04 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1228/15-а
Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
ОСОБА_1,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року по справі за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства "Новокаховське Житлово-експлуатаційне управління" про стягнення заборгованості;-
20.04.2015 року Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до комунального підприємства «Новокаховське Житлово-експлуатаційне управління» (далі - КП «Новокаховське ЖЕУ») про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року у задоволені адміністративного позову Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - відмовлено.
18.06.2015 не погоджуючись з вказаною постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу.
В своїй апеляційній скарзі, апелянт посилається на те, що відповідач не створив 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів та на підставі цього до нього застосовувано адміністративно-господарські санкції.
На підставі викладеного, апелянтом ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року та постановлення нової, якою задовольнити позовні вимоги Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог Херсонському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, виходив з того, що адміністративно-фінансові санкції за незайняті інвалідами робочі місця не можуть застосовуватись до відповідача, оскільки ним виділено та створено робочі місця для інвалідів та повідомлено про наявність вакансій державну службу зайнятості, що свідчить про вжиття всіх залежних від нього заходів для працевлаштування інвалідів.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:
За правилами статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві у 2014 році склала 164 особи, що підтверджується копією звіту від 30.01.2015 року (а.с. 6). У відповідності з нормативом робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 7 робочих місць.
Звертаючись з позовом до суду першої інстанції Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, посилалось на те, що комунальне підприємство "Новокаховське Житлово-експлуатаційне управління" не вжило всіх заходів для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим позивач вважає, що підприємство повинно сплатити адміністративно-господарські санкції за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами у 2014 році в розмірі 66806,10 грн. та пеню за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 334,05 грн.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, зважаючи на наступне:
Відповідно до частини третьої статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
У частині першій статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
В свою чергу, згідно з положенням частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. У частині другій наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем вжито всіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів.
Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що при потребі в працівниках, КП "Новокаховське ЖЕУ" 30.01.2014 року, 18.02.2014 року, 11.03.2014 року, 01.04.2014 року, 05.06.2014 року, 26.06.2014 року, 05.08.2014 року, 01.09.2014 року, 02.10.2014 року, 31.10.2014 року, 01.12.2014 року та 30.12.2014 року зверталось до державної служби зайнятості шляхом подання звітності форми № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», «Інформація про попит на робочу силу».
Крім того, КП "Новокаховське ЖЕУ" неодноразово подавало оголошення у печатні засоби масової інформації (газету) щодо потреби у робітниках з обмеженими можливостями.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що КП "Новокаховське ЖЕУ" вживались всі необхідні заходи, передбачені діючим законодавством України для працевлаштування інвалідів.
При цьому, згідно норм чинного законодавства на підприємство покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх працевлаштування.
Слід зазначити, що оскільки статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлена відповідальність за меншу кількість працюючих інвалідів, ніж це передбачено нормативом робочих місць, з врахуванням положень статтей 18, 181 цього ж Закону стосовно обов'язку державних органів щодо працевлаштування інвалідів і відсутність аналогічного обов'язку у підприємств, установ, організацій, тому відповідальність підприємств, установ, організацій може наступити тільки у разі відмови у працевлаштуванні інвалідів у кількості відповідно до встановлених нормативів. Тільки відмова у працевлаштуванні є доказом того що підприємство не забезпечило норматив робочих місць. Відомостей щодо відмови відповідачем у працевлаштуванні інвалідів до суду надано не було.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що КП "Новокаховське ЖЕУ" було надано належні докази, які підтверджують вжиття підприємством заходів для працевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу, а тому, в даному випадку, відсутні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, та відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: Т.М. Танасогло
Суддя: О.В. Яковлєв