Справа: № 757/23537/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Фаркош Ю.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
05 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіГубської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.
за участю представника УПФ України у Голосіївському районі м. КиєваФролькіс О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду міста Києва на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2015 року за заявою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. про зміну способу і порядку виконання рішення шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні,-
Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Григорян О.Г. звернулась до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі 757/23537/13-а, шляхом заміни сторони виконавчого провадження, мотивуючи власну позицію неможливістю виконання судового рішення у зазначеній справі, оскільки управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва не здійснює призначення та виплат пенсій військовослужбовцям, натомість такою функцією наділено Головне управління пенсійного Фонду України у місті Києві.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2015 року заяву задоволено - замінено сторону у виконавчому провадженні № 45235621 боржника - управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду міста Києва подало апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви відмовити.
В судове засідання з'явився представник УПФ України у Голосіївському районі м. Києва, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Інші учасники процесу до суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника УПФ України у Голосіївському районі м. Києва, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, та сторонами не заперечується, що ОСОБА_7 була призначена пенсія за вислугою років як військовослужбовцю, проте, у зв'язку із виїздом останнього за кордон, її виплату було припинено, що обумовило звернення до пенсійного органу із заявою про поновлення виплати цієї пенсії. Оскільки пенсійний орган у задоволенні вимог заявника відмовив, останній звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року у справі 757/23537/13-а частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_7 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва - визнано дії управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва щодо відмови в проведенні відновлення нарахування та виплати ОСОБА_7 пенсії з 29.04.2013 року - протиправними та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 29.04.2013 року.
16.06.2014 Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 29.04.2013 року.
29.10.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 45235621 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа, копії якої направлено боржнику - Управлінню Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва до виконання та встановлено строк для самостійного виконання зазначеного судового рішення.
Разом з тим, листом від 12.11.2014 № 18296/07 боржник у виконавчому провадженні - управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі повідомив ДВС, що функції щодо призначення (перерахунку) та виплати пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, натомість боржник - УПФ України у Голосіївському районі міста Києва не має повноважень щодо призначення, перерахунку та виплат таких пенсій.
У зв'язку із цим державний виконавець звернувся до суду з даним поданням та просив замінити сторону у виконавчому провадженні - боржника - з управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва на Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Задовольняючи вимоги держаного виконавця, суд виходив з того, що вони є обґрунтованими.
Апеляційний суд з приводу спірних правовідносин вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини 1 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Статтею 99 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі -Закон №2262-ХІІ), пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України. Виплата пенсій, в тому числі призначених до введення в дію цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду через установи ВАТ "Ощадний банк України" за місцем фактичного проживання пенсіонера або за його бажанням через установи банків, з якими Пенсійним фондом України укладено відповідні договори, на підставі документів та у порядку, визначених Законом № 2262-ХІІ.
Відповідні зміни внесені у статтю ст. 49 Закону № 2262-ХІІ в редакції від 03 квітня 2007 року, а постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року №1522 затверджено Порядок передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян.
З урахуванням наведеного, з 01 січня 2007 року функції з призначення, виплати та перерахунку пенсій, передбачених Законом № 2262-ХІІ, передано територіальним органам Пенсійного фонду України.
В той же час, Постановою Кабінету Міністрів України № 1522 від 02.11.2006 року "Про передачу органам Пенсійного фонду України функції з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" (далі Постанова № 1522), з 01.01.2001 року призначення та виплату пенсій особам, звільненим з військової служби, проводять територіальні органи Пенсійного фонду України, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ст. 10 вказаного Закону, призначення і виплат пенсій особам, зазначеним у ст. 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до пп. 5 п. 2.2 розділу II Постанови Правління пенсійного фонду України № 11-2 від 27.06.2002 року "Про затвердження Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі" (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. № 5-5), повноваження відносно призначення (перерахунку) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію, згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" покладено на Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
З наведеного вбачається, що з 01 січня 2007 року функції з призначення, виплати та перерахунку пенсій, передбачених Законом № 2262-ХІІ, передано територіальним органам Пенсійного фонду України, а з 2008 року їх здійснюють безпосередньо Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Водночас, під час розгляду у 2013 році районним судом справи № 757/23537/13, Головне управління пенсійного фонду України у місті Києві в якості відповідача залучено не було, що позбавило його процесуальних прав та можливостей, закріплених статтями 49 та 51 Кодексу адміністративного судочинства України, його дії чи бездіяльність, як органу, що здійснює призначення, перерахунок і виплату пенсії відповідним категоріям осіб - військовослужбовцям, у межах спірних правовідносин не були предметом дослідження.
Поряд з цим, видаються небезпідставними доводи апелянта, що ГУ ПФ України у місті Києві не є правонаступником УПФ України у Голосіївському районі м. Києва - відповідача у названій справі № 757/23537/13.
За таких обставин, заміна сторони (боржника) у виконавчому провадженні з управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві є передчасною.
На думку колегії суддів, покладення на даний пенсійний орган обов'язків боржника у виконавчому провадженні, прямо порушує принципи рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін та диспозитивності, закріплено статтями 10, 11 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що він не є правонаступником УПФ України у Голосіївському районі м. Києва, крім того будучи органом, який здійснює відповідні виплати, до участі у справі як відповідач не залучався.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення подання державного виконавця про заміну сторони у виконавчому провадженні відсутні.
Також апеляційний суд звертає увагу, що зміна порядку і способу виконання судового рішення і заміна сторони у виконавчому провадженні є відмінними за своєю правовою природою діями, що регулюються окремими нормами чинного законодавства і неможливість виконання судового рішення, на що посилається державний виконавець, не може бути підставою для заміни боржника у межах даних спірних правовідносин, що окремо підтверджує необґрунтованість подання.
Отже, суд першої інстанції, задовольняючи вимоги державного виконавця та допускаючи заміну боржника у виконавчому провадженні, наведеного вище не врахував, у зв'язку із чим прийняв оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції всупереч вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, оскільки ухвалена судом з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Керуючись ст.ст. 170, 195, 196, 199, 202, 206, 212, 254, КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду міста Києва на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2015 року за заявою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. про зміну способу і порядку виконання рішення шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні - задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2015 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст ухвали виготовлено 5 серпня 2015 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.