Справа: № 2-а/2508/10254/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Іванюк Т.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
05 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіГубської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 звернулася до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання грошової допомоги в розмірі 30 % мінімальної заробітної плати, але відповідачем вказані виплати проводяться в значно нижчому розмірі, тому позивач і просить визнати такі дії неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату цих виплат.
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмово провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має право на перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги як особа, що проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Згідно ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянин, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, має право на щомісячну грошову допомогу в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати.
Судом першої інстанції було встановлено, що всупереч ст. 37 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою КМУ від 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836, постановою КМУ від 03.01.2002 року № 1 та постановою КМУ від 16.07.2008 року № 654, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач неправомірно виплачував спірну грошову допомогу в розмірі нижчому, ніж визначено ст. 37 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, а тому підстав для її задоволення немає.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає як таке, що постановлено за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2012 року - без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України).
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 183-2 КАС України)
Головуючий суддя
Судді
.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.