04.08.2015 р.Справа № 816/2660/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бегунца А.О.
Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2015р. по справі № 816/2660/15
за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
до Публічного акціонерного товариства "Полтавахіммаш"
про зобов'язання вчинити дії,
Позивач, Полтавське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтавахіммаш" (далі-відповідач, ПАТ "Полтавахіммаш"), в якому просив: зобов'язати допустити уповноважених осіб виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до проведення планової перевірки по нарахуванню, сплаті та використанню коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та зобов'язання надати відомості, що містяться у наказах про призначення на відповідну посаду, про виконання обов'язків за посадою керівника, паспортному документі та довідці про присвоєння ідентифікаційного номеру, щодо посадової особи - в.о. генерального директора Публічного акціонерного товариства "Полтавахіммаш" ОСОБА_1 для складання протоколу про вчинення 02.07.2015 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2015 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 816/2660/15.
Не погодившись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими.
Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що юрисдикція адміністративних судів згідно з вимогами частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини другої цієї статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Таким чином, особливість процесуальної правосуб'єктності Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як суб'єкта владних повноважень в адміністративному судочинстві, полягає у можливості звернення до суду лише у разі, якщо таке право прямо передбачено законом.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивачем вважається особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана заява до адміністративного суду.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4 ) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Колегія суддів зазначає, що позивач використовуючи право на звернення до суду, послався на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІУ (далі - Закон № 1105), Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - ФСС з ТВП) від 22.12.2010 № 29, зареєстрованої в Мін'юсті 25.03.2011 за № 393/19131 (далі - Інструкція № 29), КУпАП.
Так, згідно із ч. 1 ст. 4 Закону № 1105 Фонд соціального страхування України , (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Згідно із п. 2, п. 3, п. 4, п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону № 1105 Фонд має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від органів доходів і зборів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності відомості щодо використання страхових коштів, перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду, отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки, порушувати відповідно до законодавства питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення законодавства у сфері соціального страхування, вимагати надання інформації про вжиті заходи.
Разом із цим, згідно із п. 2, п 4 ст. 10 Закону № 1105 Фонд зобов'язаний здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів, контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону 1105 встановлено, що до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до п. 8, п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону 1105 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом.
Згідно п. 6.2 Інструкції № 29 страхувальник під час здійснення перевірки зобов'язаний допускати посадових осіб органу ФСС з ТВП до здійснення перевірки за умови дотримання порядку здійснення перевірки, передбаченого цією Інструкцією, та надавати необхідні для здійснення перевірки документи, надавати копії документів, засвідчені страхувальником, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час перевірки, відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст. 244-10 КУпАП органи Фонду соціального страхування України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування України у здійсненні перевірок. За ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-19 цього Кодексу, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Згідно із ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед інших обов'язкових даних зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Звертаючись до суду з вимогою про зобов'язання вчинити дії, а саме допустити до проведення перевірки та надати відомості про посадову особу, Полтавське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мав намір виконати свої повноваження та завдання, визначені законодавством, що не враховано судом першої інстанції.
Водночас, у ч. 1, ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень управлінських функцій. Здійснення контрольних функцій також належить до сфери управління.
Таким чином, не допускаючи до проведення перевірки та відмовляючи у наданні відомостей, необхідних для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, страхувальник-роботодавець здійснює перешкоди у виконанні органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності функцій контролю, покладених на них законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону № 1105 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Тому, спір щодо правовідносин між позивачем і відповідачем стосовно реалізації встановлених цим Законом прав та обов'язків (на проведення перевірки та порушення питання про притягнення посадової до відповідальності за КУпАП шляхом складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення) підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Таким чином, через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення ним норм процесуального права, колегія суддів вважає необхідним скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2015 року з направленням справи №816/2660/15 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ч.3,4 ст.204, п.6 ч.1 ст. 205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2015р. по справі №816/2660/15 скасувати.
Справу за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Публічного акціонерного товариства "Полтавахіммаш" про зобов'язання вчинити дії направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4