04 серпня 2015 р.Справа № 2а-1870/3939/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бегунца А.О.
Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2015р. по справі № 2а-1870/3939/11
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром"
до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми
про визнання протиправною та скасування вимоги,
Публічне акціонерне товариство “Сумихімпром” (далі - позивач, ПАТ “Сумихімпром”) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми (далі - відповідач, УПФУ в Зарічному районі м. Суми), в якому просить суд визнати протиправною і скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми від 02.06.2011 року Ю-988/31 про сплату недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій та пені в загальному розмірі 24 558 654,13 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 р. адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" задоволено.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фону України в Зарічному районі м. Суми від 02 червня 2011 року № ю 988/31 про сплату заборгованості зі страхових внесків, фінансових санкцій та пені в розмірі 24 558 654,13 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 року - без змін.
Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 02.06.2011 року відповідачем видано вимогу № Ю-988/31 про сплату ВАТ "Сумихімпром" заборгованості зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені станом на 01.06.2011 року на загальну суму 24 558 654,13 грн.
Не погодившись із вищевказаною вимогою, ПАТ “Сумихімпром” звернулось до суду з даним позовом про її скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваної вимоги УПФУ в Зарічному районі м. Суми від 02 червня 2011 року № ю 988/31.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до пояснень представника відповідача заборгованість виникла через несплату фінансових санкцій та пені, нарахованих за рішеннями № 282, № 283 від 07.07.2010 року, № 451 від 09.06.2009 року та несплати страхових внесів за червень - грудень 2010 року.
Сумським окружним адміністративним судом за позовами управління Пенсійного фонду в Зарічному районі м. Суми виносились постанови, якими задовольнялись вимоги відповідача до ВАТ “Сумихімпром” про стягнення боргу за штрафними санкціями та пенею за вказаними рішеннями та недоїмки за період з червня по листопад 2010 року.
Постановою суду у справі № 2а-1870/1108/11 стягнуто борг по сплаті пені в розмірі 929 247,53 грн., нарахованої згідно рішень УПФУ в Зарічному районі м. Суми від 07.07.2010 року № 282 та № 283. (т. 1 а.с. 197-201). Постановою суду у справі № 2а-1870/4048/11 стягнуто борг по сплаті фінансових санкцій в сумі 94 247,64 грн. та пені в розмірі 27 512,99., нарахованих згідно рішення УПФУ в Зарічному районі м. Суми від 09.06.2009 року № 451 (т. 1 а.с. 210,211). Постановою у справі № 2а-6505/10/1870 стягнуто заборгованість зі сплати страхових внесків за червень 2010 року в розмірі 3 112 471,33 грн. (т. 1 а.с. 212-214). Постановою у справі № 2а-7006/10/1870 стягнуто заборгованість зі сплати страхових внесків за липень 2010 року в розмірі 3 143 082,06 грн.(т. 1 а.с.215-218). Постановою у справі № 2а-8062/10/1870 стягнуто заборгованість зі сплати страхових внесків за серпень 2010 року в розмірі 3 324 109,92 грн.(а.с.218-221). Постановою у справі № 2а-8608/10/1870 стягнуто заборгованість зі сплати страхових внесків за вересень 2010 року в розмірі 3 393 634,72грн. (т. 1 а.с. 222-228). Постановою у справі № 2а-9121/10/1870 стягнуто заборгованість зі сплати страхових внесків за жовтень 2010 року в розмірі 3 628 268,97 грн. (т. 1 а.с. 229-236). Постановою у справі № 2а-1870/233/11 стягнуто заборгованість зі сплати страхових внесків за листопад 2010 року в розмірі 3 665 376 грн. (т. 1 а.с. 237-242). Постановою суду у справі № 818/1922/13-а відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" боргу зі сплати страхових внесків за грудень 2010 року у зв'яку з порушенням справи про банкрутство підприємства та включенням даної суми до реєстру кредиторів (т. 1 а.с. 243-247, т. 2 а.с. 1-12).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, визначено частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження". Цей перелік не є вичерпним. Згідно з пунктом 8 цієї норми виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, є, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Так, відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску є виконавчим документом.
Згідно з частиною п'ятою зазначеної статті (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчої службою в порядку, встановленому законом.
Частиною 14 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що у разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику. Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Тобто, у розумінні законів України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску та рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчими документами, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, у випадках, коли судом було задоволено позовні вимоги УПФУ в Зарічному районі м. Суми про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" заборгованості за рішеннями органів Пенсійного фонду України, необхідно виконувати або рішення суду, або рішення УПФУ, при цьому у відповідача відсутнє право на одночасне виконання і рішення суду про стягнення заборгованості, яке ґрунтується саме на відповідному рішенні УПФУ в Зарічному районі м. Суми, і рішення Пенсійного органу про застосування штрафних санкцій і пені, оскільки таке виконання тягне подвійну сплату одних і тих же сум боргу.
Колегія суддів зауважує, що спірна вимога є виконавчим документом, яка виконується нарівні з судовим рішенням у примусовому порядку, а тому прийняття такої за той же період і по тим же сумам заборгованості є протиправним.
Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством передбачено два можливих шляхи врегулювання спорів по сплаті заборгованості зі страхових внесків: досудовий (у вигляді направлення органом Пенсійного Фонду платнику вимоги, узгодження суми недоїмки) та судовий, які одночасно застосовуватись не можуть.
Такий висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у постанові від 24.11.2011 року по справі № К/9991/67042/11.
У зв'язку з чим, виставлення вимоги про стягнення коштів за умови наявності відкритих виконавчих проваджень по виконанню рішень, суми за якими включено у вимогу, є протиправним.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на пп. “ґ” п.8.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2001р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (далі по тексту - Інструкція), з наступних підстав.
Як встановлено зазначеною нормою Інструкції, вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема, є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі. У випадку, зазначеному в підпункті "г", вимога вважається відкликаною у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби.
Таким чином, УПФУ в Зарічному районі м. Суми не мало правових підстав для направлення позивачу вимоги про сплату заборгованості, рішення про стягнення сум якої прийняте судом.
Таким чином, відповідач намагався звернути до виконання декілька виконавчих документів з метою подвійного стягнення з позивача однієї і тієї ж заборгованості.
Однак, відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ “Сумихімпром”.
21 лютого 2012 року в газеті “Голос України” № 33 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ “Сумихімпром”.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
За приписами ч.1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом” (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18 грудня 2009 року “Про судову практику в справах про банкрутство” (далі - Постанова) конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Правові наслідки порушення вказаних вимог визначені нормами ч.2 цієї ж статті та полягають у тому, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
До цього слід додати, що виходячи зі змісту ч.15 ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом” після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2012 року Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми подало до Господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром". В дану заяву ввійшла сума заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені застосовані рішенням №451 від 09.06.2011, №283 від 07.07.2010 та №282 від 07.07.2010, а також заборгованість по страхових внесках починаючи з липня 2010 - по грудень 2010 включно.
05.07.2012 ухвалою Господарського суду Сумської області вимоги Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми включені в реєстр вимог кредиторів в сумі 73635718,85 грн.
Таким чином, при формуванні вимоги відповідач зобов'язаний враховувати як дані облікових карток особових рахунків, так і дані судових рішень, якими задоволені вимоги Управління Пенсійного фонду про стягнення недоїмки (штрафів, пені).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на встановлені обставини у справі та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті спірної вимоги від 02.06.2011 року Ю-988/31 про сплату недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій та пені в загальному розмірі 24 558 654,13 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України “Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування вищевказаної вимоги.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірності спірної вимоги належним чином не довів.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2015р. по справі № 2а-1870/3939/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3