07 серпня 2015 року (09 год. 40 хв.) Справа № 808/3505/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Киселя Р.В.,
при секретарі судового засідання Мащенко Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
30.06.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 5161,67 грн.
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5161,67 грн. Борг виник внаслідок несплати сум грошових зобов'язань, які були самостійно визначені у декларації за 2013 рік від 29.04.2014 №1400011486.
Ухвалою від 23.07.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 07.08.2015.
06.08.2015 від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
У судове засідання 07.08.2015 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув.
Поштове відправлення, яке містило повістку про виклик відповідача у судове засідання, було повернене до суду без вручення адресату із позначкою пошти - за закінченням терміну зберігання. Відтак, в силу приписів ч. 11 ст. 35 КАС України відповідач є належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача виник у зв'язку з поданням відповідачем декларації від 29.04.2014 №1400011486 про майновий стан і доходи за 2013 рік, відповідно до якої відповідачем самостійно було визначено розмір податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 5161,67 грн.
Таким чином, згідно даних облікової картки та довідки про заборгованість станом а 22.06.2015 загальна сума заборгованості відповідача по податку з доходів фізичних осіб складає 5161,67 грн., в тому числі пеня у розмірі 0,15 грн.(5161,67грн. + 0,15 грн. = 5161,82 грн.).
Вищезазначена сума грошових зобов'язань відповідачем не сплачена.
У зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань 04.12.2014 позивачем була сформована податкова вимога №3059-25, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 5161,82 грн. Вказана податкова вимога була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 10.12.2014.
Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу, платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У зазначені строки податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами п.п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання зазначеної норми права, у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, податківцями була направлена в його адресу податкова вимога від 04.12.2014 №3059-25, сума грошового зобов'язання визначена у розмірі 5161,82 грн. Вказана податкова вимога була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 10.12.2014.
Пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.
Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 04.12.2014 №3059-25 відкликаною. Крім того, наданою заявником обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаної податкової вимоги повністю не погашений. Відтак, податкова вимога позивача від 04.12.2014 №3059-25 є чинною.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Пунктами 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.
Судом встановлено, що на даний час податкова заборгованість не сплачена, а отже сума заборгованості заявлена позивачем до стягнення у розмірі 11753,10 грн. має бути стягнута з відповідача на користь позивача.
З наведених підстав суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: 69120, АДРЕСА_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування, в сумі 5161,82 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят одна гривня 82 коп.) на р/р 33115341700009, одержувач - Місцевий бюджет Шевченківського району, код платежу 11010500, код отримувача - 38025367, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль