03 серпня 2015 р.Справа № 540/426/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області на постанову Машівського районного суду Полтавської області від 15.06.2015р. по справі № 540/426/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
05.05.2015 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Машівського районного суду Полтавської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області, в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в України в Машівському районі Полтавської області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до абзацу 5 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області призначити позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку на 5 років як батьку дитини-інваліда відповідно до абзацу 5 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 16 лютого 2015 року;
- витребувати в Управлінні Пенсійного фонду України в України в Машівському районі Полтавської області матеріали справи по заяві ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.02.2015 року про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років як батьку дитини-інваліда;
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що 16.02.2015 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому дострокової пенсії за віком відповідно до абзаців 4, 5 п. 3 розділу XV "Прикінцеві положення" ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням комісії управління Пенсійного фонду України в Машівському районі від 04.03.2015 року позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії в зв'язку з тим, що його дружина ОСОБА_2, мати інваліда з дитинства ОСОБА_3О вже використала право на призначення пенсії до досягнення віку, передбаченого ст. 26 вищезазначеного Закону і він права на призначення даного виду пенсії не має.
Постановою Машівського районного суду Полтавської області від 15.06.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області, про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії - задоволено в повному обсязі.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до абзацу 5 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 5 років як батьку дитини-інваліда, відповідно до абзацу 5 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 16 лютого 2015 року.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який відповідно до медичного висновку Машівської центральної райлікарні № 10 від 25.08.1998 року визнаний інвалідом 2 групи після досягнення 8-ми річного віку. Факт можливості визнання сина інвалідом до 6-ти річного віку підтверджено висновком Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру № 03/4820 від 31.10.2014 року.
Страховий стаж позивача на момент звернення складає 36 років 10 місяів 1 день. Одночасно на обліку в УПФУ в Машівському районі як отримувач пенсії по другій групі інвалідності від загального захворювання перебуває мати сина - інваліда з дитинства - ОСОБА_2, яка згідно виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії АВ № 048379 від 15.12.2014 року визнана також інвалідом 2 групи по 31.12.2017 року.
Заяву про згоду щодо призначення позивачу пенсії як батькові дитини-інваліда вона не надала.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмовляючи позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до абзацу 5 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно довідки за № 180 від 27.04.2015 року виданої виконавчим комітетом Базилівщинської сільської ради Машівського району Полтавської області позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 і має такий склад сім»ї : дружина - ОСОБА_2 інвалід 2 групи по загальному захворюванню , дочка -ОСОБА_4 не працює, син - ОСОБА_3 інвалід 2 групи з дитинства (а.с. 13).
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії І-КЕ № 376510 виданого 21.11.1981 року Базилівщинською сільською радою між позивачем та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 було укладено шлюб 21.11.1981 року, актовий запис № 5, прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_3 (а.с. 8).
Згідно посвідчення серії АЗ № 297054 виданого 11.03.2010 року ОСОБА_2 - вона є одержувачем пенсії по 2 групі інвалідності на термін з 24.12.2009 року, яку їй продовжено до 31.12.2017 року (а.с. 15).
Згідно свідоцтва про народження серії ІІІ-КЕ № 311499 виданого 04.08.1990 року Базилівщинською сільською радою ОСОБА_3, народився 02.07.1990 року та є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 9).
Згідно довідки МСЕК до акта № 2012/11 ОСОБА_6 є інвалідом 2 групи з дитинства безтерміново. Згідно посвідчення серії АЗ № 283333 ОСОБА_6 є інвалідом другої групи з дитинства, пенсію йому призначено довічно (а.с. 14).
Згідно трудової книжки позивача серії БТ-І № 4712240 заповненої 05.02.1981 року заявник працював водієм з 25.05.1978 року, з цього часу має безперервний стаж, який становить більше 20 років . (а.с. 12).
Відповідно вимогам статті 26 цього Закону передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Відповідно до абзацу 3 та 4 пункту 3 Прикінцевих положень «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 20 років страхового стажу.
Законом України від 3 листопада 2005 року «Про внесення зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2006 року, в абзац 5 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» внесено зміни, згідно з якими за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 20 років страхового стажу.
Тобто, своє право на отримання пенсії з підстав, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», дружина позивача не використовувала та надада згоду на призначення пенсії з цих підстав позивачу - своєму чоловікові - батькові дитини - інваліда, з огляду на те, що саме він здійснював виховання сина.
При цьому абзацом 5 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено спеціальне суб'єктивне право батька (за вибором матері), як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання дитини-інваліда, на призначення дострокової пенсії за віком, і допустимість реалізації цього права не може ставитися в залежність від реалізації матір'ю свого права на призначення дострокової пенсії по інвалідності, передбаченого іншими нормами законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмовляючи позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до абзацу 5 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Машівського районного суду Полтавської області від 15.06.2015 року по справі № 540/426/15-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Машівського районного суду Полтавської області від 15.06.2015р. по справі № 540/426/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_7
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_8 ОСОБА_9
Повний текст ухвали виготовлений 06.08.2015 р.