30 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а/1412/976/12
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Боброва І.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Яковлева Ю.В.,
ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання - Худик С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 03 жовтня 2012 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач незаконно відмовив йому у призначенні пенсії за вислугою років. Позивач вказує, що має достатній спеціальний стаж на посаді вчителя, а саме 32 роки 2 місяці 25 днів. Період роботи з 03 листопада 1987 року по 17 серпня 2011 року, який управлінням ПФУ не врахований до спеціального стажу, він працював вчителем історії в Новобузькій НСШ № 9 на 0,5 ставки, як на основній посаді. В цей же період, а саме з листопада 1987 року він обраний відповідальним секретарем товариства «Знання», на якій працював за сумісництвом. ОСОБА_2
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи що рішення від 16.11.2011р. № 658 про відмову у призначення пенсії ОСОБА_2 за вислугою років є правомірним в зв'язку із недостатності спеціального стажу.
03 жовтня 2012 року постановою Заводського районного суду м.Миколаєва в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову постанову, якою його вимоги задовольнити.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправним рішення управління ПФУ від 16 листопада 2011 року № 658 про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугою років та зобов'язано відповідача зарахувати до спеціального стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугою років, періоди роботи у Новобузькій НСШ № 9 на посаді вчителя з 03 листопада 1987 по 01 квітня 1992 року з моменту подачі їм заяви до управління ПФУ, а саме з 17 серпня 2011 року.
Не погодившись з зазначеним рішенням управління ПФУ подало касаційну скаргу, зазначаючи що оскаржувана постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 лютого 2015 року касаційну скаргу ПФУ задоволено частково, скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому судове рішення апеляційної інстанції скасовано з підстав недослідження наказу про прийняття позивача на посаду відповідального секретаря Новобузької районної організації товариства "Знання" для з'ясування умов праці та порівняння з умовами праці на посаді вчителя історії Новобузької НСШ № 9 відповідно до наказу № 44 від 09.11.1988р., з метою визначення, яка з вказаних посад вважалась його основним місцем роботи.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, витребувані та надані сторонами документи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності рішення ПФУ про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугою років, в зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи, встановленого п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ в редакції, яка була чинною на час прийняття оскаржуваного рішення управління ПФУ, право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. № 909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років.
16.11.2011р. управління ПФУ, приймаючи рішення № 658 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугою років, виходив з відсутності необхідного стажу в закладах та установах освіти, що дає право на призначення пенсії за вислугою років. При цьому управління ПФУ не зарахувала до спеціального стажу період роботи з 03.11.1987р. по 01.04.1992р., посилаючись на те, що в цей період ОСОБА_2 працював на посаді відповідального секретаря Новобузької районної організації товариства "Знання", яка не передбачена Переліком № 909.
В ході повторного апеляційного розгляду судовою колегією витребувані та досліджені копії первинних документів на виконання вимог касаційного суду.
Так, у параграфі 2 розпорядження Миколаївської обласної організації товариства "Знання" від 03.11.1987р. № 86 зазначено про прийняття ОСОБА_2 на посаду відповідального секретаря Новобузьскої райорганізації товариства "Знання" з 03.11.1987р. з окладом 130 руб. на місяць (а.с.108).
Розпорядженням Миколаївської обласної організації товариства "Знання" № 6-а від 04.02.1992р. ОСОБА_2 звільнений з посади відповідального секретаря Новобузької районної організації "Знання" з 01.04.1992р. в зв'язку із скороченням штатів (а.с.109-110).
Аналогічні відомості зазначені у п.12,13 трудової книжки позивача (а.с.125).
Зазначені первинні документи не містять застережень про роботу ОСОБА_2 на посаді відповідального секретаря районної організації товариства "Знання" за сумісництвом.
Судова колегія враховує, що відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974р. № 162 (далі - Інструкція № 162), яка діяла на період з 03.11.1987р. по 01.04.1992р., у трудову книжку вноситься запис про роботу: прийом на роботу, перехід на іншу постійну роботу, звільнення.
Пункт 2.13 Інструкції № 162 передбачає, що запис про сумісництво проводиться адміністрацією за місцем основної роботи на підставі наказу адміністрації підприємства, установи та організації, де працівник прийнятий на роботу за сумісництвом. За бажанням працівника (за письмовою заявою) запис про роботу за сумісництвом може не проводитись.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що запис про постійне місце роботи працівника вноситься адміністрацією підприємства, установи, організації обов'язково, запис про роботу за сумісництвом лише після надання наказу адміністрації підприємства, установи та організації, де працівник прийнятий на роботу за сумісництвом.
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_2, останній працював з 03.11.1987р. по 01.04.1992р. за основним місцем роботи на посаді відповідального секретаря Новобузької районної організації товариства "Знання". Будь-яких записів про прийняття позивача на посаду вчителя Новобузької СШ № 9 з 03.11.1987р. трудова книжка не містить. Вперше запис про прийняття ОСОБА_2 на посаду вчителя Новобузької СШ № 9 вчинена 01.09.1992р. на підстав наказу № 38 від 01.09.1992р. (а.с.126).
Судова колегія критично ставиться до змісту довідки від 10.04.2015р. №5 Миколаївської обласної організації товариства "Знання" (а.с.86), з якої вбачається, що ОСОБА_3 працював відповідальним секретарем Новобузької районної організації товариства "Знання" з 03.11.1987р. по 01.04.1992р. за сумісництвом, оскільки це не підтверджується жодним первинним документом, який би знаходився в розпорядженні цієї організації, крім того, спростовується змістом розпорядження обласної організації товариства "Знання" № 86 від 03.11.1987р.
Посилання апелянта на наявність витягу з протоколу районного Пленуму товариства "Знання" від 01.11.1987р., в якому зазначено про обрання ОСОБА_2 відповідальним секретарем та залишенням останнього працювати вчителем історії на 0,5 ставки в Новобузькій СШ № 9 з метою збереження безперервного трудового стажу (а.с.85), не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки, по-перше, в витягу з протоколу не зазначено про роботу позивача в товаристві "Знання" за сумісництвом, по-друге, зміст цього витягу не можливо підтвердити повним текстом протоколу Пленуму. Так, на запит апеляційного суду обласна організація товариства "Знання" повідомила, що протокол Пленуму Новобузької райорганізації товариства "Знання" їй не передавався та знаходиться в райорганізації Новому Бузі (а.с.107). Районною організацією товариства "Знання "ухвала апеляційного суду від 09.07.2015р. про надання копії протоколу Пленуму від 01.11.1987р. з невідомих причин не виконана.
Судова колегія не вважає належним доказом роботи позивачем вчителем Новобузької СШ № 9 з 03.11.1987р. і запис в його трудовій книжці, який зроблений шляхом виправлення, про залишення його з 03.11.1987р. в НСШ № 9 вчителем історії на 0,5 ставки на підставі розпорядження № 86 від 03.11.1987р., оскільки такий зміст прийняття на роботу суперечить змісту вказаного розпорядження.
Відповідно до п.2.8 Інструкції № 162 виправлення відомостей про роботу, про перехід на іншу постійну роботу про заохочення та інше повинні повністю відповідати оригіналу наказу чи розпорядження.
Таким чином, виправлення в запис № 12 про прийняття позивача на посаду відповідального секретаря Новобузької районної організації товариства "Знання" з 03.11.1987р. із залишенням його з 03.11.1987р. в НСШ № 9 вчителем історії на 0,5 ставки зроблено в порушення вимог Інструкції № 162, тому не можуть бути належним доказом по справі.
На підтвердження обставин роботи ОСОБА_2 в Новобузькій СШ № 9 вчителем за сумісництвом свідчать:
- наказ № 44 від 09.11.1988р., Новобузької СШ № 9 про прийняття ОСОБА_2 вчителем історії за сумісництвом з 21.11.1988р., який витребуваний апеляційним судом з відділу освіти Новобузької райдержадміністрації,
- акт зустрічної перевірки факту роботи ОСОБА_2, складений управлінням ПФУ 16.11.2011р. з відома начальника відділу освіти Новобузької райдержадміністрації, в якому зазначено, що згідно книги наказів по Новобузькому відділу освіти за 1987р. та особових рахунків по Новобузькій СШ № 9 за 1987р. ОСОБА_2 не значиться. Лише наказом № 44 від 09.11.1988р. у § 34 ОСОБА_2 призначено вчителем історії восьмирічної школи № 9 за сумісництвом з 21.11.1988р. згідно наданої заяви. По особових рахунках школи з 1988р. по 1992р. нарахування ОСОБА_2 заробітної плати йде, як вчителю за сумісництвом (а.с.35),
- характеристика на ОСОБА_2, видана Новобузькою СШ № 9 в період його роботи в школі, з якої вбачається, що позивач працює в даній школі за сумісництвом з 1988р. вчителем історії та основ Радянської держави і права (а.с.133), копія якої отримана апеляційним судом з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2
Аналіз наведених обставин в їх сукупності дає підстав для висновку, що основним місцем роботи ОСОБА_2 у періоді з 03.11.1987р. по 01.04.1992р. була районна організація товариства "Знання", а не Новобузька восьмирічна школа № 9. Тому управління ПФУ обґрунтовано не врахувало стаж роботи на посаді відповідального секретаря райорганізації товариства "Знання" до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугою років.
Не спростовує такого висновку суду і довідка відділу освіти Новобузької райдержадміністрації від 24.06.2015р. № 34 (а.с.114), згідно якої ОСОБА_2 працював вчителем історії Новобузької СШ №9 з 03.11.1987р. по 01.04.1992р., оскільки вона не вказує про зайняття посади за основним місцем роботи, крім того, особовими рахунками з виплати заробітної плати, якими нібито підтверджуються дані, викладені у довідці, свідчать про роботу позивача на посаді не з 03.11.1987р., а з 21.11.1988р. за сумісництвом.
Оскільки до спеціального стажу враховується педагогічний стаж за основним місцем роботи, спеціальний стаж позивача складає 22 роки 2 місяці і 8 днів, що є недостатнім для призначення йому пенсії за вислугою років.
Суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 03 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її оголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: Ю.В.Яковлев
Суддя: С.Д.Домусчі