21 липня 2015 р. Справа № 804/8983/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гончарової Ірини Анатоліївни
при секретарі - Вакуленко А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю науково- технічного підприємства "Макс і К" про підтвердження обгрунтованості застосування арешту майна платника податків , -
17.07.15 р. Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обгрунтованості застосування арешту майна платника податків .
Подання обґрунтовано тим, що відповідач відмовився від допуску працівників податкового органу до перевірки 16.07.15 р., у зв'язку з чим податковим органом 17.07.2015 року прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю науково- виробничого підприємства "Макс і К".
Заявник у судовому засіданні підтримав подання.
Представник відповідача проти подання заперечував, надав письмові заперечення до суду та заявив клопотання про закриття провадження за поданням податкового органу,у зв'язку з тим, що в даному випадку наявний спір про право, оскільки наказ про проведення перевірки від 14.07.15 р. № 565 оскаржується ТОВ НТП "Макс і К" в судовому порядку, підтвердженням чого є ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі № 804/8525/15 від 13.07.2015 року.
Суд розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження за поданням податкового органу встановив наступне.
Згідно п.2 ч.5 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
У п.5 листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 року №571/11/13-11 «Щодо особливостей провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби» наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі судам необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.
При цьому судам слід мати на увазі, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.
Закриваючи провадження у справі за поданням податкового органу у зв'язку з виявленням спору про право суд, згідно з частиною другою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Тому в ухвалі про закриття провадження у справі в розглядуваних випадках суд повинен роз'яснити, що відповідні вимоги підлягають розгляду в адміністративних судах України, але в загальному порядку позовного провадження.
Згідно п.9 листа Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 року №149/11/13-11 «Щодо особливостей провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби» спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті - 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.
Оскільки представником відповідачаи у судовому порядку оскаржується наказ податкового органу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю науково- технічного підприємства "Макс і К" від 14.07.15 р. № 565, то вбачається існування спору про право між сторонами, що у свою чергу виключає можливості розгляду справи за особливостями встановленими статтею 183-3 КАС України.
Одночасно суд зазначає про те, що податковий орган не позбавлений можливості звернутися з позовом про підтвердження обґрунтованості застосування арешту до адміністративного суду у загальному порядку.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.157, 165,183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Закрити провадження у адміністративній справі №804/8983/15 за поданням Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю науково- технічного підприємства "Макс і К" про підтвердження обгрунтованості застосування арешту майна платника податків.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч.3 ст.157 КАС України, повторне звернення з тим самим поданням не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Гончарова