Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 червня 2015 р. Справа №805/1765/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
час прийняття постанови: 14 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зінченка О.В.,
при секретарі судового засідання Усові Д.В.,
з участю представників:
позивача - Масляка В.В., Чемьоркіної Ю.Л.,
відповідача - Дроботенко Л.М., Онищенко І.В., Дерев'янко Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Зевс Кераміка» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області під час проведення перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 квітня 2015 року № 0006071501, від 05 червня 2015 року № 0007261501, -
У травні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Зевс Кераміка» (далі - позивач, ПАТ «Зевс Кераміка») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, Слов'янська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) про визнання протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області під час проведення перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0006071501.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що посадовими особами Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, на підставі підпунктів 20.1 4 пункту 20.1 статті 20 пункту 75.1 статті 75. підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 пункту 82.2 статті 82 пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» проведено документальну позапланову виїзну перевірку нарахування ПАТ «Зевс Кераміка» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року, за результатами якої складений акт перевірки № 1467/15-01/32359747 від 16 квітня 2015 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0006071501 на суму 22 413,00 грн.
Позивач вказав, що перевіркою встановлені порушення пункту 189.1 статті 189, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.3, 198.5. статті 198 Податкового кодексу України, а саме не включено до бази оподаткування податком на додану вартість повернення товару іноземному постачальнику на суму 112 064, 08 грн., внаслідок чого підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 22 413 грн.
Підставою для такого висновку є необґрунтована та не підкріплена нормами чинного законодавства позиція податкового органу щодо необхідності коригування податкового кредиту в разі повернення бракованого товару постачальнику, оскільки, товар, що повертається не був використаний в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підприємства, а отже має місце випадок, передбачений підпунктом 198.5 «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи те товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкові періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, позивач зауважив, що ним цілком правомірно включено суму ПДВ, сплачену при імпорті дисків «Аnсога» за контрактом з «Teсno Diamant Srl» до податкового кредиту.
Надалі, через неналежну якість диски відповідно до додаткової угоди № 7 від 01 листопада 2014 року до контракту № ZC 43/09 від 08 травня 2009 року були повернуті постачальнику.
Позивач вказав, що пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як зазначив позивач, відповідно до пункту 192.2 статті 192 Податкового кодексу України норма наведеної вище статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.
Враховуючи, що «Teсno Diamant Srl» є нерезидентом та взагалі не є платником податку на додану вартість, позивач вважає, що посилання податкового органу на норми пункту 192.1 статті 192 в обґрунтування необхідності коригування податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість є неправомірними та не базуються на нормах чинного законодавства.
При цьому, позивач вказав, що податковий орган не спростовує, що товар ввозився з метою використання його для виробництва керамічної плітки, тобто з метою отримання доходу, а той факт, що з незалежних від підприємства причин диски не були використані - не є підставою вважати, що діяльність підприємства не мала господарської діяльності.
Крім того, позивач зазначив, що твердження відповідача про те, що товар не використовувався в оподатковуваних операціях прямо суперечить вимогам Податкового законодавства, оскільки відповідно до підпункту 14.1.186 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України: «податок; оподаткування; платник податку; оподатковувана операція для цілей розділу V цього кодексу - відповідно податок на додану вартість; оподаткування податком на додану вартість; платник податку на додану вартість; операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість».
Окрім наведеного позивач зазначив, що вивезення товару в режимі експорту відповідно до статті 195, пункту 206.4 статті 206 Податкового кодексу України є оподаткованою операцією оскільки за визначенням наведеного вище пункту «Операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 195.11 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу». Те, що при експорті операція оподатковується за нульовою ставкою не означає, що операція є неоподаткованою, оскільки у Податковому кодексі України визначено протилежне.
Також позивач звернув увагу на те, що акт перевірки складений відповідачем у двох не ідентичних примірниках, а саме, в акті зазначено, що інформаційні додатки 2, 5, 6, 7 містяться лише у примірнику податкового органу. Більш того, в наданому для ознайомлення та підписання примірнику податкового органу зазначені додатки відсутні, про що вказано при підписанні акту. При цьому, додаток 7, зазначений в акті перевірки містить - «копії оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 за січень 2015 року по розрахунках з «TECNO DIAMANT Srl», ВМД № 700050000/2014/0010013 від 03 квітня 2014 року на імпорт товару, ВМД 700050000/2015/000073 від 21 січня 2015 року на експорт товару, рахунки-проформи від 16 січня 2015 року № 01/01, накладної на повернення від 21 січня 2015 року № icn00000257, кредит-ноти від 11 грудня 2014 року № 0002343, рекламаційного акта ввід 09 грудня 2014 року № 1», тобто «завірені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби» - відсутній.
З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області під час проведення перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0006071501 (арк. справи 4-6).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року відкрите провадження у даній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (арк. справи 1).
28 травня 2015 року представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог щодо протиправності дій відповідача (арк. справи 85-86), в яких просив суд викласти позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача наступним чином: визнати протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області під час проведення перевірки (зокрема під час оформлення її результатів), а саме: в порушення підпунктів 86.1-86.3 Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 року № 984, складання акту перевірки, подання для ознайомлення та підписання позивачеві в двох не ідентичних примірниках, без інформаційних доказів, які зазначені в Акті, що є його невід'ємною частиною та містять завірені в установленому законодавством порядком копії документів, що підтверджують наявність фактів порушень, тобто без доказів правопорушення.
Також 15 червня 2015 року представник позивача надав суду заяву про збільшення (доповнення) позовних вимог (арк. справи 88-89), в яких, окрім наведеного вище представник позивача просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 05 червня 2015 року № 0007261501, яка прийнята судом до розгляду. В обґрунтування наведеного представник позивача посилався на те, що підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення від 05 червня 2015 року № 0007261501 стали висновки актів про результати документальних позапланових виїзних перевірок: від 16 квітня 2015 року № 1467/15-01/32359747, на підставі якого винесене податкове-повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0006071501, а також від 19 травня 2015 року № 1775/15-01/32359747, але наведене вище податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0006071501, яке винесене за наслідками акту перевірки є предметом оскарження в даній адміністративній справі, тому позивач вважає, що відповідач не мав права посилатись на висновки акту перевірки, за яким видане податкове повідомлення-рішення, щодо якого розпочата процедура судового оскарження, оскільки такий акт та наведене податкове повідомлення-рішення не може породжувати жодних юридичних наслідків, з урахуванням чого представник просив суд також розглянути вимоги про скасування даного податкового повідомлення-рішення в межах однієї позовної заяви.
У судовому засіданні представники ПАТ «Зевс Кераміка» підтримали заявлені позовні вимоги, просили суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, про що надали суду письмові заперечення (арк. справи 147-148), в яких зазначили, що під час проведення перевірки перевіряючими було встановлено наступне.
ПАТ «Зевс Кераміка» уклало з «TECNO DIAMANT» (Польща) Контракт № ZС 43/09 від 08 травня 2009 року з додатковими угодами, згідно з яким ПАТ «Зевс Кераміка» (покупець) придбаває на умовах FСА Фиорано Моденезе (МО) (Incoterms 2000), обладнання у відповідності до специфікації, при цьому, умови оплати за товар: платежі здійснюються прямим банківським переказом згідно інвойсам, виставленим продавцем у відповідності з умовами, вказаними у специфікаціях. Контракт діє з дати підписання до повного виконання. Сальдо розрахунків на 31 січня 2015 року Кт 283245,83 грн. Відповідач вказав, що продукція була отримана позивачем за ВМД № 700050000/2014/001013 від 03 квітня 2014 року, суму ПДВ позивачем у квітні 2014 було включено до складу податкового кредиту.
У січні 2015 року ПАТ «Зевс Кераміка» здійснило повернення товару продавцю нерезиденту (у митному режимі експорту) відповідно до додаткової угоди № 7 від 01 листопада 2014 року за умовами якої покупець відправляє продавцю у зв'язку з рекламаційним актом № 1 від 09 грудня 2014 року:
- круги шліфувальні радіальні Аncога 200x10x24 100/120 Z - 10шт.,
- круги шліфувальні радіальні Аncога 200x10x40 120/140 Z - 10шт.,
При цьому, продавець виставляє покупцю кредит-ноту на загальну суму 6 122,50 Євро, а покупець бере зобов'язання сплатити рахунок № 000424 від 05 березня 2014 року за вирахуванням суми кредит-ноти. Інші пункти контракту залишені без змін. У рекламаційному акті № 1 від 09 грудня 2014 року зазначено, що продукція (шліфувальні круги), поставлена TECNO DIAMANT (Польща) на підставі контракту № ZС 43/09 від 08 травня 2009 року з додатковими угодами відповідно до ВМД № 700050000/2014/001013 від 03 квітня 2014 року визнана забракованою. Недоліки, які встановила комісія в якості продукції: «неспівпадіння з посадочними отворами. Вказана продукція підлягає поверненню та гарантійній заміні за умовами зазначеного контракту. Повернення товару було оформлено ВМД № 700050000/2015/000073 від 21 січня 2015 року, зокрема вказано: номенклатура постачання: шліфувальні круги (код товару 68042100) на загальну суму 112 064,08 грн.; дата фактичного перетину кордону 27 січня 2015 року; митниця перетину - 201100500 Львівська митниця ДФС; засіб транспортування - автотранспорт, перевізник - ПП ОСОБА_1, РНОК НОМЕР_3, м. Хмельницький. Умови поставки DDU Opoczno (PL).
Відповідач зазначив, що відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Згідно пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Окрім викладеного, пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Враховуючи зазначене, якщо покупець при придбанні імпортованого товару скористався правом на податковий кредит, суми такого податкового кредиту при поверненні товару (у зв'язку з тим, що він бракований), підлягають коригуванню, оскільки такий товар не був використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, з урахуванням чого Слов'янською ОДПІ було складено акт перевірки від 16 квітня 2015 року № 1467/15-01/32359747, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 30 квітня 2015 року № 006071501 про зменшення підприємству суми від'ємного значення податку па додану вартість на 22 413 грн.
Якщо платник податку за такими товарами скористався своїм правом на податковий кредит і в подальшому здійснює їх вивезення у митному режимі експорту, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник повинен здійснити нарахування ПДВ, при цьому база оподаткування за такою операцією визначається виходячи із ціни придбання таких товарів, але в протиріч наведеного ПАТ «Зевс Кераміка» не включено до бази оподаткування податком на додану вартість повернутих товарів на суму 112 064,08 грн., що є порушення пункту 189.1 статті 189, пункту 192.1 статті 192, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, та призвело до заниження ним податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 22 413 грн. та відповідно, до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2015 року на 22 413 грн.
Відповідач вказав, що не може погодитись з позицією позивача щодо того, що невикористання ним дисків не є підставою вважати діяльність негосподарською, адже законодавство вимагає лише мету, а не фактичного використання у господарських операціях. Таке твердження на думку відповідача є помилковим, оскільки пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку може включити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг. необоротних активів, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів. З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Окрім викладеного, представниками відповідача були надані суду додаткові пояснення до наведених вище заперечень (арк. справи 154-155), в яких відповідач стосовно прийняття податкового повідомлення рішення від 05 червня 2015 року № 0007261501 зазначили наступне.
За приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до підпункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язання платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковим повідомленням рішенням № 0006071501 від 30 квітня 2015 року, яке оскаржувалось платником податку на дату прийняття рішення від 05 червня 2015 року є рішенням, яким платнику зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на 22 413 грн. (форми - В4), а не визначено суму коштів яку він повинен сплатити до бюджету як податкове зобов'язання. Таким чином, посилання позивача на пункт 15.18 статті 56 Податкового кодексу України, як на норму, яка порушена податковим органом і на підставі чого податкове повідомлення рішення № 0007261501 від 05 червня 2015 року повинно бути скасовано є помилковим та безпідставним.
З приводу посилань позивача на визнання протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області під час проведення перевірки відповідач вказав, що організація та проведення документальних позапланових виїзних перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ (документальних позапланових виїзних (невиїзних) перевірок правомірності нарахування від'ємного значення податку) є однією із процедур, передбачених Регламентом опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими нараховано від'ємне значення податку на додану вартість та/або задекларовано бюджетне відшкодування, затвердженим наказом Державної податкової служби України від 19 червня 2012 року № 522.
На підставі наведеного, акт позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Зевс Кераміка» складено за формою, яка наведена у додатку 2 до наведеного вище наказу, інформативні додатки до наведеного акту додані лише до першого примірника акту, про що у ньому наявний відповідний запис з переліком, а саме: «надані у ході перевірки та завірені ПАТ «Зевс Кераміка» належним чином копії первинних документів, оригінали яких знаходяться на підприємстві, всього на 33 аркушах.
Стосовно порушень, викладених у додатку 5: «Перелік суб'єктів господарювання - постачальників, відібраних для опрацювання ПАТ «Зевс Кераміка» містить інформацію, яка використовується для співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування іх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Вказаний додаток підписується лише посадовими особами податкового органу, та додається до першого примірника акту.
Враховуючи викладене, відповідач просив суд відмовити позивачеві у визнанні протиправними дій Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області під час проведення перевірки, а також визнанні протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень від 30 квітня 2015 року № 0006071501, від 05 червня 2015 року № 0007261501.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Зевс Кераміка» (ЄДРПОУ 32359747, адреса: вул. Гончарна, м. Слов'янськ, буд. 7, зареєстроване як юридична особа 06 березня 2003 року за № 12771200000000000 реєстраційною службою Слов'янського міського управління юстиції. Позивач узятий та перебуває на обліку в Слов'янській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, як платник податків з 20 березня 2003 року за № 3193, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 60-62) та здійснює свою діяльність на підставі Статуту Публічного акціонерного товариства «Зевс Кераміка» (арк. справи 63-80).
Відповідач, Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.
У підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України зазначено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких проводиться документальна позапланова перевірка.
Так, підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 вказаної статті Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів адміністративної справи, у період з 25 березня 2015 року по 16 квітня 2015 року головними державними ревізорами - інспекторами відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області Дроботенко Людмилою Михайлівною, Олійник Оленою Сергіївною, Дерев'янко Тетяною Євгенівною, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Приватним акціонерним товариством «Зевс кераміка» (ЄДРПОУ 32359747) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 1 391 224 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 989 912,00 грн., відображених у податковій декларації з податку на додану вартість від 23 лютого 2015 року № 9021256822 за січень 2015 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2015 року, згідно із затвердженим планом перевірки, наведеним у додатку 1 до акту перевірки.
За результатами наведеної вище перевірки, посадовими особами відповідача 16 квітня 2015 року складено акт № 1467/15-01/32359747 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Приватним акціонерним товариством «Зевс Кераміка» (податковий номер 32359747) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року, яким встановлені порушення позивачем пункту 189.1 статті 189, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування за січень 2015 року на суму ПДВ в розмірі 22 413 грн. (арк. справи 9-24).
Не погодившись із наведеним актом перевірки позивач звернувся до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області із відповідними запереченнями (арк. справи 31-33), у зв'язку з чим відповідач відповіддю від 27 квітня 2015 року за № 8216/10/05-22-15-01 «Щодо розгляду заперечень на підставі висновку № 5/15-01-32359747 від 27 квітня 2015 року» повідомив позивача про залишення без змін висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки (арк. справи 34-36).
З урахуванням викладеного, на підставі вказаного акту перевірки від 16 квітня 2015 року № 1467/15-01/32359747 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0006071501 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2015 року у розмірі 22 413 грн. (арк. справи 7).
Окрім викладеного, Слов'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області з 12 травня 2015 року по 19 травня 2015 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Зевс Кераміка» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 438 526 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ від 20 березня 2015 року № 9045505230 за лютий 2015 року згідно із затвердженим планом перевірки, наведеним у додатку 1 до акту перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 19 травня 2015 року № 1775/15-01/32359747, яким також установлено завищення позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 22 413,00 грн. (арк. справи 90-106).
Не погодившись із наведеним актом перевірки позивач 25 травня 2015 року звернувся до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області із відповідними запереченнями (арк. справи 139), у зв'язку з чим відповідач відповіддю від 02 червня 2015 року за № 10699/10/05-22-15-01 «Щодо розгляду заперечень на підставі висновку № 8/15-01-32359747 від 02 червня 2015 року» повідомив позивача про залишення без змін висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки (арк. справи 140).
На підставі вказаного вище акту перевірки від 19 травня 2015 року № 1775/15-01-32359747, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2015 року № 0007261501 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 22 413 грн. (арк. справи 137).
Прийняті відповідачем рішення є правовими актами індивідуальної дії, правомірність винесення яких здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.
Спірними обставинами у даній справі є правомірність дій відповідача під час оформлення результатів проведеної перевірки, а також обґрунтованість винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень від 30 квітня 2015 року № 0006071501, від 05 червня 2015 року № 0007261501. З приводу викладеного суд зазначає наступне.
Як зазначалось судом вище, на підставі акту перевірки від 16 квітня 2015 року № 1467/15-01/32359747, за висновками якого відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючим органом встановлені порушення позивачем пункту 189.1 статті 189, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування за січень 2015 року на суму ПДВ в розмірі 22 413 грн., які підлягають зменшенню.
З описової частини наведеного акту перевірки вбачається, що податковим органом були зроблені висновки про порушення виходячи з того, що позивачем не включено до бази оподаткування податком на додану вартість повернення товарів (забраковану продукцію), придбану у його контрагента, а саме «TECNO DIAMANT» на підставі додаткової угоди № 7 від 01 листопада 2014 року до контракту № ZC 43/09 від 08 травня 2009 року, відповідно до рекламаційного акту № 1 від 09 грудня 2014 року на суму 112 064,08 грн.
Водночас, згідно з актом перевірки від 19 травня 2015 року № 1775/15-01/32359747 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «Зевс Кераміка» бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий 2015 року - податковим органом у відповідності до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено завищення позивачем за лютий 2015 року суми залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 22 413 грн.
З наведеного вбачається, що контролюючим органом в акті камеральної перевірки від від 19 травня 2015 року № 1775/15-01/32359747 встановлене порушення ПАТ «Зевс Кераміка» за лютий 2015 року з урахуванням порушень, встановлених за результатами проведеної документальної позапланової перевірки за січень 2015 року, викладених в акті перевірки від 16 квітня 2015 року № 1467/15-01/32359747, а саме: завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 22 413,00 грн., яке знайшло своє відображення в акті перевірки від 19 травня 2015 року № 1775/15-01/32359747 за лютий 2015 року, як порушення щодо завищення суми залишку від'ємного значення за попередній звітний період, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 22 413 грн.
З приводу викладеного судом встановлено з матеріалів адміністративної справи, що 08 травня 2009 року Публічним акціонерним товариством «Зевс Кераміка» укладено з «TECNO DIAMANT» (Польща) Контракт № ZС 43/09 з додатковими угодами, згідно з яким ПАТ «Зевс Кераміка» (далі - покупець) придбаває на умовах FСА Фиорано Моденезе (МО) (Incoterms 2000) обладнання у відповідності до специфікації, при цьому, умови оплати за товар (платежі) здійснюються прямим банківським переказом згідно інвойсам, виставленим продавцем у відповідності з умовами, вказаними у специфікаціях. Контракт діє з дати підписання до повного виконання.
З наявних у матеріалах адміністративної справи документах вбачається, що ПАТ «Зевс Кераміка» придбало у TECNO DIAMANT (Польща) наступне обладнання:
- круги шліфувальні радіальні Аncога 200x10x24 100/120 Z - 10 шт.,
- круги шліфувальні радіальні Аncога 200x10x40 120/140 Z - 10 шт.
Продукція отримана позивачем відповідно до наведеного вище контракту з додатковими угодами відповідно до ВМД № 700050000/2014/001013 від 03 квітня 2014 року; визнана забракованою, а саме:
- круги шліфувальні радіальні Аncога 200x10x24 100/120 Z - 10 шт.,
- круги шліфувальні радіальні Аncога 200x10x40 120/140 Z - 10 шт.
З урахуванням наведеного, у січні 2015 року ПАТ «Зевс Кераміка» здійснило повернення товару продавцю - нерезиденту (у митному режимі експорту) відповідно до додаткової угоди № 7 від 01 листопада 2014 року за умовами якої покупець відправляє продавцю у зв'язку з рекламаційним актом № 1 від 09 грудня 2014 року наведену продукцію.
При цьому, продавець виставляє покупцю кредит-ноту на загальну суму 6 122,50 Євро (або 112 064,08 грн.), а покупець бере зобов'язання сплатити рахунок № 000424 від 05 березня 2014 року за вирахуванням суми кредит-ноти. Інші пункти контракту залишені без змін.
Як вбачається з наведеного вище рекламаційного акту № 1 від 09 грудня 2014 року продукція (шліфувальні круги) поставлена «TECNO DIAMANT» (Польща) на підставі контракту № ZС 43/09 від 08 травня 2009 року з додатковими угодами відповідно до ВМД № 700050000/2014/001013 від 03 квітня 2014 року визнана забракованою. Недоліки, які встановила комісія в якості продукції: «неспівпадіння з посадочними отворами. Вказана продукція підлягає поверненню та гарантійній заміні за умовами зазначеного контракту».
Повернення товару оформлено ВМД № 700050000/2015/000073 від 21 січня 2015 року, зокрема вказано: номенклатура постачання: шліфувальні круги (код товару 68042100) на загальну суму 112 064,08 грн.; дата фактичного перетину кордону 27 січня 2015 року; митниця перетину - 201100500 Львівська митниця ДФС; засіб транспортування - автотранспорт, перевізник - ПП ОСОБА_1, РНОК НОМЕР_3, м. Хмельницький. Умови поставки DDU Opoczno (PL).
Означене підтверджується наступними документами: копіями оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 за січень 2015 року по розрахунках з «TECNO DIAMANT», ВМД № 700050000/2014/001013 від 03 квітня 2014 року на імпорт товару, ВМД № 700050000/2015/000073 від 21 січня 2015 року на експорт товару, рахунку-проформи від 16 січня 2015 року № 01/01, накладної на повернення від 21 січня 2015 року № icn00000257, кредит-ноти від 11 грудня 2014 року № 0002343, рекламаційного акта від 09 грудня 2014 року № 1, додаток № 7 до акту перевірки (арк. справи 47-55).
Виходячи зі змісту акту перевірки, відповідачем зроблені висновки, що позивачем наведена вище сума повернутих товарів у розмірі 112 064,08 грн. не включена до бази оподаткування ПДВ, у результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 22 413 грн. за січень 2015 року. Дане порушення встановлено відповідачем при звірці задекларованого ПАТ «Зевс Кераміка» показника у рядку 1 колонка Б Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів та митну територію України» за січень 2015 року, ВМД, контрактів, добротно-сальдових відомостей по рахункам 209 та 632. В бухгалтерському обліку зроблено запис Дт 632 Кт 209 на суму 112 064,08 грн.
Суд зазначає, що відповідно до положення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.2 статті 198 цього ж Кодексу визначено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 192.3 статті 192 Кодексу).
Згідно пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Окрім викладеного, пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до положень пункту 200.1., 200.3., 200.4. статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
При цьому підпунктом «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу.
Проаналізувавши наведені вище норми Податкового кодексу України у взаємозв'язку із встановленими обставинами справи, суд вважає, що у розглядуваних правовідносинах, а саме при поверненні позивачем імпортованого товару, при придбанні якого ним включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 22 413 грн., суми такого податкового кредиту, підлягали коригуванню у податковій декларації за відповідний звітний податковий період.
Водночас, суд звертає увагу, що Податковим кодексом України передбачена можливість відображати результати перерахунку як податкового кредиту, так і податкових зобов'язань, постачальником та отримувачем у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд погоджується з висновками Слов'янської ОДПІ викладених в акті перевірки від 16 квітня 2015 року № 1467/15-01/32359747 про зменшення підприємству суми від'ємного значення податку на додану вартість на 22 413,00 грн., оскільки позивачем не включено до бази оподаткування податком на додану вартість повернутих товарів на суму 112 064,08 грн., що є порушенням наведених вище норм Податкового кодексу України, а саме: пункту 189.1 статті 189, пункту 192.1 статті 192, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.
Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 05 червня 2015 року № 0007261501, суд виходить із наступного.
Як вказувалось судом вище, позивачем як на підставу протиправності означеного рішення вказано, те що при його винесенні відповідачем використані висновки актів про результати документальних позапланових виїзних перевірок: від 16 квітня 2015 року № 1467/15-01/32359747, на підставі якого винесене податкове-повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0006071501, а також від 19 травня 2015 року № 1775/15-01/32359747, але податкове-повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0006071501 є предметом оскарження в даній адміністративній справі, а тому відповідач не мав права посилатись на висновки акту перевірки, за яким видане податкове повідомлення-рішення, щодо якого розпочата процедура судового оскарження, оскільки такий акт та наведене податкове повідомлення-рішення не може породжувати жодних юридичних наслідків.
Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V нього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен апатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Як свідчить податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0006071501, яке прийнято на підставі акту перевірки від 16 квітня 2015 року № 1467/15-01/32359747, відповідачем останнім зменшено позивачеві розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2015 року у розмірі 22 413 грн.
Наведеним податковим повідомленням-рішенням на позивача не покладений обов'язок сплатити до бюджету суму коштів як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, виходячи із визначення грошового зобов'язання закріпленого у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість за своєю правовою природою не є грошовим зобов'язанням у контексті наведеного вище пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 05 червня 2015 року, а провадження у даній адміністративній справі відкрито лише 08 червня 2015 року, тобто контролюючим органом спірне податкове повідомлення-рішення прийнято раніше ніж відкрито провадження в адміністративній справі з оскарження податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2015 року № 0006071501.
При цьому, зважаючи на те, що при розгляді даної адміністративної справи встановлена обґрунтованість висновків за актом перевірки від 16 квітня 2015 року № 1467/15-01/32359747, які покладені в основу висновків акту перевірки від 19 травня 2015 року № 1775/15-01/32359747, стосовно завищення позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 22 413,00 грн., суд не вбачає підстав для скасування наведеного спірного податкового повідомлення-рішення з підстав необґрунтованості його винесення.
Таким чином, позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З приводу позовних вимог позивача про визнання протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області під час проведення перевірки (зокрема під час оформлення її результатів), а саме: в порушення підпунктів 86.1-86.3 Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 року № 984 складання акту перевірки подання для ознайомлення та підписання позивачеві в двох не ідентичних примірниках, без інформаційних доказів, які зазначені в Акті, є його невід'ємною частиною та містять завірені в установленому законодавством порядком копії документів, що підтверджують наявність фактів порушень, тобто без доказів правопорушення», при цьому позивач має на увазі інформаційні додатки № 2, 5, 6, 7, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 86.1, 86.3 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
При цьому зазначено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.
Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.
Крім цього, суд зазначає, що процедура порядку оформлення результатів документальних перевірок також визначена «Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавств», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (далі - Порядок).
Відповідно до розділу І наведеного вище Порядку акт є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальні перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказова інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкові служби.
Акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку, до акта додаються інформативні додатки.
Згідно з розділом ІІІ наведеного вище Порядку - залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать:
- затверджений керівником (заступником керівника) органу державної податкова служби та підписаний начальником відділу (управління) працівника, що очолю перевірку, план перевірки платника податків;
- відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень що повторюються;
- розрахунки донарахованих (зменшених) сум податків та зборів, а також розрахунки зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, зменшені (збільшення) заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розрізі податкових періодів;
- пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки;
- інші матеріали, що підтверджують наявність фактів порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
- копії матеріалів (описи, відомості, протоколи) про результати проведено платником податків інвентаризації;
- матеріали зустрічних звірок, реєстри, в яких зазначається інформація про надіслані запити на їх проведення до інших органів державної податкової служби та отримані відповіді;
- завірені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншої законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкові служби, у випадку їх отримання;
- опис отриманих копій документів;
- дані про виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (експортних, імпортних, бартерних, з переробки давальницької сировини на території України та за її межами тощо);
- інші матеріали, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки та вжиття інших заходів.
При цьому пунктом 2 наведеного вище розділу встановлено, що усі додатки, які містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, в тому числі інформацію про аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків, опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), та відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень
та порушень, які повторюються, підписуються посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які здійснили перевірку, та посадовими особами платника податків або його законними представниками.
Також до акта (довідки) документальної позапланової перевірки додаються інформативні додатки залежно від питань, що підлягали перевірці.
Як зазначалось судом вище, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо порушення ним наведених вище норм Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів перевірки, яки виразились в не приєднанні до акту перевірки інформаційних додатків № 2, 5, 6, 7.
З дослідження у судовому засіданні оригіналу акту перевірки, копію якого долучено до матеріалів адміністративної справи (арк. справи ), судом встановлено, що відповідачем не були надані позивачеві до його примірника акту перевірки інформаційні додатки за № 2, 5, 6, 7, що також підтверджено представниками відповідача у судовому засіданні, а також вказано безпосередньо в акті перевірки.
З дослідження додатків, які не надані позивачеві, судом встановлено, що додаток № 2 - Наказ «Про проведення інвентаризації» від 12 травня 2015 року № 70-Інв, підписаний генеральним директором Пат «Зевс Кераміка» О.О. Богославським (арк. справи 193-194); додаток № 5 - перелік суб'єктів господарювання, постачальників, відібраних для опрацювання ПАТ «Зевс Кераміка», підписаний службовими особами Слов'янської ОДПІ ГУ Міндходів у Донецькій області (арк. справи 203); додаток № 6 - податкові накладні ПАТ «Зевс Кераміка» (арк. справи 204-216); додаток № 7 - зворотно-сальдова відомість ПАТ «Зевс Кераміка» за період з 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року (арк. справи 217).
З наведеного можна зробити висновок, що усі наведені вище інформаційні додатки, окрім додатку № 5, що містить інформацію службового характеру, які приєднані податковим органом до акту перевірки, у відповідності до норм Податкового кодексу України та пункту 2 розділу ІІІ наведеного вище «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», в обов'язковому порядку необхідно було надати позивачеві разом із його примірником акту перевірки, які є його невід'ємною частиною. При цьому, Податковий кодекс України та означений вище Порядок не передбачає будь-яких обставин для ненадання платникові податку інформаційних додатків, крім тих, що містять інформацію службового характеру.
Зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що дії відповідача, які полягали в ненаданні позивачеві до його примірника акту перевірки від 16 квітня 2015 року № 1467/15-01/32359747 інформаційних додатків № 2, 6, 7, є протиправними.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, судом з дослідження у судовому засіданні оригіналу акту перевірки та примірника наданого позивачем не встановлено, що акти перевірки є не ідентичними.
З урахуванням викладеного, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс Кераміка» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області під час проведення перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 квітня 2015 року № 0006071501, від 05 червня 2015 року № 0007261501 підлягають частковому задоволенню, а саме підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області стосовно ненадання позивачеві до його примірника акту перевірки від 16 квітня 2015 року № 1467/15-01/32359747 інформаційних додатків, приєднаних до акту перевірки - за № 2, 6, 7, а в іншій частині не підлягають задоволенню через їх безпідставність.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що 01 листопада 2011 року набрав чинність Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року за № 3674-VI та встановлено новий порядок оплати судового збору при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивачем, при сплаті судового збору за подачу позовної заяви за ставками, передбаченими для позовів майнового та немайнового характеру сплачений судовий збір у загальному розмірі 255,78 грн. (182,70 грн. + 73,08 грн.), тому з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету судовий збір у розмірі 1 589,49 грн. (1 827,00 грн. - 182,70 грн. - 54,81 грн. (73,08 грн. - 18,27 грн. (73,08 грн./4)).
Згідно із пунктом 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Зевс Кераміка» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області під час проведення перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 квітня 2015 року № 0006071501, від 05 червня 2015 року № 0007261501, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області в частині не надання Приватному акціонерному товариству «Зевс Кераміка» до його примірника акту перевірки від 16 квітня 2015 року № 1467/15-01/32359747 інформаційних додатків, приєднаних до акту перевірки - за № 2, 6, 7.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Зевс Кераміка» на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1 589, 49 грн. (одну тисячу п'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 49 коп.).
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 липня 2015 року.
Постанова у повному обсязі складена 04 серпня 2015 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.