20 липня 2015 р. Справа № 804/8268/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Софіївської районної державної адміністрації, третя особа головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
07.07.2015 року ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою в якій просить:
- визнати відмову в.о. голови Софіївької районної державної адміністрації Дніпропетровської області в формі листа від 20.05.2015 року №01-30-646/0/370-15 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10.9911 га гр. ОСОБА_3 на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області протиправною;
- зобов'язати Софіївську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10.9911га гр. ОСОБА_3 на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та зобов'язати видати розпорядження щодо затвердження цього проекту.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 18.05.2015 року вона звернулася до голови Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровській області з заявою про затвердження розробленої документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтованою площею 10.9911га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області із земель запасу, разом із документацією із землеустрою, однак відповідач листом від 20.05.2015 року № 01-03-646/0/370-15 відмовив в затвердженні документації із посиланням на відсутність повноважень.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, доводи викладені в позовні заяві підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити частково, з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2009 року по справі № 2-249/09 було визнано право на земельну частку (пай) за ОСОБА_3 в розмірі 8,0 в умовних кадастрових гектарах вартість 75227,64 грн. з індексацією.
08.07.2011 року Софіївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області розпорядженням №276-р надала дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі земельної частки (паю) із земель запасу на території Першотравенеької сільської ради Софіївського району на підставі рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2009 року в розмірі 8,00 в умовних кадастрових гектарах вартістю 75227,64 грн.
На замовлення позивача ОСОБА_4 підприємством «Земсфера» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу на підставі розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації від 08.07.2011 року №276-р.
18.05.2015 року позивач звернувся до в.о. голови Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровській області з заявою про затвердження розробленої документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтованою площею 10.9911га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області із земель запасу, до якої було додано оригінал та завірена чином копія документації із землеустрою.
20.05.2015 року Софіївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області листом №01-30-646/0/370-15 відмовила в затвердженні розробленої документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, та зазначила, що в зв'язку зі вступом в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», змінами, які відбулися в Земельному кодексі України, зокрема до статті 122 Земельного кодексу України, повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності надійшли до Державного агентства земельних ресурсів України та його територіальних органів.
Вирішуючи спір суд зазначає, що у відповідності до статті 33 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
Згідно із преамбулою Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.
З наведеного слідує, що чинне земельне законодавство передбачає два способи безоплатного одержання громадянами земель для ведення особистого селянського господарства: 1) із земель державної або комунальної власності на підставі Земельного кодексу України; 2) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності на підставі Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):
- розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку;
- приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
- розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
- приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).
Враховуючи те, що розпорядження Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 08.07.2011 року №267-р, яким позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації на земельну ділянку із земель запасу, станом на день розгляду справи не скасовано у судовому або адміністративному порядку, то останнє породжує правові наслідки та є обов'язковим для виконання.
Так, статтею 121 Земельного кодексу України визначені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам:
- для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
- для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
- для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
При цьому, розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
Суд зазначає, що у даному переліку безоплатної передачі відсутнє призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно статті 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 Земельного кодексу України, мають кореспондуватись із нормами статті 121 зазначеного Кодексу.
Таким чином, суд зазначає, що під час прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен використовуватися саме Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», а не Земельний кодекс України, оскільки є спеціальним законодавчим актом, який регулює питання виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам.
Судом на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.05.2013 року встановлено, що земельна ділянка, яку позивач бажає виділити на місцевості, належить до земель державної власності; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення та знаходиться за межами населеного пункту, таким чином саме Софіївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області повинна розглядати заяву позивача про затвердження проекту землеустрою.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем, в порушення вимог Закону, надано ОСОБА_3 інформаційну відповідь оформлену листом від 20.05.2015 року № 01-30-646/0/371-15 замість прийняття відповідного розпорядження, при цьому не надавши оцінку поданому клопотанню позивача та пакету документів, що надані позивачем для затвердження документації із землеустрою.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Софіївську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області видати розпорядження щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10.9911га гр. ОСОБА_3 на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, то суд зазначає наступне.
Прийняття судом рішення про зобов'язання відповідного органу місцевого самоврядування прийняти рішення про зобов'язання видати розпорядження щодо затвердження проекту землеустрою є недопустимим, оскільки в такому разі судовий орган порушує виключну компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, визначену законом, щодо розгляду зазначених заяв.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ця позовна вимога не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Софіївської районної державної адміністрації, третя особа головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Софіївької районної державної адміністрації оформлену листом від 20.05.2015 року №01-30-646/0/370-15 у затвердженні ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,9911 га на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.
3обов'язати Софіївську районну державну адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,9911 га, яка знаходиться на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та прийняти відповідне розпорядження.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 48,72 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 24 липня 2015 року
Суддя ОСОБА_1