Справа: № 826/5699/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
30 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря - Чеботок Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, -
28 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправним звільнення та поновити її на роботі.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2014, позовні вимоги задоволено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.03.2015 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2014 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2014 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції в ухвалі від 17.03.2015 зазначив, що судами попередніх інстанцій залишилось нез'ясованим питання чи мало місце 02 грудня 2013 року переривання чотирьохмісячного строку хвороби позивачки, чи приступала вона у цей день до виконання службових обов'язків та чи приступала вона у цей день до виконання службових обов'язків та чи були оплачені листки непрацездатності від 16.11.2013 року серії АГА №903398 та від 26 грудня 2013 року серії АВІ №496354.
При новому розгляді справи, Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалено постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач та її представник, не погоджуючись із зазначеною постановою, подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України викладених в ухвалі від 17.03.2015, що у свою чергу є обов'язковими при новому розгляді справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до розпорядження Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 23.12.2010 №6-к «Про призначення на посаду ОСОБА_2» ОСОБА_2 була призначена з 23.12.2010 на посаду заступника голови Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації в порядку переведення з виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації).
У зв'язку із нез'явленням на роботі ОСОБА_2 більше чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності через загальне захворювання, розпорядженням Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 29.01.2014 р. № 26-к «Про звільнення з посади ОСОБА_2» було звільнено ОСОБА_2, заступника голови Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, 29.01.2014, відповідно до п. 5 ст. 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП України).
Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення ОСОБА_2 звернулась за захистом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на підтвердження виконання своїх посадових обов'язків 02.12.2013 позивачем суду не надано жодних належних доказів, водночас, матеріалами справи підтверджується, що 02.12.2013 р. позивач на підставі ЛН серії АВІ №496354 була звільнена лікарем від роботи у зв'язку з непрацездатністю, рішення відповідача про звільнення ОСОБА_2 на підставі п. 5 частини першої ст. 40 КЗпП України є правомірним.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.
Суспільні відносини, пов'язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» (Закон №3723-ХІІ). Згідно зі статтями 9 і 30 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.
Так, відповідно до частини другої ст. 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Згідно з частини першої ст. 30 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється, передусім, із загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю (КЗпП України), а також з підстав, визначених даною статтею. Таким чином, при звільненні особи з публічної служби за загальними підставами передбаченими КЗпП України, на цю особу можуть поширюватися гарантії передбачені цим Кодексом (наприклад, заборона звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності), якщо інше прямо не передбачено спеціальним законом.
Відповідно до п. 5 частини першої ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
Як встановлено судом першої інстанції, підставами для видання Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією вищевказаного розпорядження були листки непрацездатності, лист первинної профспілкової організації Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 28.01.2014, лист погодження на звільнення ОСОБА_2 виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2013 № 001-962, доповідна записка керівника апарату Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації Ялового К.В. Питання про звільнення було ініційовано за поданням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, при цьому, попередньо розглянуто первинною профспілковою організацією Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації.
Так, згідно матеріалів справи, позивач перебувала на лікарняному починаючи з 19 липня 2013 року, що підтверджується листками непрацездатності: від 19.07.2013 серії АГА № 868081 з 19.07.2013 по 16.08.2013, від 19.08.2013 серії АГА № 868793 з 19.08.2013 по 28.08.2013, від 29.08.2013 серії АГА № 869236 з 29.08.2013 по 10.09.2013, від 25.09.2013 № 1 серії АГА 906202 з 11.09.2013 по 25.09.2013, від 26.09.2013 серії АГА № 868084 з 26.09.2013 по 13.10.2013, від 04.11.2013 серії АВЮ № 254218 з 14.10.2013 по 04.11.2013, від 15.11.2013 серії АВЮ № 254237 з 05.11.2013 по 15.11.2013, від 16.11.2013 серія АГА № 903398 з 16.11.2013 по 30.11.2013, від 26.12.2013 серія АВІ № 496354 з 02.12.2013 (продовжує хворіти), від 27.01.2014 серія АВЮ № 250334 з 27.12.2013 (продовжує хворіти), від 28.02.2014 (продовження листка непрацездатності серія АВЮ №250321) серія АВР № 982411 з 28.01.2014 по 28.02.2014.
Листом Комунального закладу Київської обласної ради «Київської обласної клінічної лікарні» від 03.12.2013 р. № 2655 підтверджено, що листки непрацездатності серії АВЮ № 254218 та № 254237 були видані ОСОБА_2
Згідно листа керівника апарату Ялового К., останній просить звільнити ОСОБА_2 у зв'язку із скороченням її посади та нез'явленням останньої на роботі більше чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності через загальне захворювання, відповідно до п. 5 ст. 40 КЗпП України.
Головою Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації направлено Голові первинної профспілкової організації Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації Сплодителю В.В. лист від 27.01.2014 № 1-к про погодження звільнення ОСОБА_2
В результаті чого, на засіданні профспілкового комітету Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації 28.01.2014, розглянуто подання голови Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації щодо надання погодження на звільнення заступника голови Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації та постановлено, що відповідно до абзацу 7 частини першої ст. 43 1 КЗпП України розірвання трудового договору з заступниками голови Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації не підлягає розгляду первинною профспілковою організацією.
Беззаперечними з боку позивача та її представника залишились ті обставини, що згідно Акту про підтвердження факту відмови від отримання трудової книжки ОСОБА_2, яка звільнена з посади заступника голови Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.01.2014, зі змісту якого вбачається, що 29.01.2014 о 12.30 між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 у присутності ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 відбулась телефонна розмова (в телефонному режимі «включений мікрофон») з телефону НОМЕР_1, розташованому у приміщенні відділу з питань кадрової роботи та державної служби Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації за телефонним номером НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2
В ході зазначеної телефонної розмови ОСОБА_2 було повідомлено, що відповідно до розпорядження голови Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.01.2014 № 26-к її звільнено у зв'язку з нез'явленням на роботі більше чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності через загальне захворювання, відповідно до п. 5 статті 40 КЗпП України, про що зроблено відповідний запис у її трудовій книжці. Одночасно ОСОБА_2 було запропоновано отримати трудову книжку у зручний для неї час. Однак, в ході розмови було з'ясовано, що ОСОБА_2 не бажає отримувати трудову книжку (ні власноручно, ні поштою).
Проте, 29.01.2014, 31.01.2014 та 13.02.2014 на домашню адресу ОСОБА_2 направлялись поштовим зв'язком листи Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.01.2014 № 104-632, від 31.01.2014 № 104-719, від 10.02.2014 № 104-939 «Про звільнення з посади ОСОБА_2 та отримання трудової книжки».
19 лютого 2014 року складено Акт про підтвердження факту відмови від отримання трудової книжки ОСОБА_2, яка звільнена з посади заступника голови Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.02.2014.
Відповідно до довідки Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 14.05.2014 № 104-2877 з ОСОБА_2 проведено 29.01.2014 повний розрахунок (перераховано на банківську картку всі суми, що їй належали від Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації). Зазначене є підтвердженням того, що ОСОБА_2 було відомо про її звільнення з посади.
Таким чином, наведені обставини в їх сукупності свідчать про вжиття відповідачем всіх заходів щодо повідомлення ОСОБА_2, про звільнення її з посади та необхідність отримання трудової книжки.
Що ж стосується обставин перерви у лікуванні, про необхідність з'ясування яких наголошено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.03.2015, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Як стверджує представник позивачки, у неї була перерва в лікуванні, що підтверджується відповідним листком непрацездатності (ЛН). Згідно цього листка вона хворіла до 30.11.2013 і їй потрібно було приступити до роботи 01.12.2013,але це був вихідний день. При цьому, представник повідомив, що 02 грудня 2013 р., коли позивач вийшла на роботу о 08 год. 45 хв., її кабінет було закрито, замки змінено, оскільки замок вона не змогла відкрити своїм ключем. Голова адміністрації ОСОБА_11 в грубій формі повідомив їй, що її звільнено. Після цієї розмови ОСОБА_2 стало погано, у зв'язку з чим вона знову звернулася до лікаря.
Якщо листок непрацездатності продовжується в амбулаторних умовах, запис терміну лікування здійснюється відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 року №455 (Інструкція №455), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за №1005/6196. Продовження ЛН здійснюється з обов'язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря, завідувача відділення або голови лікарсько-консультативної комісії, що засвідчується їх підписами.
У стаціонарному відділенні запис усього терміну лікування може бути вказаний в одному рядку з обов'язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря і завідувача відділення, що засвідчується їх підписами та печатками.
У графі «Стати до роботи» вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності». У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється «Продовжує хворіти» та зазначається номер нового ЛН.
Відповідно до пунктів 1.7, 1.8 Інструкції №455 видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обгрунтуванням тимчасової непрацездатності.
Листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього.
Так, згідно листка непрацездатності серії АГА №903398 (том 1 а.с. 178), виданого поліклінікою №2 Шевченківського району м. Києва від 16.11.2013, ОСОБА_2 з 16.11.2013 по 30.11.2013 не був закритий лікарем. Більше того, в даному листку непрацездатності зазначено, що ОСОБА_2 продовжує хворіти, що свідчить про відкриття нового ЛН серії АВІ №496354 та відсутність переривання 02.12.2013 чотирьохмісячного строку нез'явлення на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності, оскільки на підставі ЛН позивач 02.12.2013 р. була звільнена від роботи у зв'язку з непрацездатністю.
Окрім того, як встановлено судом першої інстанції, листки непрацездатності, видані поліклінікою №2 Шевченківського району м. Києва від 16.11.2013 серії АГА №903398 від 16.11.2013 по 30.11.2013 (з відміткою продовжує хворіти) та ДУ «Інститут ендокринології та обміну» від 26.12.2013 серії АВІ №496354 від 02.12.2013 по 26.12.2013 (з відміткою продовжує хворіти), були оплачені Святошинською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями заяв розрахунку та платіжних документів.
З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки 02.12.2013 позивач на підставі листка непрацездатності серії АВІ №496354 була звільнена лікарем від роботи у зв'язку з непрацездатністю, а тому в результаті, перебувала на лікарняному чотири місяці без перерви, відтак висновки суду першої інстанції про правомірність звільнення ОСОБА_2 на підставі п. 5 частини першої ст. 40 КЗпП України є вірними.
Також, з огляду на відсутність звернення ОСОБА_2 до первинної профспілкової організації Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою (скаргою, вимогою) та до правоохоронних органів з питань незаконного відсторонення її від виконання повноважень за посадою заступника голови Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та допуску її до роботи, підстав стверджувати, що позивач фактично приступила до виконання свої службових обов'язків - немає.
Окрім того, на вимогу колегії суддів відповідачем було надано табель обліку робочого часу за грудень місяць 2013 року, з якого вбачається що позивач 02.12.2013 була непрацездатна.
До посилань представника позивача на ті обставини, що згідно з довідкою Управління охорони здоров'я комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Шевченківського району міста Києва від 18.05.2015 (а.с.238 т.2), позивач до праці повинна приступити з 01.12.2013, та цією обставиною підтверджується, що у останньої перервана тимчасова непрацездатність, колегія суддів відноситься критично, оскільки ця довідка спростовується листком непрацездатності серії АГА №903398, у якому зазначено, що позивач 01.12.2013 продовжує хворіти. Крім цього, якщо слідувати логіці представника позивача, що запис стати до роботи 01.12.2013, перериває чотиримісячний термін зазначений в п. 5 ст. 40 КЗпПУ,то колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що по-перше 01.12.2013 - є вихідним днем, а по-друге п. 5 частини першої ст. 40 КЗпП визначено, що саме не з'явлення на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності… - трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності - можуть бути розірвані.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та дослідження наданих доказів, колегія суддів вважає, що звільнення позивачки за п.5 ст.40 КЗпП України є законним, а її вимоги безпідставними, у зв'язку з чим судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Згідно із частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: В.О Аліменко,
Н.В. Безименна
Повний текст виготовлено: 05 серпня 2015 року.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Безименна Н.В.
Аліменко В.О.