04 серпня 2015 р. Справа № 876/7379/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Довгої О. І., Улицького В. З.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 19 червня 2015 року по справі № 463/5286/14-а 2-ар/463/2/15 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради за участі третіх осіб: Публічного акціонерного товариства "Променергоавтоматика", Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради про зобов'язання прийняти рішення,
Позивач звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Личаківського районного суду м. Львові від 17 лютого 2015 року, а саме: в який спосіб спростовано посилання на матеріальне право: статтю 377 ЦК України, статтю 415 ЦК України, статтю 120 ЗК України. На підставі чого є твердження "суд приходить до висновку, що підстави для надання ОСОБА_2 права постійного користування землею ... слід відмовити"?. Чи знятий з державної реєстрації Державний акт ІІ-ЛВ№000337? Якщо знятий, то на підставі якого рішення? Чи однаковий титул земельної ділянки №39 тимчасове користування та постійне користування? Чи скасована Ухвала №513? Якщо скасована, то яким рішенням? Чи може ЛМР заставити ОСОБА_2 укласти договір оренди землі? Де прописано поняття, вказаний державний акт визнано таким «що втратив чинність»? Чи може державний акт ІІ-ЛВ№000337 втратити ще щось? Чи є рішення суду про втрату державним актом ІІ-ЛВ№000337 чинності? Якщо є, то хто і коли прийняв таке рішення? Яким рішенням Верховної Ради державний акт ІІ-ЛВ№000337 набрав чинності? На підставі чого в рішенні є твердження: "спірна земельна ділянка належала ПАТ "Променергоавтоматика"? Чи була предметом купівлі-продажу земельна ділянка №39, що належала ГІАТ "Променергоавтоматика"? Що перешкодило суду вимагати від відповідача виконати Ухвалу суду про надання доказу правомірності своєї дії по залишенню заяви позивача від 29 серпня 2014 року до ЛМР? Що перешкодило суду послатись в Постанові від 17 лютого 2015 року на матеріальне право?
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 19 червня 2015 року відмовлено позивачу у роз'ясненні постанови Личаківського районного суду м. Львова від 17 лютого 2015 року.
Зазначену ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач. У поданій апеляційній скарзі просить вказану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що статтею 170 КАС України не передбачено підстав для відмови в роз'ясненні рішення суду.
Оскільки в справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Згідно з матеріалами справи 6 жовтня 2014 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Львівської міської ради, яким просив зобов'язати відповідача прийняти рішення про перехід права постійного користування земельною ділянкою площею 1,250 га, за адресою вул. Бескидська, 39 у м. Львові до позивача.
Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 17 лютого 2015 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
2 квітня 2015 року позивач звернувся з заявою про роз'яснення постанови Личаківського районного суду м. Львова від 17 лютого 2015 року, а саме: в який спосіб спростовано посилання на матеріальне право: статтю 377 ЦК України, статтю 415 ЦК України, статтю 120 ЗК України. На підставі чого є твердження "суд приходить до висновку, що підстави для надання ОСОБА_2 права постійного користування землею ... слід відмовити"?. Чи знятий з державної реєстрації Державний акт ІІ-ЛВ№000337? Якщо знятий, то на підставі якого рішення? Чи однаковий титул земельної ділянки №39 тимчасове користування та постійне користування? Чи скасована Ухвала №513? Якщо скасована, то яким рішенням? Чи може ЛМР заставити ОСОБА_2 укласти договір оренди землі? Де прописано поняття, вказаний державний акт визнано таким «що втратив чинність»? Чи може державний акт ІІ-ЛВ№000337 втратити ще щось? Чи є рішення суду про втрату державним актом ІІ-ЛВ№000337 чинності? Якщо є, то хто і коли прийняв таке рішення? Яким рішенням Верховної Ради державний акт ІІ-ЛВ№000337 набрав чинності? На підставі чого в рішенні є твердження: "спірна земельна ділянка належала ПАТ "Променергоавтоматика"? Чи була предметом купівлі-продажу земельна ділянка №39, що належала ГІАТ "Променергоавтоматика"? Що перешкодило суду вимагати від відповідача виконати Ухвалу суду про надання доказу правомірності своєї дії по залишенню заяви позивача від 29 серпня 2014 року до ЛМР? Що перешкодило суду послатись в Постанові від 17 лютого 2015 року на матеріальне право?
Відповідно до статті 170 КАС якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Копія ухвали про роз'яснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, а також заявнику, які не були присутні у судовому засіданні.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду є зрозумілим, таке не припускає різного тлумачення, а викладені у заяві підстави для роз'яснення судового рішення не передбачені статтею 170 КАС України.
Проаналізувавши наведені законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне додати, що твердження апелянта про те, що статтею 170 КАС України не передбачено підстав для відмови в роз'ясненні рішення суду є вірним.
Водночас цією статтею чітко передбачено підстави для перегляду судових рішень, виключно за наявності яких суд роз'яснює таке рішення.
Твердження апелянта про те, що суддя є дієздатною особою, а відтак може поясники своє рішення є беззмістовним.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 19 червня 2015 року по справі № 463/5286/14-а 2-ар/463/2/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Довга О. І.
ОСОБА_3