20 березня 2012 р. Справа № 2а-16218/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2,
за участю:
позивача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, в якому позивач просить (з урахуванням зави про уточнення резолютивної частини позовної заяви від 20.03.2012р., яка прийнята судом):
- визнати дії відповідача - Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області за ненадання своєчасної, повної та обґрунтованої відповіді на звернення ОСОБА_3 від 06.07.2010 року - протиправними;
- зобов'язати відповідача - Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області надати повну та об'єктивну відповідь на звернення ОСОБА_3 від 06.07.2010 року.
В обґрунтуванні позову позивачем зазначено такі обставини.
ОСОБА_3 06.07.2010р. звернулась із заявою (вх. № 1570) до начальника Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області ОСОБА_4, у якій просила надати письмову повну, обґрунтовану, вичерпну відповідь на порушені у послідовності питання у передбачений законом строк. 02.08.2010р. за № 15-5/1.25-1722 позивачу надано письмову відповідь, проте, порушені питання не вирішено повністю, на них не надано повної, належної відповіді. Крім того, позивач у серпні 2010 року дізналась про те, що у квітні 2010р. її звернення за вх. №0847, №0961, №0945, №0946 відповідач надіслав до відома до Державної інспекції з енергозбереження, про що позивач не була повідомлена. Протиправні дії відповідача полягають у невжиття заходів, передбачених законодавством та в межах наявних повноважень, за наслідками вивчення звернення позивача щодо раніше наданих звернень. З огляду на ненадання належної, повної, своєчасної та обґрунтованої відповіді на звернення, позивач вважає, що порушено її конституційні та законні права, свободи та інтереси, як громадянки України.
Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити.
Предстаник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст. ст. 33-35 КАС України. Надав до суду 20.05.2011р. заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи свою позицію таким.
Твердження позивача щодо того, що 06.07.2010р. вона звернулась із заявою (вх. № 1570) до начальника Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області ОСОБА_4, у якій просила надати письмову повну, обґрунтовану, вичерпну відповідь на порушені у послідовності питання у передбачений законом строк не відповідає дійсності, адже 06.07.2010р. відповідачем було отримано заяву ОСОБА_3 про прийняття на особистий прийом 06.07.2010р. та надання роз'ясненя по вх.№ 1528 від 01.07.2010р., вх.№ 1529 від 01.07.2010р. у послідовності порушених питань. Заяву було розглянуто і 06.07.2010р. ОСОБА_3 призначено прийом на 14 год. 00 хв., проте, зі слів позивача її не влаштовував саме цей час і тому вона відмовилась задати питання та отримати відповіді на поставлені нею питання в заяві про прийняття на особистий прийом 06.07.2010 року. Не зважаючи на ці обставини, а також те, що позивач бажала отримати відповіді на свої питання під час особистого прийому, відповідачем надано вичерпну відповідь на її заяву листом від 02.08.2010р. за № 15-5/1.25-1722. Щодо ненадання відповіді на деякі питання, порушені у заяві від 06.07.2010р., відповідач пояснив таке: ненадання відповіді на питання № 8, 10, 11, 12 - листи за вх. №0847, №0961, №0945, №0946 відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» направлено до Державної інспекції з енергозбереження для розгляду по суті, оскільки ці питання входять до компетенції цього органу; ненадання відповіді на питання № 9 - у заяві від 15.03.2010р. за № 631 позивач звертається із проханням надати їй для ознайомлення колективний договір, тому відповідь на це питання їй не надавалась, оскільки позивачка відмовилась від ознайомлення з колективним договором, а заява адресована не на адресу відповідача; щодо відповіді на питання № 14 - посвідчене доручення знаходиться в матеріалах справи №2а-4337/10/0470. Що стосується питань по заявам вх. №1528 від 01.07.2010р. та вх. №1529 від 01.07.2010р., то в тексті заяви від 06.07.2010р. відсутнє будь-яке посилання на зазначені заяви, тому відповідь стосовно цих заяв у листі від 02.08.2010р. за № 15-5/1.25-1722 відсутня. Таким чином, відповідачем була надана повна та обґрунтована відповідь на поставлені ОСОБА_3 у заяві від 06.07.2010 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» встановлено вимоги до звернення,зокрема: звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань; у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги; звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства; Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
ОСОБА_3 звернулася до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області із заявою «про прийняття на особистий прийом 06.07.2010р. та надання роз'яснень по вх.1528 від 01.07.2010р., вх. 1529 від 01.07.2010р. у послідовності порушених мною питань». Зазначена заява зареєстрована відповідно до відмітки 06.07.2010р. за вх. № 1570.
Судом встановлено, що позивачем було дотримано положення ст.5 Закону України «Про звернення громадян», якою встановлено вимоги до форми, змісту та порядку подачі звернення.
Згідно ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі дії у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
- порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
- створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
У заяві від 06.07.2010р. за вх. № 1570 із посиланням на норми діючого законодавства України позивач просила у послідовності порушених нею питань надати письмово на домашню адресу відповіді з наступного:
1. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.1235 від 31.05.2010р.?
2. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.1256 від 01.06.2010р.?
3. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.1052 від 30.04.2010р.?
4. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.1287 від 03.06.2010р.?
5. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.1308 від 04.06.2010р.?
6. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь на лист від 02.06.2010р. за №15-5/1.25-1243?
7. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.1397 від 14.06.2010р.?
8. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.0847 від 09.04.2010р.?
9. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.0631 від 15.03.2010р.?
10. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.0961 від 22.04.2010р.?
11. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.0946 від 20.04.2010р.?
12. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.0945 від 20.04.2010р.?
13. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.1314 від 04.06.2010р.?
14. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.1222 від 28.05.2010р.?
15. Чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.1242 від 31.05.2010р.?
Крім того, у заяві від 06.07.2010р. за вх. № 1570 у зв'язку із отриманням листів Державної інспекції з енергозбереження від 02.07.2010р. за №14/15-1594, №14/15-1593 та листа Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 01.07.2010р. за №15-5/1.25-1470, ОСОБА_5 просила надати міркування та роз'яснення по акту службового розслідування та листам Державної інспекції з енергозбереження та Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області.
Як зазначила у позовній заяві ОСОБА_3 предметом даного спору у рамках цього позову є питання щодо неналежного розгляду заяви позивача від 06.07.2010р. та ненадання відповідачем своєчасної, повної, вичерпної та обґрунтованої відповіді на порушені у зверненні запитання у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», тому при розягляді справи суд досліджує та розглядає саме це питання.
Листом від 02.08.2010р. за № 15-5/1.25-1722 відповідач повідомив позивача про такі обставини.
06.07.2010р. ОСОБА_3 була прийнята на особистому прийомі, про що свідчить запис у журналі обліку особистого прийому громадян. Зазначений факт досліджувався судом, а саме: на його підтвердження оглянуті надані відповідачем до суду протокол особистого прийому начальника територіального управління по Дніпропетровській області від 06.07.2010р. (індекс 1583), витягом із журналу особистого прийому.
Щодо розгляду заяв, згаданих позивачем у заяві від 06.07.2010р., відповідачем зазначено наступне:
- на заяву вх.1235 від 31.05.2010р. надана відповідь від 15.07.2010р. за № 15-5/1.25-1596 і направлена листом на домашню адресу ОСОБА_3;
- на заяву вх.1256 від 01.06.2010р. надана відповідь від 15.06.2010р. за № 15-5/1.25-1596 і направлена листом на домашню адресу ОСОБА_3;
- на заяву вх.1052 від 30.04.2010р. надана відповідь від 21.05.2010р. за № 15-5/1.25-1151 і направлена листом на домашню адресу ОСОБА_3;
- на заяву вх.1287 від 03.06.2010р. надана відповідь від 11.06.2010р. за № 15-5/1.25-1317 і направлена листом на домашню адресу ОСОБА_3;
- на заяву вх.1308 від 04.06.2010р.надана відповідь від 11.06.2010р. за № 15-5/1.25-1318 і направлена листом на домашню адресу ОСОБА_3;
- на заяву вх.1397 від 14.06.2010р. надана відповідь від 14.07.2010р. за № 15-5/1.25-1571 і направлена листом на домашню адресу ОСОБА_3;
- на заяву вх.0847 від 09.04.2010р. відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслана на адресу Державної інспекції з енергозбереження від 15.04.2010р. за №15-5/1.21-0860;
- на заяву вх.1271 від 04.06.2010р. надані відповіді від 02.06.2010р. за № 15-5/1.25-1243 та від 04.06.2010р. за № 15-5/1.25-1258 і направлена на домашню адресу ОСОБА_3;
- на заяву вх.0961 від 22.04.2010р. відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслана на адресу Державної інспекції з енергозбереження від 22.04.2010р. за №15-5/1.21-0938;
- на заяву вх.0945 від 20.04.2010р. відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслана на адресу Державної інспекції з енергозбереження від 22.04.2010р. за №15-5/1.21-0938;
- на заяву вх.0946 від 20.04.2010р. відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслана на адресу Державної інспекції з енергозбереження від 22.04.2010р. за №15-5/1.21-0938;
- на заяву вх.1314 від 04.06.2010р. надана відповідь від 01.07.2010р. за № 15-5/1.25-1470 і направлена листом на домашню адресу ОСОБА_3;
- на заяву вх.1222 від 28.05.2010р. - доручення фізичної особи було посвідчено, тому не потребує посвідчення;
- на заяву вх.1242 від 31.05.2010р. надана відповідь від 19.07.2010р. за № 15-5/1.25-1613 і направлена листом на домашню адресу ОСОБА_3
Крім цього, у листі від 02.08.2010р. за № 15-5/1.25-1722 відповідач зазначив, що вимога ОСОБА_3 щодо надання міркувань та роз'яснень по акту службового розслідування та листам Державної інспекції з енергозбереження та Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області є нетактовною та незаконною, а тому не підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як встановлено судом, скарги позивача розглянуто у термін, встановлений ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»: з моменту отримання відповідачем заяви позивача - 06.07.2010р. до надання відповіді на цю заяву - 02.08.2010р. - минуло 27 календарних днів.
Відповідь на звернення направлялась позивачу простою поштою, що не суперечить вимогам чинного законодавства України, проте, відповідно до відмітки про відправку на конверті, відповідь на звернення відправлене 16.08.2010 року.
Щодо обгрунтованості та повноти наданої на заяву ОСОБА_3 від 06.07.2010р. листом відповіді від 02.08.2010р. за № 15-5/1.25-1722 суд встановив таке. Тобто надання відповіді відбулось із порушенням місячного строку.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.
У процесі судового розгляду справи судом у порядку підтвердження та перевірки фактів, викладених позивачем у заяві від 06.07.2010р. та відповідачем у листі-відповіді на зазначену заяву від 02.08.2010р. за № 15-5/1.25-1722 для їх співставлення і надання висновку щодо об'єктивності та повноти наданої відповіді оглянуто наступні докази:
- заяви: вх.1242 від 31.05.2010р., вх.1235 від 31.05.2010р., вх.1256 від 01.06.2010р., вх.1287 від 03.06.2010р., вх.1308 від 04.06.2010р., вх.1397 від 14.06.2010р., вх.1271 від 04.06.2010р., вх.0961 від 22.04.2010р., вх.0945 від 20.04.2010р., вх.0946 від 20.04.2010р., вх.1314 від 04.06.2010р.,
2) листи від 19.07.2010р. за № 15-5/1.25-1613, від 15.07.2010р. за № 15-5/1.25-1596, від 15.06.2010р. за № 15-5/1.25-1596, від 21.05.2010р. за № 15-5/1.25-1151, від 11.06.2010р. за № 15-5/1.25-1317, від 11.06.2010р. за № 15-5/1.25-1318, від 14.07.2010р. за № 15-5/1.25-1571, від 15.04.2010р. за №15-5/1.21-0860, від 02.06.2010р. за № 15-5/1.25-1243, від 04.06.2010р. за № 15-5/1.25-1258, від 22.04.2010р. за №15-5/1.21-0938, від 01.07.2010р. за № 15-5/1.25-1470.
При цьому судом встановлено, що на питання чому не надана відповідь на заяви ОСОБА_3 вх.0961 від 22.04.2010р., вх.0945 від 20.04.2010р., вх.0946 від 20.04.2010р., вх.0847 від 09.04.2010р. відповідачем у листі від 02.08.2010р. за № 15-5/1.25-1722 зазначено, що вказані заяви відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» надіслані на адресу Державної інспекції з енергозбереження від 15.04.2010р. за №15-5/1.21-0860.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Судом було оглянуто лист від 15.04.2010р. за №15-5/1.21-0860, яким направлялись заяви вх.0961 від 22.04.2010р., вх.0945 від 20.04.2010р., вх.0946 від 20.04.2010р., вх.0847 від 09.04.2010р. до Державної інспекції з енергозбереження і встановлено, що, як зазначено у самому листі, заяви надсилаються «до відома». Положеннями ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», на яку як на підставу направлення заяв посилається відповідач, не передбачено такої форми надсилання за належністю як «до відома», натомість, виходячи із положень зазначеної статті звернення пересилається за належністю з обґрунтуванням причин, чому дане звернення не може бути розглянуто саме органом до якого надійшло.
Крім того, відповідно до вступної частини листа від 15.04.2010р. за №15-5/1.21-0860, у порушення ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», відповідач не повідомив позивача-заявника про пересилання звернення на розгляд до іншого органу.
Також судом було встановлено, що відповідачем у листі від 02.08.2010р. за № 15-5/1.25-1722 взагалі не було надано відповіді щодо того, чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.0631 від 15.03.2010 року.
Щодо повноти відповіді на порушене позивачем у заяві від 06.07.2010р. питання щодо того, чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.1222 від 28.05.2010р., то суд встановив таке.
У листі від 02.08.2010р. за № 15-5/1.25-1722 відповідачем вказано, що питання чому ОСОБА_3 не надана відповідь вх.1222 від 28.05.2010р. не потребує відповіді, адже доручення фізичної особи було посвідчено.
Фактично, таким формулювання відповідачем було прийнято рішення відмову в задоволенні вимог щодо надання інформації чому ОСОБА_3 не надана відповідь на вх.1222 від 28.05.2010р., при цьому відповідачем порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до якої рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, зважаючи на розгляд звернення з порушення стоків та встановлені судом у процесі судового розгляду факти щодо неповного та необ'єктивного розгляду відповідачем звернення ОСОБА_3 від 06.07.2010 року, надання належної уваги, як того вимагають положення ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», усім викладеним у зверненні фактам, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
З урахуванням того, що позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 11,90 грн. (за позовні вимоги немайнового характеру та позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди), що підтверджується оригіналами квитанції від 08.12.2010р., які міститься у матеріалах справи, а позовні вимоги підлягають задоволенню, підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 1 грн. 70 коп., сплачені позивачем.
Керуючись ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати дії відповідача - Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області за ненадання своєчасної, повної та обґрунтованої відповіді на звернення ОСОБА_3 від 06.07.2010 року - протиправними.
Зобов'язати відповідача - Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області надати повну та об'єктивну відповідь на звернення ОСОБА_3 від 06.07.2010 року.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 всі здійснені нею і документально підтверджені судові витрати у розмірі 11 грн. 90 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 23 березня 2012 року
Суддя В.В ОСОБА_1