін надходження валютної виручки на рахунок позивача в уповноваженому банку (90 днів) сплинув 26.11.2014.
Станом на день перевірки (29.01.2015) оплата від нерезидента - ВАТ "Гомсельмаш" на користь позивача за поставлений товар не надходила, таким чином, прострочення оплати від визначеного законом граничного терміну становить 64 дні (на день проведення перевірки), сума боргу в іноземній валюті - 56250,00 евро.
Як з'ясувалось, ВАТ "Гомсельмаш" (Республіка Бєларусь) (первинний боржник), компанія GLENYORK SYSTEMS LLP (Великобританія) (новий боржник) та позивач (кредитор) уклали договір від 27.11.2014 № 1/11 про переведення боргу, відповідно до якого відбулась заміна боржника у зобов'язанні за контрактом від 13.05.2014 №01-05/14, внаслідок чого новий боржник - компанія GLENYORK SYSTEMS LLP зобов'язувався здійснити розрахунки з позивачем у сумі 9345,00 євро.
Крім того, у жовтні 2011 року між компанією VI.PA S.r.l. (Італія) (постачальник) та позивачем (покупець) було укладено контракт від 17.10.2011 RM -002/10-11 на поставку товару (ПВХ компаунди (грануляти) для спіральних шлангів). На виконання зобов'язань за вказаним контрактом постачальник здійснив на корить позивача поставку товару на суму 31560,00 євро, що підтверджується митною декларацією від 21.06.2012 № 125140000/2012/180148.
Позивач стверджував, що не розрахувався з нерезидентом за поставлений товар, заборгованість становила 31560,00 євро.
У червні 2014 року між компанією VI.PA S.r.l. (Італія) (первісний кредитор), компанією GLENYORK SYSTEMS LLP (Великобританія) та позивачем (боржник) укладено угоду від 05.06.2014 № 06-135 про передачу права вимоги, відповідно до якого було здійснено заміну кредитора у зобов'язанні за контрактом від 17.10.2011 RM -002/10-11 на поставку товару, внаслідок чого новий кредитор - компанія GLENYORK SYSTEMS LLP (Великобританія) одержала право вимоги від позивача сплати боргу у сумі 31560,00 євро зі сплатою заборгованості у доларах США в перерахунку євро в долари США за крос-курсом НБУ на момент платежу.
27 листопада 2014 року між позивачем та компанією GLENYORK SYSTEMS LLP (Великобританія) складено акт № 1/11-1 про залік зустрічних однорідних вимог за контрактом від 13.05.2014 №01-05/14 (з урахуванням договору від 27.11.2014 № 1/11 про переведення боргу) та за контрактом від 17.10.2011 RM -002/10-11 (з урахуванням угоди від 05.06.2014 № 06-135 про передачу право вимоги), внаслідок чого заборгованість позивача перед компанією GLENYORK SYSTEMS LLP зменшилась на суму 9345,00 євро і становить суму 22215,00 євро.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Закон України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" був прийнятий Верховною Радою України в 1994 році з метою запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, у зв'язку з чим встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.
Так, статтею 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
У період з 28.08.2014 по 29.01.2015 Національний банк України постановами правління від 20.08.2014 № 515 "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України" та від 20.11.2014 № 734 "Про врегулювання ситуації па валютному ринку України" зменшував визначений статтею 1 Закону № 185/94-ВР строк та встановлював, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Виходячи з мети Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" - запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, а також зі змісту статі 1 цього Закону, убачається, що Верховна Рада України встановила спеціальні правила здійснення експортних та імпортних операцій, відповідно до яких вивезення за межі України товару на умовах відстрочення платежу має супроводжуватися зарахуванням виручки у іноземній валюті на рахунок резидента в уповноваженому банку, а авансовий платіж - надходженням на митну територію України товару.
Будь-які розрахунки між резидентами чи нерезидентами, вчинені поза межами уповноважених банків України чи з використанням способів, які не супроводжуються зарахуванням валюти на рахунки в уповноважених банках України чи надходження товару на митну територію України, тягнуть за собою відповідальність, передбачену статтею 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Відповідно до статтей 25 та 44 Закону України від 20.05.1999 №679-ХІУ "Про Національний банк України" Нацбанк наділено правом запроваджувати вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті, а також встановлювати порядок проведення обов'язкового продажу та розміру надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу.
Згідно з пунктом 2 постанови правління Національного банку України від 20.08.2014 № 515 "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України" (була чинною на момент здійснення експортної операції) та пунктом 2 постанови правління Національного банку України від 20.11.2014 734 "Про врегулювання ситуації па валютному ринку України" Нацбанком встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу па міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.
Так, відповідно до пункту 4 постанови правління НБУ від 20.11.2014 № 734 "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України" та у зв'язку із запровадженням вимоги щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону в розмірі 100% уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Під час судового розгляду суд встановив, що позивач не забезпечив зарахування виручки в іноземній валюті за експортований за межі України товар на його валютний рахунок в уповноваженому банку, що призвело до порушення встановленого в Україні режиму валютного регулювання.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 16.02.2015 № 0000552200, згідно з яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є правомірним, тому підстави для його скасування відсутні.
Таким чином, позов є таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.