Справа: № 761/17676/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Піхур О.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.
05 серпня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_5 до Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними, -
23 червня 2015 року ОСОБА_5 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, у якому просила:
1. визнати дії відповідача Головного державного виконавця Лисенко Олену Вікторівну, відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві при зверненні до Шевченківського районного суду м. Києва з поданням про примусове проникнення до житла за адресою: АДРЕСА_1. - неправомірними, такими що суперечать ст.ст. 11, 63 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 5.10 та п. 5.10.2. «Інструкції про проведення виконавчих дій» № 74/5 від 15.12.1999 року затвердженій наказом Міністерства юстиції України;
2. визнати дії відповідача Головного державного виконавця Лисенко Олену Вікторівну, відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві при проведенні виконавчої дії щодо опису й арешту майна за адресою: АДРЕСА_1. - неправомірними, такими що суперечать ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»;
3. зобов'язати відповідача Головного державного виконавця Лисенко Олену Вікторівну, відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві здійснити всі належні дії щодо розшуку боржник ОСОБА_7 та звернутися до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника;
4. зобов'язати відповідача Головного державного виконавця Лисенко Олену Вікторівну, відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві здійснити дії щодо виділення частки майна боржника в натурі із спільної власності шляхом звернутись до суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2015 року відмовлено у відкритті провадження у справі в зв'язку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі про скасування ухвали ОСОБА_5 посилається на те, що вона є власником квартири, та у зв'язку з тим, що відповідачем здійснено дію щодо примусового проникнення до її житла та опису і накладання арешту на її майно з порушенням норм чинного законодавства, вона набула статусу учасника цього провадження, а тому нею правомірно подано позов в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про визнання дій відповідача щодо опису арешту майна не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Як вбачається із позовної заяви, позивач оскаржує дії державного виконавця щодо опису й арешту майна при проведенні виконавчої дії у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа №2-7810/11 виданого 24.11.2011 року Шевченківським районним судом м. Києва по цивільній справі про стягнення 278 183 грн. 76 коп. з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Універсал Банк», мотивуючи тим, що арешт частини квартири є незаконним, оскільки виконавче провадження, яке було здійснено за рішенням суду, не стосувалось позивача, а стосувалось іншої особи - матері позивача ОСОБА_7, яка з нею не проживає та жодне майно їй не належить.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.
Згідно із частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини 4 статті 82 Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Частинами 1, 2 статті 8 вказаного Закону передбачено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Колегією суддів встановлено, що позивач не є ні учасником виконавчого провадження, ні особою, яка залучається до проведення виконавчих дій.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Колегія суддів зазначає, що предметом спору є протиправність дій державного виконавця при вчиненні виконавчих дій щодо складання акту опису та арешту майна, яке належить на праві власності не боржнику, а позивачу, а тому даний спір повинен розглядатися за правилами КАС України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Крім того, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що статтею 18 КАС України визначено предметну підсудність адміністративних справ. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 КАС України Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 червня 2015 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді:
Повний текст рішення складено 06.08.2015 року
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.