03 серпня 2015 р.Справа № 820/3529/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2015р. по справі № 820/3529/15
за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області
до Державного підприємства "Іскра"
про стягнення податкового боргу,
06.04.2015 року позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з рахунків боржника ДП "Іскра" заборгованість по земельному податку в сумі 8656,74 грн. в рахунок погашення його податкового боргу на користь місцевого бюджету на бюджетний рахунок одержувача №33213811700233, одержувач УДКСУ у Зміївському районі (код 37754227), банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державне підприємство "Іскра" має самостійно узгоджений податковий борг перед бюджетом з податку на землю з юридичних осіб у розмірі 8656,74 грн., згідно наданої податкової декларації з плати за землю №1500002555 від 20.02.2015 року. Податковий борг Державного підприємства "Іскра" виник 02.10.2001 року та до теперішнього часу не переривався. Позивач вважає, що викладені у адміністративному позові обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Державного підприємства "Іскра" про стягнення податкового боргу - відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач - Державне підприємство "Іскра", зареєстроване як юридична особа 09.01.1997 р., код ЄДРПОУ - 00852909. (а.с.4).
Як платник податків підприємство перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області.
ДП "Іскра" було задекларовано податкове зобовязання у розмірі 8656,74 грн. щомісячно, згідно податкової декларації з плати на землю №1500002555 від 20.02.2015 року.(а.с.13-14).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів наявності у відповідача податкового боргу, а відповідачем надано докази, що підтверджують сплату грошового зобов'язання, отже підстави для стягнення грошових зобов'язань з відповідача - відсутні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до положень п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
З матеріалів справи вбачається, що ДП "Іскра" було сплачено земельний податок за листопад, грудень 2014 р. , за січень, лютий, березень, квітень 2015 року у сумі 36000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3 від 27.01.2015 року (а.с.31) та витягом з картки особового рахунку платника податків. (а.с. 91-101).
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У спірних правовідносинах порядок виконання податкового обовязку визначений Податковим кодексом України.
Перевіряючи обґрунтованість доводів ДПІ про неналежне виконання відповідачем податкового обовязку, судом першої інстанції встановлено, що відповідач - Державне підприємство "Іскра", сплатив задекларований ним податок за землю.
Посилання позивача на те, що суми, сплачені по зазначених квитанціях були зараховані органом ДПІ в рахунок погашення податкового боргу, який виник в період з 2001р., є необґрунтованими, оскільки відповідно до положень Податкового кодексу України, податковий орган має право самостійно визначити суму грошового зобов'язання платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку надання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така декларація була надані пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення - рішення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Також судом першої інстанції встановлено, що рішенням ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області №71 від 27.11.2014 року, на підставі ст. 101 ПК України та даних інформаційних систем органу доходів і зборів, з ДП "Іскра" списано безнадійний податковий борг, який виник станом на 27.11.2014 року у сумі 77524,97 грн. (а.с.90). Отже, зарахування ДПІ надміру сплаченого податкового зобов'язання відповідачем в рахунок погашення безнадійного боргу є неправомірним.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів наявності у відповідача податкового боргу, а відповідачем надано докази, що підтверджують сплату грошового зобов'язання, отже підстави для стягнення грошових зобов'язань з відповідача - відсутні.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 року по справі № 820/3529/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного Управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2015р. по справі № 820/3529/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3
Повний текст ухвали виготовлений 06.08.2015 р.