Справа: № 369/5385/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук Л.М. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
05 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.
СуддівБорисюк Л.П.,
Собківа Я.М.,
При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області про призначення пенсії,-
ОСОБА_1 пред'явив позов до Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області, в якому просить визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії неправомірними; зобов'язати Управління ПФУ в Києво-Святошинському районі Київської області призначити йому пенсію із зниженням пенсійного віку; зобов'язати Управління ПФУ в Києво-Святошинському районі Київської області призначити йому пенсію зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році ІІ категорії, починаючи з 09 лютого 2015 року.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2015 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та відноситься до 2-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням категорії 2, серії НОМЕР_1 , видане Київською облдержадміністрацією 17 лютого 1994 року.
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління ПФУ в Києво-Святошинському районі Київської області із заявою про призначення йому пенсії за віком у відповідності до вимог ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.
Листом від 08 травня 2015 року № 4643/07 Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні йому пенсії за віком у відповідності до вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують періоди по ліквідації аварії на ЧАЕС та довідки про період участі в ліквідації аварії.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особи, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів пенсійний вік зменшується на 10 років.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, які встановлені цим законом.
Позивач ОСОБА_1 має статус особи, що працювала в зоні відчуження, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії.
У відповідності до положень пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України, колегія суддів вважає, що позивач має право на призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державної пенсії, оскільки єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є посвідчення «учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Тобто, довідка про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є обов'язковою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не для призначення пенсі із зменшенням пенсійного віку.
Посилання відповідача на обов'язковість подання довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або інших документів, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку є неправомірними.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Києво-Святошинського районного суду від 01 грудня 1993 року встановлено юридичний факт, про те, що ОСОБА_1 знаходився з 13 серпня по 17 серпня 1986 року, та з 23 вересня 1986 року по 27 вересня 1986 року в с. Залісся Чорнобильського району по виконанню робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проводив евакуацію жителів с. Залісся Чорнобильського району.
Вказаним рішенням встановлено, що працюючи водієм в В. Багачанського РТП Полтавської області в період з 13 серпня по 17 серпня 1986 року, та з 23 вересня 1986 року по 27 вересня 1986 року ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації жителів села Залісся Чорнобильського району Київської області та вивозив майно жителів цього села в Бородянський район Київської області. Знаходження ОСОБА_1 в с. Залісся Чорнобильського району по виконанню вищевказаних робіт підтверджується довідкою за № 896 від 18 липня 1991 року, видану Новозалісською селищною радою Бородянського району, про те, що ОСОБА_1 з серпня по 17 серпня 1986 року, та з 23 вересня 1986 року по 27 вересня 1986 року дійсно вивозив майно жителів с. Залісся Чорнобильського району Київської області.
Відповідно до вимог ч. 1 ч. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи ту обставину, що рішенням Києво-Святошинського районного суду від 01 грудня 1993 року встановлено, що ОСОБА_1 з 13 серпня по 17 серпня 1986 року, та з 23 вересня 1986 року по 27 вересня 1986 року знаходився в с. Залісся Чорнобильського району та виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проводив евакуацію жителів с. Залісся Чорнобильського району, а також, встановлено, що позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 має право на призначення йому пенсії із зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії Чорнобильській АЕС.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2015 року залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.