Справа: № 823/1120/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
30 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Чеботок Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагенства у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, -
12 травня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Черкаській області № 78 від 10.07.2014 (в частині скасування наказу № ЧК/7123785500:02:001/00001597), № 23-2325/14-14-СГ від 25.07.2014 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та № 23-3042/14-14-СГ від 01.09.2014 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду.
Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду, з наступних підстав.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дізнався про скасування наказу ГУ Держземагенства у Черкаській області № ЧК/7123785500:02:001/00001597 від 12.12.2013 саме 10.10.2014. Тобто, з вказаної дати - 10.10.2014 починається перебіг строку коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, натомість, звернувся з відповідним позовом до Черкаського окружного адміністративного суду, пропустивши шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-VI (КАС України) - лише 12.05.2015.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є хибною, з огляду на наступне.
Так, КАС України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини першою ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 статті 99 КАС України).
Частиною першою статті 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що при визначенні початку перебігу строку звернення до суду передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналась про наявність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певними рішеннями порушено її права, свободи чи інтереси, а про те, коли вона фактично отримала таке рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалі від 24.12.2014 (справа №К/800/23382/13).
Отже, підсумовуючи наведені норми та обставини справи, судова колегія приходить до переконання, що оскільки відповідачем надіслано копію оскаржуваного наказу лише 21.11.2014, а до суду позивач звернувся за захистом 12.05.2015, то підстав стверджувати, що останнім пропущено, відведений законодавцем шестимісячний строк на захист охоронюваних законом прав та інтересів, немає.
Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Згідно зі п. 3 частини першої ст. 199, п. 4 частини першої ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 199, 204, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
Повний текст виготовлено: 30 серпня 2015 року.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.