04 серпня 2015 року Справа № 876/3864/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Довгої О. І., Улицького В. З.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2014 року по справі № 345/873/14а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної держадміністрації Івано-Франківської області про визнання неправомірним і скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної держадміністрації Івано-Франківської області, яким просить скасувати рішення відповідача від 25 жовтня 2013 року про відмову в наданні державної соціальної допомоги за період з 1 вересня 2013 року до 28 лютого 2014 року малозабезпеченій сім'ї позивача та зобов'язати відповідача призначити та виплатити таку допомогу з 1 вересня 2013 року до 28 лютого 2014 року.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач. У поданій апеляційній скарзі просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що у позивача не було умислу на подання недостовірних відомостей - вона не знала про перебування у власності її чоловіка двох транспортних засобів, оскільки такі були ним передані іншим особам по довіреності без її відома. Крім того зазначає, що має право на таку допомогу навіть за наявності двох автомобілів в сім'ї, оскільки в сім'ї є троє неповнолітніх дітей та інвалід ІІ групи.
Оскільки в справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга належить до задоволення з наступних підстав.
Згідно з матеріалами справи позивачу було призначено державну соціальну допомогу, як малозабезпеченій сім'ї в періоди з 1 березня 2012 року до 31 серпня 2012 року; з 1 вересня 2012 року до 28 лютого 2013 року; з 1 березня 2013 року до 31 серпня 2013 року; з 1 вересня 2013 року до 28 лютого 2014 року.
Відповідно до оскарженого Акту № 450 від 25 жовтня 2013 року Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації позивач при зверненні за призначенням державної допомоги не задекларувала наявність у власності двох транспортних засобів, власником яких є її чоловік.
Виявивши зазначені порушення, відповідач прийняв рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги сім'ї позивача на період з 1 вересня 2013 року до 28 лютого 2014 року. Про прийняте рішення позивачу було направлено повідомлення Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації від 12 листопада 2013 року про припинення надання соціальної допомоги та зобов'язання повернути надміру виплачені за призначеною соціальною допомогою кошти в сумі 52969,53 грн.
В судовому засіданні в суді першої інстанції встановлено, що відповідно до листа Начальника ЦНП ДАІ з обслуговування м. Калуш, Калуського, Галицького, Долинського, Рогатинського та Рожнятівського районів за чоловіком позивача зареєстровані транспортні засоби: OPEL Ascona д.н. НОМЕР_1 (1987), білий, 10 лютого 2007 року та OPEL Vivaro д.н. НОМЕР_2 (2003), білий, 5 березня 2008 року.
Також в суді першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які пояснили, що в користуванні сім'ї позивача автомобілів не бачили.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що у 2008 році на автомобіль, який належав чоловіку позивача зареєстрував доручення на право користування автомобілем НОМЕР_3, а в жовтні 2013 року зняв його з реєстрації.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» (далі - Закон № 1768-III) соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, який залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
За частинами першою, другою, п'ятою, шостою, сьомою та десятою статті 4 цього ж Закону для надання соціальної допомоги подається заява уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.
У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.
Місцеві державні адміністрації для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією органів доходів і зборів.
Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.
Рішення про призначення соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї.
Порядок призначення та виплати соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 2, 3 Порядку соціальна допомога призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
За пунктом 6 Порядку для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї подає органу праці та соціального захисту населення, зокрема, декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 1768-III державна соціальна допомога не призначається, зменшується її розмір або припиняється виплата у випадках, коли:
у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 м2 на одного члена сім'ї та додатково 10,5 м2 на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);
у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами I та II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід.
Згідно з частиною другою цієї норми Закону за наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо:
у складі сім'ї є інвалід;
у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах
I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов'язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім'ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону № 1768-III, якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.
Відповідно до пункту 11 Порядку для призначення соціальної допомоги сім'ям, в яких є діти, що навчаються у вечірній школі з денною формою навчання, у вищому навчальному закладі або є слухачами курсів на контрактній основі, обстеження матеріально-побутових умов сім'ї обов'язкове.
Згідно з абзацом другим пункту 25 Порядку виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється:
якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, в якому виявлено порушення.
З аналізу наведених норм права вбачається, що припинення виплати та повернення виплаченої соціальної допомоги з підстав, передбачених абзацами четвертим, п'ятим частини першої статті 7 Закону № 1768-III, можливе за наявності таких обов'язкових умов:
у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);
у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї <...> є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід;
відсутність обставин, передбачених частиною другою статті 7 цього Закону;
необхідність дотримання процедури прийняття рішення місцевою державною адміністрацією про призначення соціальної допомоги у разі, коли є обставини та умови, передбачені частинами першою та другою статті 7 Закону № 1768-III;
відсутність ознак (обставин) навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру. Виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд України в своєму рішенні від 9 червня 2015 року.
Колегія суддів дійшла висновку, що в розумінні абзацу четвертого частини першої статті 7 Закону № 1768-III припинення виплати соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та/або повернення (стягнення) її, у випадку, коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму), можливі тоді, коли відсутні відомості про те, що в малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), або обставини навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу, тобто коли відсутні обставини, передбачені частиною другою та/або частиною четвертою цієї статті.
Повернення (стягнення) наданої соціальної допомоги за таких умов може застосовуватися, коли місцева державна адміністрація на підставі рішень районних, районних у містах державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах рад за результатами обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та зібраної інформації про сім'ю, її власність, доходи, майно прийме рішення про відмову в наданні соціальної допомоги.
З аналізу наведених законодавчих положень та матеріалів справи зрозуміло, що позовні вимоги належать до задоволення, оскільки відповідачем не було дотримано порядку прийняття рішення про відмову в наданні допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2014 року по справі № 345/873/14а скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити.
Скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної держадміністрації Івано-Франківської області від 25 жовтня 2013 року про відмову в наданні державної соціальної допомоги за період з 1 вересня 2013 року до 28 лютого 2014 року малозабезпеченій сім'ї ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної держадміністрації Івано-Франківської області призначити та виплатити на користь ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї за період з 1 вересня 2013 року до 28 лютого 2014 року.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Довга О. І.
ОСОБА_5