05 серпня 2015 року м. ЛуцькСправа № 803/1424/14
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого, судді Смокович В.І.,
при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,
за участю представників позивача Кортоус Т.В., Жук С.П.,
представника відповідача Чикиди П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції у Волинській області до Волинської обласної школи вищої спортивної майстерності про зобов'язання вчинити дії,
Державна фінансова інспекція у Волинській області (далі - позивач, ДФІ у Волинській області, інспекція) звернулась в суд з адміністративним позовом до Волинської обласної школи вищої спортивної майстерності (далі - відповідач, школа) про зобов'язання виконати пункти 3, 5, 7, 8, 9 законних вимог Державної фінансової інспекції у Волинській області від 26 травня 2014 року № 030-14-14/4015 "Про усунення порушень законодавства з питань дотримання фінансово-бюджетної дисципліни".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем була проведена позапланова ревізія фінансово-господарської діяльності Волинської обласної школи вищої спортивної майстерності за період з 01 травня 2010 року по 01 квітня 2014 року, якою виявлено ряд фінансових порушень, що викладені в акті ревізії від 11 квітня 2014 року №030-26/18.
З метою усунення виявлених порушень ДФІ у Волинській області направила відповідачу лист-вимогу від 26 травня 2014 року №03-030-14-14/4015 з датою виконання до 23 червня 2014 року.
Оскільки школою не було забезпечено повного виконання вимоги, позивач просить суд зобов'язати Волинську обласну школу вищої спортивної майстерності виконати пункти 3, 5, 7, 8, 9 законних вимог Державної фінансової інспекції у Волинській області від 26 травня 2014 року № 030-14-14/4015 "Про усунення порушень законодавства з питань дотримання фінансово-бюджетної дисципліни".
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Відповідач в письмових запереченнях від 21 липня 2014 року (а.с.48-52), а також його представник у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог з тих підстав, що виявлені порушення є надуманими та необґрунтованими. Просять суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що працівниками Державної фінансової інспекції у Волинській області у період з 24 березня по 11 квітня 2014 року проводилася позапланова ревізія фінансово-господарської діяльності у Волинській обласній школі вищої спортивної майстерності, за результатом якої складений акт від 11 квітня 2014 року №030-26/18 (а.с.6-34).
На підставі висновків вищенаведеного акту, ДФІ у Волинській області направило відповідачу лист-вимогу від 26 травня 2014 року № 030-14-14/4015 (а.с.40-41), у якому вимагалося:
- усунути порушення бюджетного законодавства щодо незаконного використання коштів загального фонду кошторису по КТКВ 130114 «Забезпечення підготовки спортсменів вищих категорій школами вищої спортивної майстерності» в сумі 14 247,54 грн на придбання палива використаного для надання платних послуг, які потрібно було здійснювати за рахунок спеціального фонду (п.3);
- усунути порушення щодо незаконного нарахування та виплати заробітної плати трьом тренерам-викладачам (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6) в сумі 94 936,74 грн (із урахуванням єдиного соціального внеску) внаслідок встановлення завищеного розміру тижневого навантаження (п.5);
- усунути порушення щодо незаконного встановлення надбавки в розмірі 10% до посадового окладу за спортивне звання заступнику директора з АГР ОСОБА_7 та її виплати в період з 01 травня 2010 року по 01 лютого 2012 року на загальну суму 4 062,84 грн (із урахування єдиного соціального внеску) (п.7);
- усунути порушення щодо незаконної виплати матеріальної допомоги в сумі 5 346,49 грн (п.8);
- усунути порушення щодо незаконної виплати премії ОСОБА_8 в період дії дисциплінарного стягнення в сумі 2 044,50 грн (із урахування єдиного соціального внеску) (п.9).
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення), її визначено як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 цього Положення).
Держфініспекція утворена шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010.
Частиною першою статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2939-ХІІ) встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Пункт 7 статті 10 Закону № 2939-XII закріплює право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування (пункт 1 цього Порядку).
За правилами пункту 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
За змістом частини шостої статті 2 Закону № 2939-XII порядок проведення Держфінінспекцією державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, за правилами пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Згідно з пунктом 50 цього Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Отже, такі збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків, яка не породжує безпосередньо права чи обов'язки для цієї установи, оскільки обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 20 січня 2015 року №21-603а14, від 15 квітня 2014 року №21-40а14, від 13 травня 2014 року №21-89а14, від 18 вересня 2014 року №21-332а14, від 07 липня 2015 року №21-1008а15, які в силу статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України повинні враховуватися всіма судами України.
У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила позовну вимогу про зобов'язання школи виконати пункти листа-вимоги, у яких вказується на виявлені збитки та їхній розмір. Крім того, у вказаних пунктах міститься вказівка про зобов'язання відповідача перерахувати кошти до Державного бюджету України.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов контролюючого органу до підконтрольної установи про зобов'язання виконати лист-вимогу. За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Крім того, пункт 5 листа-вимоги ДФІ у Волинській області від 26 травня 2014 року № 030-14-14/4015 скасований постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі №803/1495/14. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, а тому набрала законної сили (а.с.97-103).
Той факт, що контролюючий орган оскаржив судові рішення у справі №803/1495/14 в касаційному порядку не зупиняє набрання ними законної сили, але може бути підставою для перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в цій частині.
Вищенаведене, на думку суду, є додатковою підставою для відмови у позові в частині зобов'язання виконати пункт 5 листа-вимоги від 26 травня 2014 року № 030-14-14/4015.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», суд
У задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції у Волинській області до Волинської обласної школи вищої спортивної майстерності про зобов'язання виконати пункти 3, 5, 7, 8, 9 законних вимог Державної фінансової інспекції у Волинській області від 26 травня 2014 року № 030-14-14/4015 "Про усунення порушень законодавства з питань дотримання фінансово-бюджетної дисципліни" - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст постанови виготовлений 06 серпня 2015 року.