17 липня 2015 рокум. Ужгород№ 807/741/15
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Скраль Т.В. ,
при секретарі судового засідання - Гелетей А.В.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 - в судове засідання не з"явився,
відповідача 1: Головне Управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області- представник Радь О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 17 липня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 липня 2015 року.
23 квітня 2015 року, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 березня 2015 року, в порядку визначеному Законом України "Про порядок виїзду з країни і в'їзду в Україну громадян України" та Порядком оформлення паспорта для виїзду за кордонного тимчасового затримання та вилучення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014р. №152 (далі - Порядок-152), позивач особисто звернувся до Мукачівського МВ УДМС України в Закарпатській області та подав всі документи, необхідні для оформлення і отримання паспорта громадянина України для тимчасових поїздок за кордон, а саме: заяву-анкету; паспорт громадянина України; відповідні документи, що підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів, або оригінал і копію документа про звільнення від таких платежів; заяву про відмову від внесення інформації (у тому числі відцифрованих відбитків пальців рук) до безконтактного електронного носія, що імплантований до паспорту для виїзду за кордон (у разі потреби). Однак, як наголошував позивач, відповідач спонукав його заповнити і підписати заяву про надання платних послуг та долучити до заяви-анкети , окрім квитанції про сплату державного мита, квитанцію про оплату вартості послуг ДМС в розмірі 87,15 грн. та квитанцію про оплату вартості бланку паспорта в розмірі 261,00 грн. Отже, на порушення вимог Конституції України, Закону-3857-12 та Порядку-152, посадовою особою Управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон позивачу було незаконно відмовлено, через несплату ним додаткових платежів, а саме 87,15 грн.- адміністративні послуги ДМС, та 261 грн. - за бланк паспорту.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. Зокрема, видача паспорта є результатом надання відповідачем відповідної адміністративної послуги, що здійснюється за заявою-анкетою встановленого зразка, яка одночасно є заявою про надання відповідної послуги з оформлення та видачі паспорта.
У відповідності до положень Закону України "Про адміністративні послуги" від 06.09.2012 року №5203-УІ (далі - Закон України №5203-УІ), Переліку № 195 та Порядку № 1098 адміністративна послуга з оформлення та видачі паспорта є платною та передбачає видачу бланка, а тому позивач має сплатити не тільки вартість цієї послуги, а й вартість бланка паспорта. Представник відповідача в судовому засіданні наголошував на тому, що дані платежі є обов'язковими при наданні адміністративних послуг з виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а саме: плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) зараховується до державного або місцевого бюджету, а кошти, отримані від надання адміністративних послуг та бланків, перераховуються до загального фонду Державного бюджету України. Таким чином, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
17 березня 2015 року, позивач особисто звернувся до Мукачівського МВ УДМС України в Закарпатській області з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та одночасно подав такі документи: заяву-анкету; паспорт громадянина України (після прийняття документів повертається); квитанцію про сплату державного мита за оформлення паспорта громадянина України для тимчасового виїзду за кордон у розмірі 170, 00 грн., ( а.с. 9-11).
Судом встановлено, що позивач 17 березня 2015 року звернувся до Мукачівського МВ ГУДМС у Закарпатській області зі скаргою щодо визнання відсутності у ДМС України компетенції щодо встановлення обов'язкової плати за надання адміністративних послуг з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, паспорта громадянина України для виїзду за кордон на заміну втраченого, проїзного документу дитини для виїзду за кордон, які передбачені п.27 Переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 04 червня 2007 р. № 795 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1098);Визнання відсутності у Державної міграційної служби України компетенції щодо встановлення обов'язкової оплати вартості бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон та бланку проїзного документу дитини для виїзду закордон та оплати вартості їх персоналізації та щодо виизнання протиправним та скасування наказу Державної міграційної служби України від 11 березня 2013 року №48.( а.с.52-53).
24 березня 2015 року, листом Мукачівського МВ ГУДМС № 1129 позивачу було надано відповідь на його скаргу від 17.03.2015 року та роз'яснено питання вартості послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ( а.с. 12-13).
Законом України від 21.01.1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" врегульовано порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок.
Чинною на час виникнення спірних правовідносин Постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.1995р. затверджено "Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення" (далі Правила). Постанова втратила чинність з 1 квітня 2015 року (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року N 682).
Статтею 7 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.10 Правил, для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон подається: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано всі необхідні документи для оформлення паспорту, які передбачено п.10 Правил.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, підставою відмови позивачу в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон стала несплата позивачем, відповідно до Постанов КМУ від 04.06.2007 р. № 795 та від 26.10.2011 р. № 1098, вартості послуги - 87,15 грн., вартості бланка - 261,00 грн.(загальна вартість бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм з урахуванням персоналізації становить 261, 00 грн.); що не містить безконтактний електронний носій - 204,00 грн. (статті 14 та 15 Закону Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».)
З такими підставами для відмови в оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон суд не погоджується з наступних підстав.
Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (далі - Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
До об'єктів справляння державного мита належить, зокрема, державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 10 х 17 грн. (статті 2, 3 Декрету).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав усі необхідні документи для оформлення паспорта, які передбачено п. 10 Правил та квитанцію про сплату державного мита в розмірі 170 грн., ( а.с. 11).
Постановою Кабінету Міністрів України №1098 від 26.10.2011р. затверджено Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг. Вказаним Порядком визначено перелік послуг, які можуть надаватися Міністерством внутрішніх справ та Державної міграційної служби.
Відповідно до п.2 Порядку, послуги надаються за письмовою заявою фізичних та юридичних осіб.
Правовий аналіз вказаної постанови КМУ свідчить про те, що платні послуги можуть бути надані за заявою особи, тобто за наявності у неї бажання отримати таку послугу, а не про обов'язковість замовлення такої послуги з метою, зокрема, оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон. В іншому випадку, якщо приймати до уваги позицію відповідача про обов'язковість таких послуг, постанова КМУ №1098 від 26.10.2011р. буде суперечити вимогам Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", статтею 7 якого прямо визначено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Таким чином, оскільки порядок оформлення та видачі паспортів визначено Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України та Правилами оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, відповідач був позбавлений можливості вимагати у позивача будь-які інші документи (платежі), окрім тих, що зазначені у вказаному Законі та Правилах ( чинних на час зверення).
Щодо доводів адміністративного позову, що позивач звернувся до відповідачу у порядку № 152 затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 07.05.2014 року, то суд зауважує, що із поданих позивачем доказів слідує, що позивач подав заяву-анкету для оформлення паспорта громадянина України для виїзду відповідно до Постанови КМ України про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення від 31 березня 1995 року № 231», яка втратила чинність з 01 квітня 2015 року.
Слід зазначити, що Порядок № 152 передбачає з 01 січня 2015 року оформлення і видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним носієм або без такого. Однак, Постанова КМ № 231 була діючою на час звернення позивача, а тому відповідач зобов'язаний був розглянути заяву позивача згідно з порядком та за поданими документами визначеним за цією Постановою № 231.
Сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із учиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка).
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року у справі №21-416а13.
При цьому, щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача забезпечити оформлення та видачу паспорту для виїзду за кордон, то суд зазначає, що вказані вимоги позивача підлягають до задоволення у спосіб, який би гарантував захист прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, а саме, шляхом визнання протиправними дій Мукачівського МВ УДМС в Закарпатській області щодо неприйняття від гр. ОСОБА_1 заяви- анкети на оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон від 17 березня 2015 року та зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області вирішити питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з огляду на поданий гр. ОСОБА_1 пакет документів та сплаченого державного мита, без сплати додаткових коштів, а саме: за бланк паспорта у розмірі 261,00 грн. та за послуги 87, 15 грн, оскільки суд не може підміняти державний орган, дії чи бездіяльність якого оскаржується, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого органу.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, а також дослідивши за вимогами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є таким, що підлягає до часткового задоволення, оскільки суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача під час вирішення заяви позивача на підставні поданих позивачем пакету документів, які були необхідні для оформлення і отримання паспорта громадянина України для тимчасових поїздок за кордон, передбачених п.10 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженими Постановою КМУ від 31.03.1995 року № 231.
Таким чином, доводи позивача в цій частині є підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 160,163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Мукачівського МВ УДМС в Закарпатській області щодо неприйняття від гр. ОСОБА_1 заяви- анкети на оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон від 17 березня 2015 року.
3. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області вирішити питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина Україна для виїзду за кордон громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з огляду на поданий гр. ОСОБА_1 пакет документів та сплаченого державного мита, без сплати додаткових коштів, а саме: за бланк паспорта у розмірі 120 (сто двадцяти) грн. 00 коп. та за послуги 87 (вісімдесят сім гривень,15 коп.)
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяТ.В. Скраль